2.4. Запліднення, ембріональний і плацентарний періоди розвитку

Заплідненням називають злиття чоловічої та жіночої статевих клітин, в результаті чого виникає зигота (за­пліднена яйцеклітина). Запліднення найчастіше відбувається в розширенні маткової труби. Сперматозоони, що злилися із спер­мою у піхву, завдяки своїй винятковій активності і рухливості просуваються в порожнину матки, проходять до маткових труб і в одній з них зустрічаються із зрілою яйцеклітиною. Тут сперматозоон (один із багатьох) проникає в яйцеклітину і запліднює її.

Мал. 5. Запліднення та розвиток зародка і плода

У процесі запліднення треба розрізняти два основні етапи:

1. проникнення сперматозоона через оболонки яйцеклітини

2. злиття ядер обох клітин.

Сперматозоон вносить в яйцеклітину спадкові властивості, характерні для чоловічого організму, що містяться у закодова­ному вигляді в хромосомах чоловічої статевої клітини.

У за­плідненій яйцеклітині (зиготі) відновлюється диплоїдний набір хромосом.

Розви­ваючись, запліднене яйце продовжує свій рух по матковій тру­бі до матки, куди воно потрапляє приблизно через 3-6 днів після запліднення.

В перші 3-4 доби після запліднення в міру руху до матки починається дроблення заплідненої яйцеклітини. Після того як запліднене яйце починає ділитися, його називають ембріоном. Дроблення відбувається повільно. На четверту добу зародок складається з 7-12 бластомерів (бластомери — клітини, які утворюються в результаті дроблення).

В момент проникнення заплідненого яйця до матки зовнішній шар клітин яйця, що дробиться, перетворюється на так званий трофобласт, а внутрішній — на ембріобласт. З ембріобласта утворюється зародок. Трофобласт являє собою оболонку, яка здійснює імплантацію до матки і живлення зародка. На трофобласті утворюються вирости (ворсини), які спочатку вкривають всю поверхню зародка і не мають кровоносних судин. Клітини трофобласта виділяють ферментоподібні речовини, які розчиня­ють тканини слизової оболонки матки.

У матці, вже підготовленій гормонами яєчника, ворсинки за­родка проникають у набряклу слизову оболонку, яка дуже роз­ростається і незабаром закривається над зародком.

Коли слизова оболонка матки «розтоплюється» ферментоподібною речовиною трофобласта, навколо зародка починається тканинний розпад, продукти якого і є для нього живильним се­редовищем.

Після імплантації (проникнення в стінку матки) зародок швидко росте і розвивається. Зовнішню оболонку зародка з цього часу називають ворсистою оболонкою, або хоріоном.

Між ворсинками і слизовою оболонкою матки утворюється міжворсинчастий простір. У ньому містяться продукти тканин­ного розпаду і циркулює материнська кров, яка вилилась із зруйнованих судин слизової оболонки. З цієї крові зародок ді­стає всі необхідні поживні речовини.

Якщо зародок у матці розвивається нормально, то менстру­ація припиняється. Жовте тіло не зникає протягом 5-6 міся­ців. Воно росте і своїм посиленим гормональним впливом сприяє ростові зародка, а також перешкоджає дозріванню нових яйце­клітин в яєчнику.

На другому місяці вагітності ворсинки на одному боці хо­ріона зникають (утворюється гладенький хоріон), а на боці, поверненому до стінки матки, в яку проник зародок, дуже роз­ростаються. Ця частина хоріона (гіллястий хоріон) на восьмо­му — одинадцятому тижні вагітності перетворюється на частину плаценти. Ворсин­ки хоріона становлять ос­новну масу плаценти. Другу частину плаценти утворює видозмінений шар слизової оболонки матки — відпада­юча оболонка. Формування плаценти називають періо­дом плацентації. З цього пе­ріоду зародок, що розвива­ється, називають плодом.

Плацента — орган, за до­помогою якого плід пов’яза­ний з материнським організ­мом. Через неї здійснюється живлення плоду, його ди­хальна і видільна функції. Через плаценту від матері до плоду проникає багато захисних тіл (антитіл). Від плоду відходить пупковий канатик (завдовжки 50-60 см, завтовшки 1,5-2 см), всередині якого проходять кровоносні судини і нерви. Пупковий канатик з’єднується з пла­центою, а остання прикріплюється до стінки матки. Таким чи­ном, зв’язок плоду з материнським організмом здійснюється че­рез плаценту і пупковий канатик.

Плід, що розвивається у матці, знаходиться в особливих оболонках, які утворюють ніби мішок, заповнений навколоплід­ними водами. Ці води дають змогу плоду вільно рухатися у мішку, забезпечують захист плоду від зовнішніх пошкоджень та інфекцій, а також сприяють нормальному перебігові родово­го акту. Оболонки, в яких міститься плід, що розвивається, на­зивають послідом.

Нормальна вагітність триває 9 місяців. За цей час із заплід­неного яйця мікроскопічних розмірів розвивається дитина ма­сою близько 3 кг і більше і зростом 50-52 см.

Вагітність закінчується пологами. В результаті напруженої роботи м’язів матки дитина виштовхується в малий таз, потім скорочуються м’язи черевного пресу, і дитина з’являється на світ.

Мати і дитина ще зв’язані пульсуючою пуповиною. Лікар або акушерка спочатку перев’язують пуповину біля живота но­вонародженого, потім перерізають її. У дитини виникає легене­ве дихання. Незабаром після народження дитини із порожнини матки виходить послід.

Через кілька тижнів (а інколи і місяців) після пологів дозрівання яйцеклітин в яєчнику поновлюється, про що свідчить настання менструацій. Жінка знову стає здатною до зачаття дитини.