
- •Зеркалов д.В.
- •Isbn 978-966-699-631-5
- •Типова навчальна програма «Охорона праці в галузі»
- •Список скорочень
- •Розділ 1. Міжнародні норми і законодавство України в галузі охорони праці
- •1.1. Стан безпеки праці в світі
- •1.2. Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •1.3. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •1.4. Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •1.5. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •10 Принципів Глобального Договору
- •1.6. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •1.7. Міжнародна Організація Праці
- •1.8. Європейський Союз
- •1.9. Міжнародна агенція з атомної енергії магате (International Atomic Energy Agency — iaea)
- •1.10. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз) (World Health Organization (who))
- •1.11. Співдружність Незалежних Держав – снд
- •1.12. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •1.14. Соціальний діалог в Україні
- •1.15. Безпека праці в Україні
- •1.16. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •Розділ 2. Система управління охороною праці в організації
- •2.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2.2. Настанова з систем управління охороною праці
- •2.3. Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки
- •2.4. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •2.5. Запровадження Системи управління охороною праці на підприємствах
- •2.6. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Ohsas 18001 : 2007
- •2.7. Політика в галузі охорони праці
- •2.8. Ефективність функціональної структури суоп
- •Основні витрати на охорону праці на підприємстві
- •2.9. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •2.10. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •2.11. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2.12. Стимулювання за досягнуті результати
- •2.13. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •2.14. Проведення внутрішнього аудиту
- •1. Мета і сфера дії
- •3. Відповідальність
- •4 Опис методики
- •4.1. Планування внутрішнього аудиту
- •2.15. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •2.16. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •2.17. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •Карта умов праці
- •Карта обліку небезпечних виробничих факторів
- •Карта обліку мікротравм
- •Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів
- •Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском
- •Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам
- •2.18. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва
- •Розділ 3. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •3.1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Залежність стану сп’яніння від концентрації алкоголю у крові людини
- •3.3. Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •3.4. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •3.5. Визначення причин нещасного випадку
- •3.6. Методи дослідження виробничого травматизму
- •3.7. Шляхи попередження травматизму
- •3.8. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •Розділ 4. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності, актуальні проблеми в наукових дослідженнях
- •4.1. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
- •Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (дсн 3.3.6.042-99)
- •4.2. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •4.3. Медичний оглядів працівників певних категорій
- •4.4. Вимоги безпеки до місць виконання робіт
- •4.5. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (Витяг з нпаоп 0.00-1.31-99)
- •4.6. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •4.7. Організація безпечної роботи електроустановок
- •4.8. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах
- •4.9. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •4.10. Утримання території підприємств
- •4.11. Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •4.12. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції, опалення і кондиціювання повітря
- •4.13. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.14. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •4.15. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •Розділ 5. Актуальні проблеми охорони праці
- •5.1. Основні положення Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки
- •5.2. Національна Стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Розділ 6. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •6.1. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •Категорії пожежної небезпеки виробництв
- •6.2. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •6.3. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •6.4. Протипожежні перешкоди
- •6.5. Основні причини винекнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні
- •6.6. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •6.7. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •6.8. Державний пожежний нагляд
- •6.9. Первинні засоби гасіння пожеж
- •6.10. Пожежна техніка
- •6.11. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •6.12. Протипожежне водопостачання
- •6.13. Системи протидимного захисту
- •6.14. Система пожежної сигналізації
- •6.15. Системи оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •6.16. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •6.17. Попередження пожеж та вибухів
- •6.18. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •7.2. Контроль стану умов праці
- •7.3. Методика контролю стану умов праці
- •7.4. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •7.5. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •1. Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту
- •2. Дотримання вимог пожежної безпеки
- •3. Дотримання правил безпеки при експлуатації обладнання
- •4. Дотримання правил безпеки при експлуатації вантажопідіймальних механізмів
- •5. Дотримання правил безпеки при експлуатації котлів
- •6. Дотримання правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •7. Дотримання правил безпеки у газовому господарстві
- •8. Дотримання правил безпеки при експлуатації вибухозахищених вентиляторів
- •9. Дотримання вимог електробезпеки
- •10. Дотримання правил безпеки при експлуатації комп’ютерів
- •7.6. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •7.7. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •7.8. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •7.9. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •7.10. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду
- •7.11. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •7.12. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •7.13. Профілактика нещасних випадків
- •7.14. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Додатки
- •1. Основні терміни та їх визначення
- •2. Короткий перелік необхідної документації з питань охорони праці, яка повинна бути прийнята і затверджена на кожному підприємстві, організації, установі
- •3. Положення про Державну службу гірничого нагляду
- •3. Основними завданнями Держгірпромнагляду України є:
- •4. Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань:
- •5. Держгірпромнагляд України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:
- •10. Голова Держгірпромнагляду України:
- •4. Рекомендації Федерації профспілок України щодо змісту розділу «Охорона праці» у коллективному договорі
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видається мило у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних із забрудненням
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видаються знешкоджувальні засоби, захисні креми тощо у зв'язку з можливою дією на шкіру шкідливих речовин
- •5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві нпаоп 0.00-6.02-04 (витяг)
- •6. Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (Форма н-1)
- •7. Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) (Форма н-5)
- •8. Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (Форма нпв)
- •9. Карта обліку професійного захворювання (отруєння) (Форма п-5)
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та завдання вивчення дисципліни
- •3. Рекомендований розподіл навчального часу
- •4. Зміст нормативної дисципліни «охорона праці в галузі»
- •4.1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •4.2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •4.3. Система управління охороною праці в організації
- •4.4. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків.
- •4.5 Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •4.6 Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
- •4.7 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •4.8 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •4.9 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •5. Рекомендований перелік практичних занять
- •6. Самостійна робота студентів
- •7. Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни «охорона праці в галузі»
- •8. Вимоги до робочих навчальних програм
- •9. Підсумкова державна атестація
- •10. Умови реалізації навчальної програми
- •11. Зв'язок зі стандартами освіти вищих навчальних закладів (спеціаліст, магістр)
- •12. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Література
- •2. Вільсон о. Г. Охорона праці в галузі (на прикладі будівництва). Навчальний посібник. – к.: «Основа». 2006. – 204 с.
1.6. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
Законодавство Євросоюзу в цій сфері можна умовно розділити на дві групи:
директиви ЄС щодо захисту працівників;
директиви ЄС щодо випуску товарів на ринок (включаючи обладнання, устаткування, машини, засоби колективного та індивідуального захисту, які використовують працівники на робочому місці).
Законодавство Євросоюзу про охорону праці може бути згруповане таким чином:
загальні принципи профілактики та основи охорони праці (Директива Ради 89/391/ЄЕС);
вимоги охорони праці для робочого місця (Директива Ради 89/654/ЄЕС щодо робочого місця; Директива Ради 92/57/ЄЕС щодо тимчасових чи пересувних будівельних майданчиків; Директива Ради 92/91/ЄЕС щодо охорони праці на підприємствах, де здійснюється видобування мінеральної сировини через свердловини, Директива Ради 92/104/ЄЕС щодо охорони праці на підземних і відкритих гірничодобувних підприємствах; Директива Ради 93/103/ЄС під час роботи на борту риболовних суден; Директива Ради 1999/92/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо захисту працівників, які піддаються потенційній небезпеці у вибухонебезпечних середовищах);
вимоги охорони праці під час використання обладнання (Директива Ради 89/655/ЄЕС щодо використання працівниками засобів праці; Директива Ради 89/656/ЄЕС щодо використання засобів індивідуального захисту на робочому місці; Директива Ради 90/269/ЄЕС щодо ручного переміщення вантажів, коли є ризик пошкодження спини у робітників; Директива Ради 90/270/ЄЕС щодо роботи за екранами дисплеїв; Директива Ради 92/58/ЄЕС щодо використання знаків про загрозу безпеці та/чи здоров'ю на роботі);
вимоги охорони праці під час роботи з хімічними, фізичними та біологічними речовинами (Директива Ради 90/394/ЄЕС щодо захисту працівників від ризиків, пов'язаних з впливом канцерогенних речовин на роботі; Директива Ради 2000/54/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо захисту робітників від ризиків, пов'язаних із застосуванням біологічних робочих матеріалів під час роботи; Директива Ради 9824/ЄС щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних робочих речовин на робочому місці; Директива Ради 96/82/ЄС про запобігання значних аварій, пов'язаних з небезпечними речовинами; Директива 2002/44/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо захисту робітників від ризиків, пов'язаних з вібрацією, Директива Ради 36/ 188/ЄЕС про захист працівників від небезпеки, пов'язаної з дією шуму на виробництві (скасовується Директивою 2003/10/ЄС від 15.02.2006 р.); Директива 2003/10/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо захисту працівників від ризиків, пов'язаних із шумом; Директива Ради 83/477/ЄЕС про захист працівників від небезпеки, спричиненої на робочому місці азбестом);
захист на робочому місці певних груп робітників (Директива Ради 92/85/ЄЕС щодо захисту на робочому місці вагітних працівниць, породіль і матерів-годувальниць; Директива Ради 94/33/ЄС щодо захисту молоді на роботі; Директива Ради 91/383/ЄЕС щодо працівників, які перебувають у тимчасових трудових відносинах);
положення про робочий час (Директива Ради 93/104/ЄС щодо певних аспектів організації робочого часу).
вимоги до обладнання, машин, посудин під високим тиском тощо (Директива 98/37/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо машин; Директива Європейського парламенту та Ради 89/688/ЄЕС щодо засобів індивідуального захисту; Директива Європейського парламенту та Ради 94/9/ЄС щодо обладнання та захисних систем, призначених для використання у вибухонебезпечних середовищах; Директива Ради 87/404/ЄЕС щодо простих посудин, які працюють під тиском; Директива 97/23/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо загальної безпеки продукції).
Окрім нормативно-правових актів, у Євросоюзі широко застосовуються заходи незаконодавчого характеру (наприклад, кожні п'ять років приймаються програми дій з охорони праці на робочому Місці).
Директиви ЄС про ергономічні вимоги
Більшість вимог ЄС з охорони праці й здоров'я трудящих викладено у відповідних директивах, які є основою для обов'язкової розробки в країнах Союзу власного законодавства, що забезпечує підтримку єдиного рівня охорони й гігієни праці у країнах ЄС. Це положення стосується й ергономіки, яка є одним із важливих напрямків охорони праці.
Вимоги про те, якою має бути ергономіка в країнах ЄС, закріплено в законодавстві Союзу й, насамперед, у директиві № 89/391 “Про заходи щодо поліпшення безпеки й здоров'я трудящих”. Відповідно до неї роботодавці зобов'язані оцінювати виробничі ризики й забезпечувати вжиття адекватних захисних і профілактичних заходів, гарантувати відповідне навчання й інструктаж працівників з дотримання заходів безпеки, а також надавати працівникам інформацію та консультації і дозволяти їм брати участь в обговоренні всіх питань із забезпечення безпеки й гігієни праці.
Однією із найгостріших проблем охорони праці, в тому числі ергономіки, є травми, зумовлювані повторюваною перенапругою. Вимоги з цього питання сформульовані в загальному вигляді. Наприклад, директива № 89/654/ЕЄС “Про обов'язковий мінімум вимог до безпеки робочих місць” лише частково торкається ергономіки, рекомендуючи обладнати кімнати відпочинку для працівників, а в разі прийому на роботу інвалідів передбачати відповідну облаштованість робочих місць. Директива № 89/655/ЕЄС “Про обов'язковий мінімум вимог з безпеки інструментів та устаткування, використовуваних працівниками у виробничому процесі”, присвячена двом важливим аспектам ергономіки, а саме: допоміжним операціям працівників під час виконання основних при роботі з верстатним і технічним устаткуванням; дотриманню принципів ергономіки при розробці інструментів та устаткування, використовуваних на виробництві.
Низка директив присвячена важким видам праці, а саме: безпеці при переміщенні вантажів вручну, що обмовлено в директиві № 90/269/ЕЄС, спрямованій на зниження ризиків травматизму спини, особливо попереку, при роботі з важкими вантажами.
Досить повно викладено вимоги ергономіки в директиві № 90/270/ЕЄС “Про мінімальні вимоги до безпеки робіт з відеодисклейними терміналами”, присвяченій безпеці працівників, котрі працюють з комп'ютерами. Згідно з нею роботодавець зобов'язаний проводити аналіз стану робочих місць, обладнаних комп'ютерною технікою, оцінювати їх з погляду безпеки, нешкідливості й оснащеності ЗІЗ, які запобігають ризику погіршення зору, появі хворобливих фізичних симптомів або ж розумового стресу. Директива пропонує складати розпорядок робочого дня операторів таким чином, щоб у їх роботі були перерви або переключення на інші види робіт.
Метою директиви № 98/37/ЄС “Про машинне устаткування” є гармонізація вимог до дизайну та конструкцій з позиції забезпечення безпеки працівників.
У цілому директиви ЄС з ергономіки можна розділити на дві групи: директиви, які визначають якість продукції та директиви, що визначають якість виробничих умов на робочих місцях.
Директиви першої групи визначають відповідальність конструкторів, виробників і постачальників й діють незалежно від способу використання продукції. При цьому продукція, що відповідає нормативним вимогам, може безперешкодно поставлятися на ринок ЄС без додаткових погоджень і дозволів. Відповідність стандартам ЄС має бути зазначена на маркіруванні продукції.
Директиви другої групи визначають відповідальність роботодавців і діють тільки в межах робочих місць. Вони декларують мінімальний рівень вимог до безпеки й гігієни праці, при цьому будь-яка країна ЄС може встановлювати на своїй території вищі вимоги.
Звід цих вимог представлено в довіднику “Європейські гармонізовані стандарти”, складеному Європейським комітетом зі стандартизації.