- •Зеркалов д.В.
- •Isbn 978-966-699-631-5
- •Типова навчальна програма «Охорона праці в галузі»
- •Список скорочень
- •Розділ 1. Міжнародні норми і законодавство України в галузі охорони праці
- •1.1. Стан безпеки праці в світі
- •1.2. Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •1.3. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •1.4. Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •1.5. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •10 Принципів Глобального Договору
- •1.6. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •1.7. Міжнародна Організація Праці
- •1.8. Європейський Союз
- •1.9. Міжнародна агенція з атомної енергії магате (International Atomic Energy Agency — iaea)
- •1.10. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз) (World Health Organization (who))
- •1.11. Співдружність Незалежних Держав – снд
- •1.12. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •1.14. Соціальний діалог в Україні
- •1.15. Безпека праці в Україні
- •1.16. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •Розділ 2. Система управління охороною праці в організації
- •2.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2.2. Настанова з систем управління охороною праці
- •2.3. Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки
- •2.4. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •2.5. Запровадження Системи управління охороною праці на підприємствах
- •2.6. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Ohsas 18001 : 2007
- •2.7. Політика в галузі охорони праці
- •2.8. Ефективність функціональної структури суоп
- •Основні витрати на охорону праці на підприємстві
- •2.9. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •2.10. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •2.11. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2.12. Стимулювання за досягнуті результати
- •2.13. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •2.14. Проведення внутрішнього аудиту
- •1. Мета і сфера дії
- •3. Відповідальність
- •4 Опис методики
- •4.1. Планування внутрішнього аудиту
- •2.15. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •2.16. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •2.17. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •Карта умов праці
- •Карта обліку небезпечних виробничих факторів
- •Карта обліку мікротравм
- •Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів
- •Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском
- •Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам
- •2.18. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва
- •Розділ 3. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •3.1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Залежність стану сп’яніння від концентрації алкоголю у крові людини
- •3.3. Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •3.4. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •3.5. Визначення причин нещасного випадку
- •3.6. Методи дослідження виробничого травматизму
- •3.7. Шляхи попередження травматизму
- •3.8. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •Розділ 4. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності, актуальні проблеми в наукових дослідженнях
- •4.1. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
- •Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (дсн 3.3.6.042-99)
- •4.2. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •4.3. Медичний оглядів працівників певних категорій
- •4.4. Вимоги безпеки до місць виконання робіт
- •4.5. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (Витяг з нпаоп 0.00-1.31-99)
- •4.6. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •4.7. Організація безпечної роботи електроустановок
- •4.8. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах
- •4.9. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •4.10. Утримання території підприємств
- •4.11. Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •4.12. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції, опалення і кондиціювання повітря
- •4.13. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.14. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •4.15. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •Розділ 5. Актуальні проблеми охорони праці
- •5.1. Основні положення Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки
- •5.2. Національна Стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Розділ 6. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •6.1. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •Категорії пожежної небезпеки виробництв
- •6.2. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •6.3. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •6.4. Протипожежні перешкоди
- •6.5. Основні причини винекнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні
- •6.6. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •6.7. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •6.8. Державний пожежний нагляд
- •6.9. Первинні засоби гасіння пожеж
- •6.10. Пожежна техніка
- •6.11. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •6.12. Протипожежне водопостачання
- •6.13. Системи протидимного захисту
- •6.14. Система пожежної сигналізації
- •6.15. Системи оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •6.16. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •6.17. Попередження пожеж та вибухів
- •6.18. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •7.2. Контроль стану умов праці
- •7.3. Методика контролю стану умов праці
- •7.4. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •7.5. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •1. Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту
- •2. Дотримання вимог пожежної безпеки
- •3. Дотримання правил безпеки при експлуатації обладнання
- •4. Дотримання правил безпеки при експлуатації вантажопідіймальних механізмів
- •5. Дотримання правил безпеки при експлуатації котлів
- •6. Дотримання правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •7. Дотримання правил безпеки у газовому господарстві
- •8. Дотримання правил безпеки при експлуатації вибухозахищених вентиляторів
- •9. Дотримання вимог електробезпеки
- •10. Дотримання правил безпеки при експлуатації комп’ютерів
- •7.6. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •7.7. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •7.8. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •7.9. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •7.10. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду
- •7.11. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •7.12. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •7.13. Профілактика нещасних випадків
- •7.14. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Додатки
- •1. Основні терміни та їх визначення
- •2. Короткий перелік необхідної документації з питань охорони праці, яка повинна бути прийнята і затверджена на кожному підприємстві, організації, установі
- •3. Положення про Державну службу гірничого нагляду
- •3. Основними завданнями Держгірпромнагляду України є:
- •4. Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань:
- •5. Держгірпромнагляд України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:
- •10. Голова Держгірпромнагляду України:
- •4. Рекомендації Федерації профспілок України щодо змісту розділу «Охорона праці» у коллективному договорі
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видається мило у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних із забрудненням
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видаються знешкоджувальні засоби, захисні креми тощо у зв'язку з можливою дією на шкіру шкідливих речовин
- •5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві нпаоп 0.00-6.02-04 (витяг)
- •6. Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (Форма н-1)
- •7. Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) (Форма н-5)
- •8. Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (Форма нпв)
- •9. Карта обліку професійного захворювання (отруєння) (Форма п-5)
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та завдання вивчення дисципліни
- •3. Рекомендований розподіл навчального часу
- •4. Зміст нормативної дисципліни «охорона праці в галузі»
- •4.1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •4.2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •4.3. Система управління охороною праці в організації
- •4.4. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків.
- •4.5 Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •4.6 Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
- •4.7 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •4.8 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •4.9 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •5. Рекомендований перелік практичних занять
- •6. Самостійна робота студентів
- •7. Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни «охорона праці в галузі»
- •8. Вимоги до робочих навчальних програм
- •9. Підсумкова державна атестація
- •10. Умови реалізації навчальної програми
- •11. Зв'язок зі стандартами освіти вищих навчальних закладів (спеціаліст, магістр)
- •12. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Література
- •2. Вільсон о. Г. Охорона праці в галузі (на прикладі будівництва). Навчальний посібник. – к.: «Основа». 2006. – 204 с.
2.12. Стимулювання за досягнуті результати
Стимул, згідно з трактуванням словника іноземних слів, – це спонукання до дії, спонукальна причина поведінки. При цьому слід зазначити, що «спонукання до дії» може бути як позитивним – винагорода за досягнуті результати, так і негативним – покарання за недогляди в роботі.
Відомі дві форми стимулювання – моральне і матеріальне.
Слід зазначити, що моральне стимулювання відійшло на другий план, уступивши місце матеріальному стимулюванню. В умовах прибуткової роботи трудових колективів з'явилася багато методів і засобів для матеріального стимулювання трудящих. Великі можливості в цільовому використанні отриманих засобів дає система укладання і прийняття Колективного договору. Проте, необхідно пам'ятати, що система матеріального стимулювання повинна бути побудована за двома основними пунктами:
одержання премії повинно бути не випадковістю, а результатом цілеспрямованої діяльності;
розмір премії повинен бути досить високим у порівнянні з місячним заробітком, щоб визначити мотивацію до її одержання.
До працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь і ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки і поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються Колективним договором (угодою, трудовим договором).
Стимулювання діяльності із створення і підтримання високого рівня охорони праці здійснюється з метою активізації повсякденної профілактичної роботи, підвищення матеріальної зацікавленості і відповідальності робітників, службовців (інженерно-технічних працівників і спеціалістів), керівників виробничих і структурних підрозділів, функціональних служб.
Основними критеріями стимулювання діяльності з охорони праці є статистичні показники виробничого травматизму, профзахворювань; оперативні оцінки стану безпеки праці у виробничих підрозділах, а також оцінки діяльності з забезпечення безпеки праці структурних підрозділів, функціональних служб, обумовлених величинами коефіцієнтів безпеки праці – КБП.
За наявністю випадків виробничого травматизму (профзахворювань) величина коефіцієнта безпеки праці особам, відповідальним за забезпечення праці на дільниці, де ці випадки мали місце, може бути знижена до нуля відповідно до ступеня їх провини, підтвердженого комісією з розслідування нещасних випадків (профзахворювань).
Моральне стимулювання – форма громадської оцінки діяльності того або іншого працівника, а також підрозділу в цілому.
Можливе застосування таких форм морального стимулювання:
– для робітників та службовців – оголошення подяки (стягнення) по організації (підприємству), вручення спеціальних вимпелів, дипломів, нагородження Почесною грамотою; надання чергової проф.відпустки в бажаний період року; позачергове виділення путівок у будинки відпочинку, санаторії тощо;
– для трудових колективів – присвоєння звання «Краща бригада (дільниця) з охорони праці» із врученням перехідного вимпела;
– для організації (підприємства) – «Краща організація (підприємство) з охорони праці».
Стимулювання може проводитися за підсумками роботи за квартал, півріччя, рік.
Прийнята форма морального заохочення визначається наказом по організації.
Матеріальне стимулювання передбачає:
– заохочення переможців оглядів-конкурсів з охорони праці, кращих працівників і колективів у цілому за досягнуті високі показники, плідну діяльність в сфері охорони праці у вигляді грошових премій, коштовних подарунків;
– коректування розмірів премій залежно від стану безпеки праці;
– надання пільгових, безкоштовних путівок у будинки відпочинку, санаторії, профілакторії тощо.
Матеріальне стимулювання здійснюється за рахунок фондів охорони праці підприємств.
За допущені порушення правил і норм охорони праці, трудової і виробничої дисципліни здійснюється депреміювання відповідно до Положення, прийнятого при затвердженні Колективного договору (угоди, трудового договору).
Заходи матеріального стимулювання поширюються на робітників, службовців, керівників функціональних служб, виробничих і структурних підрозділів, до функціональних обов'язків яких входить забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.
Працівникам служби охорони праці розмір премії знижується лише за невиконання ними своїх функціональних обов'язків (у балах):
на 0,05 – за кожен невиконаний пункт функціональних обов'язків;
на 0,25 – за кожен нещасний випадок, якщо він відбувся як наслідок відсутності або невірних рішень, прийнятих у погодженому службою ОП проекті виконання робіт (ПВР);
на 0,25 – за кожну інструкцію з техніки безпеки для посадових осіб, що одержала незадовільну оцінку.
Розмір премії не зменшується, якщо провина служби охорони праці в нещасному випадку не встановлена.
Розподіл преміального фонду всередині бригад здійснюється з урахуванням особистих коефіцієнтів безпеки праці, причому як рівень відліку приймається середній рівень КБП по бригаді. Особи, що мають КБП нижче середнього рівня – депреміюються, а отримані при цьому кошти використовують на заохочення осіб, що мають КБП вище за середнє значення рівня. Рішення щодо депреміювання приймають на раді бригади за участю представників адміністрації і служби охорони праці.
Розмір премії робітнику за підсумками роботи за місяць, у випадку досягнення ним високого рівня безпеки праці, може бути збільшений, але не більше ніж на 50%; у разі допущення порушень різного ступеня тяжкості розмір премії може бути зменшений до нуля.
Дільницям, що мають КБП вище за середній по організації, розмір премії може бути збільшений на 25%, а колективам, що мають КБП нижче середнього, – зменшений на ту ж величину.
Аналогічний перерозподіл преміального фонду може вироблятися між бригадами дільниць, робітниками конкретних бригад.
У випадку одночасного досягнення декількома бригадами високого рівня безпеки праці з фонду охорони праці підприємства їм виплачується надбавка до основної премії за виробничі результати в розмірі до 25% при КБП = 0,90–1,00 і 15% при КБП = 0,80–0,89. Розмір премії залишається незмінним, якщо коефіцієнт безпеки праці окремого працівника або колективу будівельників у цілому дорівнює його середньому значенню.
Стимулювання лінійних ІТП (майстрів, виконробів, старших виконробів, начальників дільниць; начальників автоколон і механіків, що працюють у відриві від основної бази), службовців здійснюється щомісяця з фонду охорони праці за досягнутий рівень безпеки праці (у підвідомчих бригадах) і рівень особистої виконавської дисципліни.
Розмір премій може збільшуватися або зменшуватися залежно від величини коефіцієнта до 25%.
У разі одержання незадовільної оцінки за стан безпеки праці і реалізацію функціональних обов'язків лінійні ІТП, службовці, керівники функціональних служб і структурних підрозділів можуть позбавлятися до 50% премії відповідно до Положення про преміювання, прийнятого при затвердженні Колективного договору (угоди, трудового договору).
Робітники, лінійні ІТП, службовці і керівники організацій, що одержали протягом трьох кварталів у році оцінки «відмінно» або «добре» і не мали незадовільних оцінок, брали участь в оглядах-конкурсах тощо, за підсумками роботи одержують надбавку до основної премії (за виробничо-господарську діяльність) у розмірі до 15%.
Якщо основна премія за підсумками роботи за рік зазначеному контингенту осіб не нараховується, то їх преміювання за досягнення в сфері охорони праці здійснюється відповідно до Положення, прийнятого при затвердженні Колективного договору.
У разі одержання незадовільної оцінки окремим робітником або бригадою в цілому вони депреміюються за результатами виробничої діяльності на 100%.
Премії не нараховуються:
– особам, винним у нещасних випадках, або тим, що отримали незадовільну оцінку за виконання своїх функціональних обов'язків;
– працівникам, що одержали персональні стягнення протягом звітного періоду за грубі порушення норм і правил охорони праці, функціональних обов'язків, технологічної, трудової і виробничої дисципліни;
– бригадам, у яких сталися випадки виробничого травматизму, а також тим, що отримали незадовільну оцінку за звітний період.
Контроль об'єктивності (правильності) визначення величин коефіцієнтів безпеки праці покладається на службу охорони праці. У випадку завищення КБП винні керівники робіт (бригадири, майстри, виконроби, начальники дільниць) можуть бути частково депремійовані адміністрацією за згодою з профкомом організації; випадок повторного порушення спричиняє позбавлення премії в повному обсязі, тобто на 100%.
Економічна відповідальність окремих осіб, виробничих і структурних підрозділів, функціональних служб встановлюється залежно від ступеня їх провини, що визначається адміністрацією організації на підставі висновку комісії з розслідування нещасного випадку (профзахворювання, аварії), висновку органу державного нагляду і (або) комісії профкому з охорони праці.
Якщо травма (інший вид збитку) була нанесена як наслідок незабезпечення адміністрацією безпечних умов праці, то провина організації вважається доведеною.
Якщо нещасний випадок є наслідком не тільки недостатнього забезпечення безпеки праці, але і неправильних дій (бездіяльності) самого потерпілого (або іншої особи), то останні теж залучаються до матеріальної відповідальності – відшкодування нанесеного збитку (змішана відповідальність).
Розміри економічних санкцій до порушників норм і правил охорони праці затверджуються при укладанні Колективного договору і діють протягом терміну його дії.
Рішення щодо морального і матеріального стимулювання приймаються на спільних нарадах адміністрації і профкомів підрозділів (організацій) і оформляються у вигляді наказів.
Стимулювання керівників організацій (начальників, їх перших заступників) здійснюється організаціями вищого рівня.