
- •Розділ ііі. Загальна і вікова фізіологія нервової системи
- •3.2.Поняття про збудливість, збудження, біоелектричні явища
- •4.14. Фізіологічні механізми емоцій та мотивів. Емоційний стрес. Вікові особливості емоційних реакцій.
- •І змістовний модуль розділ і. Вступ. Рівні організації живої системи
- •1.1.Предмет, завдання, методи анатомії і фізіології
- •1.2.Зв’язок анатомії і вікової фізіології з педагогікою, психологією, педіатрією, медициною
- •1.3. Рівні організації людського організму
- •Функціональна одиниця - фізіологічна система органів - функціональна система органів
- •1.4. Клітинна будова організму
- •1.5. Поділ клітин (мітоз, мейоз; овогенез, сперматогенез)
- •1.6. Тканини організму і їх життєві функції
- •Розділ іі. Закономірності росту і розвитку організму людини
- •2.1. Основні закономірності росту і розвитку дітей
- •2.2. Акселерація. Причини акселерації
- •2.3. Вікові періоди розвитку дитячого організму та їх анатомо-фізіологічна характеристика
- •2.4. Запліднення, ембріональний і плацентарний періоди розвитку
- •Розділ ііі. Загальна і вікова фізіологія нервової системи
- •3.1. Функції нервової системи, їх роль в морфологічному і фізіологічному розвитку організму
- •3.2.Поняття про збудливість, збудження, біоелектричні явища
- •3.3. Будова і функції нервових клітин, їх розвиток
- •3.4. Будова і функції нервових волокон
- •3.5. Синапси, передача збудження через синапси
- •3.6.Загальне уявлення про гальмування в нервовій системі, його значення
- •3.7. Рефлекс як основний принцип нервової діяльності
- •Р ецептор аферентний нейрон вставний нейрон
- •3.8. Характеристика функцій спинного і відділів головного мозку
- •3.9. Функціональне значення ретикулярної формації і лімбічної системи
- •3.10.Структурно-функціональна організація кори великих півкуль
- •3.11. Поняття про автономну нервову систему
- •3.12. Розвиток нервової системи. Вікові зміни структури і функціональних можливостей різних відділів центральної нервової системи
- •Розділ іv.Основи вчення про вищу нервову діяльність
- •4.1. Поняття про вищу нервову діяльність і психіку. Роль і.М.Сеченова і і.П.Павлова у створені вчення про внд
- •4.2. Природжені механізми регуляції поведінки (безумовні рефлекси, інстинкти)
- •4.3. Набуті механізми регуляції поведінки (умовні рефлекси, імпритинг)
- •4.4. Умови і механізми утворення умовних рефлексів
- •4. 5. Види умовних рефлексів
- •4. 6. Гальмування умовних рефлексів
- •4.7. Типи вищої нервової діяльності
- •4.8. Вікові особливості вищої нервової діяльності
- •4.9. Порушення внд (негативізм, дитячі страхи, неврози) та їх профілактика
- •4. 10. Поняття про першу і другу сигнальні системи дійсності
- •4. 11. Вікові особливості розвитку другої сигнальної системи
- •4. 12.Кіркові центри мови
- •4.13. Фізіологічні механізми уваги. Вікові особливості
- •4.14. Фізіологічні механізми емоцій та мотивів. Емоційний стрес. Вікові особливості емоційних реакцій
- •4.15. Фізіологічні механізми пам’яті
- •Розділ V. Аналізатори. Вікові особливості
- •5. 1.Значення аналізаторів
- •5. 2. Вчення і. П. Павлова про аналізатори. Відділи аналізатора
- •5.3. Властивості рецепторів
- •5.4.Значення та відділи зорового аналізатора
- •5.4.1.Поняття про акомодацію, рефракцію ока, астигматизм. Вікові особливості
- •5.4.2. Поняття про гостроту зору, бінокулярний зір
- •Колірний зір. Трикомпонентна теорія колірного зору
- •5.4.4. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5.5. Слуховий аналізатор
- •5.5.1. Відділи слухового аналізатора
- •5.5.2. Будова слухового аналізатора
- •5.5.3.Механізм сприйняття звуку
- •5.5.4. Вікові особливості слухового аналізатора
- •5.6.Вестибулярний апарат
- •5.7. Смаковий аналізатор. Будова, вікові особливості
- •5.8. Нюховий аналізатор. Будова. Вікові особливості
- •5.9. Органи шкірного чуття (тактильне, температурне, больове), їх значення. Вікові особливості
- •5.10. Взаємодія аналізаторів
- •Іі змістовний модуль розділ vі.Ендокринні залози. Вікові особливості
- •6.1. Загальні закономірності діяльності залоз внутрішньої секреції
- •6.2. Гормони та їх вплив на ріст і розвиток організму
- •6.3. Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза
- •6.4. Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози
- •6.5. Анатомо-фізіологічні особливості прищитоподібних залоз
- •6.6. Анатомо-фізіологічні особливості надниркових залоз
- •6.7. Підшлункова залоза
- •6.8. Вилочкова залоза
- •6.9. Статеві залози. Вікові особливості
- •6.10. Гормони і статеве дозрівання
- •Розділ vіі. Вікові особливості обміну речовин і енергії. Харчування
- •7.1. Значення обміну речовин і енергії
- •7.2.Анаболізм і катаболізм як процеси обміну речовин
- •7.3. Проміжний обмін
- •7.6. Обмін вуглеводів
- •7.7. Водний і мінеральний обмін. Вітаміни
- •7.8.Основний обмін. Вікові особливості енергетичного обміну
- •7.9.Харчування і енергетична цінність харчових речовин
- •Розділ vііі. Особливості крові та анатомія, фізіологія серцево-судинної системи дитини
- •8.1.Внутрішнє середовище організму. Кров
- •8.2. Плазма крові
- •8.3. Форменні елементи крові
- •Лейкоцити. Лейкоцити або білі кров’яні тільця, - це безбарвні клітини, які містять ядра різноманітної форми. В 1 мм3 крові здорової людини міститься близько 6000...8000 лейкоцитів.
- •8.4. Захисні властивості крові Як уже згадувалося вище, лейкоцити крові здатні до фагоцитозу.
- •8.5. Зсідання крові
- •8.6. Групи крові. Переливання крові
- •8.7. Лімфа і лімфообіг
- •8.8. Органи серцево-судинної системи
- •Кровообіг.Значення кровообігу. Кров може виконувати життєво необхідні функції, перебуваючи в безперервному русі. Рух крові в організмі, її циркуляція становлять суть кровообігу.
- •8.9. Робота серця
- •8.10. Рух крові по судинах
- •8.11. Регуляція серця і судин
- •Ііі змістовний модуль розділ іх. Опорно-рухова система. Вікові особливості
- •9.1.Значення опорно-рухового апарата
- •9.2. Загальні відомості про скелет. Вікові особливості
- •9.3. Будова скелета. Вікові особливості
- •9. 4. М'язова система. Вікові особливості
- •9.5. Скоротність як основна властивість м'язів. Динамічна та статична робота мязів
- •9. 6. М'язовий тонус
- •9.7. Розвиток рухів у дітей
- •9.8. Роль фізичної праці і фізичної культури в розвитку рухового апарата у дітей
- •9. 9. Значення фізичної культури в розвитку рухового апарата у дітей
- •Розділ х. Анатомія, фізіологія і гігієна органів дихання дитини
- •10.1. Значення органів дихання
- •10. 2. Будова органів дихання
- •10.3. Механізм дихання
- •10.4. Легенева вентиляція
- •10.5. Газообмін у легенях і тканинах
- •10.6. Регуляція дихання
- •Контрольні запитання
- •Розділ хі. Анатомія та фізіологія органів травлення дитини
- •11.1. Значення і суть процесів травлення
- •11.2.Методи дослідження діяльності травних залоз
- •11. 3. Загальний план будови органів травлення
- •11. 4.Особливості травлення в ротовій порожнині. Вікові особливості
- •11. 5. Регуляція слиновиділення
- •11. 6. Стравохід. Вікові особливості стравоходу
- •11.7. Особливості травлення порожнині шлунку
- •11.8. Особливості травлення їжі в тонкому кишечнику. Вікові особливості
- •11. 9.Всмоктування в травному каналі
- •Розділ хіі. Анатомія та фізіологія органів виділення дитини
- •12.1.Значення процесів виділення
- •12. 3. Механізм сечоутворення
- •12. 4. Нервова і гуморальна регуляція сечовиділення
- •13. 1.Функції шкіри
- •13. 2. Будова шкіри. Вікові особливості.
- •13.3 Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної жирової клітковини в різні вікові періоди
- •13.4. Залозистий апарат шкіри
- •13.5.Теплорегуляція шкіри. Вікові особливості
- •Через органи дихання 12,1
- •13.6.Температура тіла. Регуляція температури тіла
- •10.7. Гігієна шкіри дитини
- •13.8.Загартовування дитячого організму
4. 5. Види умовних рефлексів
Усі умовні рефлекси поділяються на дві великі групи: натуральні і штучні.
Натуральні умовні рефлекси утворюються на базі природніх якостей безумовних подразників (наприклад, формування умовного харчового рефлексу на вигляд їжі, її запах).
Штучні умовні рефлекси утворюються на різноманітні штучні подразнення для даного безумовного рефлексу (світло, звук). Приклад - виділення слини у голодної людини на вигляд обіднього посуду, на стукання ложок тощо. Особливе місце займають умовні рефлекси на час, їх утворення пов’язане з регулярним повторюванням в один і той же час дії подразника, наприклад, прийом їжі. Саме тому у відповідні години і посилюється функціональна активність органів травлення, що має велике значення. Така ритмічність фізіологічних процесів лежить в основі раціональної організації режиму харчування та діяльності дітей дошкільного і шкільного віку і є необхідним фактором діяльності дорослої дини.
За рецепторною ознакою умовні рефлекси поділяють на екстеро-, Інтеро- і пропріорецепторні. Найбільш швидко і легко утворюються умовні рефлекси на подразнення екстерорецепторів.
За біологічною ознакою умовні рефлекси бувають харчовими, захисними, статевими, а також рефлекси, що підтримують сталість внутрішнього середовища організму (гомеостаз).
4. 6. Гальмування умовних рефлексів
Умовні рефлекси не тільки виробляються, але й гальмуються, зникають при певних умовах. Виділяють два види гальмування умовних рефлексів: безумовне і умовне.
Безумовне гальмування є природженим і може виникати в любому відділі центральної нервової системи. Безумовне гальмування може бути зовнішнім і позамежним.
Зовнішнє безумовне гальмування виникає під впливом нового подразника, який діє одночасно з умовним сигналом. Зовнішній подразник повинен бути більш сильним - домінантним. При цьому старий, раніш випрацьований умовний рефлекс послаблюється або зовсім не проявляється, а новий умовний рефлекс не утворюється. Безумовне гальмування потребує вироблення (тому воно і належить до безумовного гальмування). І розвивається одразу, як тільки подіє зовнішній, сторонній для даного умовного рефлексу подразник. Позитивне значення зовнішнього гальмування полягає в тому, що організм перемикається на новий, більш важливий в даний момент вид рефлекторної діяльності.
Позамежне гальмування проявляється при надмірному збільшенні сили або часу дії умовного подразника. При цьому умовний рефлекс різко слабшає або зовсім згасає. Це гальмування має охоронне значення, бо захищає нервові клітини від подразників надто великої сили або тривалості, які могли б порушити їхню діяльність.
Умовне або внутрішнє гальмування притаманне тільки клітинам кори головного мозку. Воно, як і умовні рефлекси, виробляється, тому для його проявлення треба певний час. Основою умовою для проявлені внутрішнього гальмування є не підкріплення умовного подразника безумовним. Розрізняють чотири види внутрішнього гальмування: згасання умовних рефлексів, запізнювання і диференціювання умовних рефлексів, а також умовне гальмування.
Згашувальне гальмування розвивається у разі припинення підкріплення умовного подразника безумовним, тому умовно-рефлекторний зв’язок втрачає своє значення, рефлекс згасає.
Якщо умовний рефлекс випрацьований на дію двох подразників одночасно, а один з них не підкріплювати, то кінець кінцем тварина починає диференціювати ці подразнення, відрізняти корисне від некорисного. Близьким до цього виду є умовне гальмування.
Запізнююче гальмування виникає тоді, коди умовний подразник і підкріплюється досить тривалий час (2-3 хв.).
Значення гальмування умовних рефлексів. Згасання умовних рефлексів лежить в основі забування. У дітей умовно-рефлекторні зв’язки значно міцніші, ніж у дорослих, тому їх згасання відбувається важче. Тому у дітей легше попередить виникнення небажаних умовних рефлексів, ніж потім намагатися їх згасить, тобто відучить від шкідливих звичок. З явищем згасання пов’язано забування вивченого учбового матеріалу, якщо він повторюється на наступних уроках, втрату спортивних навичок і досягнень в разі перерви в спортивних заняттях. Диференціювання має особливе значення для людини, оскільки воно лежить в основі навчання і виховання дитини. Дитина починає розрізнять окремі мовні звуки або літери саме завдяки високій здатності його мозку диференціювати ці подразники. Умовне гальмування розширює можливості людини виділяти з оточуючого середовища біологічно важливі сигнали і адекватно на них реагувать. Функціональна важливість запізнюючого гамування полягає в попередженні невиправданої, передчасної витрати організмом енергії (кішка).
В процесі навчання і виховання дитини необхідно пам’ятати, зовнішнє (безумовне гальмування) найбільш сильно виражене у дітей 3-4 років. У 3-річної дитини можна легко загальмувати небажану дію (рефлекс), відволікаючи його увагу новими подразниками (слово “неможна”).
Отже, зовнішнє гальмування є важливим засобом виховання корисних звичок у дітей перших років життя.
Внутрішнє гальмування набуває провідного значення тільки до 6 років. При цьому важливим фактором його розвитку є постійне тренування. Особливо важливо навчить дитину стримувать (гальмувать) нервову діяльність, навчитися чекати. Таке тренування гальмівних процесі ляже потім в основу виховання у дитини норм суспільної поведінки, навчить її рахуватися не тільки з власними бажаннями, але й поважать вимоги оточуючих.
Необхідно враховувати, що внутрішнє гальмування виробляється у дітей при зниженій збудливості нервової системи, тому педагогічна робота з дитиною повинна проводитися в спокійній обстановці, без криків. Важливо пам’ятати, що позитивно-емоційний фон – обов’язкова умова ефективного виховання.