4.2. Природжені механізми регуляції поведінки (безумовні рефлекси, інстинкти)

Природженими відповідними реакціями організму, які виникають при появі адекватного подразника, є безумовні рефлекси. Вони проявляються при наявності подразника без особливих спеціальних умов (слиновиділення, ковтання, дихання).

Безумовні рефлекси мають готові анатомічно сформовані рефлекторні дуги. В здійсненні безумовних рефлексів провідна роль належить підкірковим ядрам, стовбуру мозку, спинному мозку. Вони зберігаються і після видалення кори головного мозку. Безумовні рефлекси - це видові рефлекси, вони притаманні всім представникам даного виду. Безумовні рефлекси - відносно постійні рефлекторні реакції, вони стереотипні, мало мінливі, інертні. Внаслідок цього тільки за рахунок безумовних рефлексів неможливо пристосуватись до мінливих умов існування.

Питання класифікації безумовних рефлексів поки що залишається відкритим, хоча основні види цих реакцій добре відомі. Зупинимось на деяких особливо важливих безумовних рефлексах людини.

Харчові рефлекси. Наприклад, слиновиділення, виділення шлункового і підшлункових соків, жовчі, акти смоктання (у новонародженої дитини), жування, ковтання, рухова робота шлунково-кишкового тракту тобто рефлекторна діяльність травного каналу.

Захисні рефлекси. Рефлекси, що захищають організм від різних несприятливих виливів. Наприклад, різноманітні складні рефлекторні скорочення м’зів у відповідь на пошкоджуюче подразнення рецепторів відсмикування руки або ноги при подразненні шкіри, відхилення тіла в сторону, протилежну подразненню), чхання, кашель, прикриття місць, що подразнюється (примружування очей, звуження зіниці)

Статеві рефлекси. Рефлекси, пов’язані з виконанням статевого акта, народжуванням і годуванням потомства.

Орієнтувальні рефлекси або рефлекси “що таке?”, як їх назвав І.П Павлов. “Всякий новий і нежданий подразник звертає на себе увагу людини. Аналогічна реакція, яка має важливе пристосувальне значення, спостерігається і у різних тварин. Вона полягає в насторожуванні і прислуховуванні, рефлекторних рухах голови і вухів, а також тулуба в сторону звуків, в поворотах голови і очей на світові подразники, обнюхуванні і дослідженні нових предметів. Рефлекс “Що таке?” найбільшої виразності досягає у людини і відіграє не останню роль в пізнанні оточуючого середовища. Павлов, характеризуючи його значення писав: “ У нас этот рефлекс идет чрезвычайно далеко, проявляясь в той любознательности, которая создает науку, дающую й обещающую нам высочайшую безграничную ориентировку в окружащем мире". Але якщо подразник, що викликав орієнтувальний рефлекс, буде повторюватись, то він дуже швидко втратить своє орієнтувальне значення і може бути використаний для утворення умовного рефлекса.

Ігрові рефлекси. Цей тип безумовних рефлексів широко зустрічається у різних представників тваринного світу і також має пристосувальне значення. Під час ігри тварина створює моделі можливих ситуацій в житті і здійснює своєрідну підготовку до різних життєвих не сподіванок.

Зберігаючи свої біологічні основи, гра дітей має нові якісні особливості - вона стає активним інструментом пізнання світу, і як всяка інша людська діяльність, носить соціальний характер. А.С.Макаренко відмічав, що гра є самою першою підготовкою до майбутньої праці і творчої діяльності. Безумовно-рефлекторна ігрова діяльність дитини швидко обростає багатим спектром умовних рефлексів, тому гра є найважливішим механізмом форсування психіки дитини. Розвиток ігрової діяльності дитини, керування грою є ефективним засобом педагогічного впливу і повинно широко використовуватись в навчанні і вихованні дітей раннього, переддошкільного, дошкільного і молодшого шкільного віку (відповідно до 1 року, від 1до 3 років, з 3 до 7 років, з 7 до 11-І2 років). На жаль, батьки і педагоги не завжди правильно оцінюють значення ігор і дитячих іграшок у фізичному і психічному розвитку дитини, не замислюються над тим, що надто складна іграшка (не по віку для дитини) висуває підвищені вимоги до нервової системи дитини, а надто проста затримує її фізичний і психічний розвиток.

Інстинкти. Більш складною безумовно-рефлекторною діяльністю є інстинкти, біологічна природа яких поки що залишається неясною в своїх деталях. В спрощеному вигляді інстинкти можна представить як складний взаємопов’язаний ряд простих природжених рефлексів. Розрізняють чотири види найпростіших інстинктів: материнський, статевий, їжездобувний і захисний. Особливістю рефлексів є те, що вони викликаються внутрішніми мотивами. В їхній регуляції велику роль відіграють гормони.