
- •Марш і похідна охорона Механізоване відділення на марші
- •1. Загальні положення з організації маршу
- •Похідний порядок
- •Похідний порядок мв у складі роти
- •Похідний порядок механізованого відділення пішим маршем при ймовірності нападу із засади
- •Здійснення маршу в особливих умовах
- •3.2. Механізоване відділення у похідній охороні
- •Похідний порядок мв призначеного в гпз(гд)
- •Тактичне завдання для проведення заняття з теми 23-2/3 «Механізоване відділення на марші і в похідній охороні» Бойовий наказ командира гпз
- •Організація взаємодії (варіант)
- •Бойовий наказ командира дозорного відділення
- •Відділення в розвідці Вступ.
- •1. Основи військової розвідки.
- •1.2 Розвідувальні органи
- •1.3 Способи ведення розвідки
- •1.4 Технічні засоби розвідки
- •2. Ведення розвідки відділенням
- •2.1 Спостережний пост.
- •Форма запису в журналі спостереження
- •Фортифікаційне обладнання спостережного поста
- •2.2 Дозорне відділення
- •Бойовий наказ командира дозорного відділення (варіант)
- •2.2.2 Дії дозорного відділення
- •2.3 Розвідувальна засідка
- •2.3.2 Організація дій у засідці
- •Бойовий наказ командира підрозділу призначеного у засідку (варіант)
- •2.3.3 Дії підрозділу у засідці
- •2.4 Відділення у пошуку
- •2.4.2 Організація дій у пошуку
- •Бойовий наказ командира підрозділу призначеного у пошук (варіант)
- •2.4.3 Дії підрозділу при проведенні пошуку
- •2.5 Відділення у складі взводу при нальоті
- •2.5.2 Організація нальоту
- •Бойовий наказ командира розвідувального органу на проведення нальоту (варіант)
- •Командири відділень, отримавши бойове завдання, ставлять бойові завдання підлеглим, наприклад:
- •2.5.3 Дії при проведенні нальоту
Марш і похідна охорона Механізоване відділення на марші
Відділення повинно завжди бути готовим до маршу (пересування своїм ходом) і перевезення різними видами транспорту (залізничним, морським, річним та повітряним) в умовах впливу факторів ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної), зброї та засобів дистанційного мінування противника, дій його авіації, повітряних десантів та диверсійно-розвідувальних груп, доріг та переправ, а також за будь-яких умов місцевості, пори і погодних умов.
Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу або перевезень, високої маршової дисципліни і виучки особового складу.
1. Загальні положення з організації маршу
Марш – організоване пересування підрозділів у колонах дорогами і колонними шляхами з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж у встановлений час, у повному складі і готовності до виконання бойового завдання.
Він є основним способом пересування взводу. Марш може відбуватися у передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником.
Він може здійснюватися до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил. У всіх випадках марш відбувається приховано, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та у глибокому тилу своїх військ – і вдень.
Взвод (відділення) завжди повинен бути готовий до маршу (перевезенню різними видами транспорту) в умовах загрози застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї, систем дистанційного мінування, впливу його авіації, повітряних (аеромобільних) десантів і диверсійно-розвідувальних груп, радіаційного, хімічного і біологічного зараження, руйнувань доріг і переправ, а також протидії руху колон з боку цивільного населення. Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу (перевезення), його високої маршової дисципліни і виучки.
Під маршовими можливостями підрозділу необхідно розуміти його можливість долати своїм ходом на протязі одних або декількох діб максимально можливу відстань при збереженні високої бойової готовності і повної готовності до виконання бойового завдання.
Основними показниками маршових можливостей підрозділу є:
- середня швидкість руху;
- величина добового переходу.
Визначним показником маршових можливостей є середня швидкість руху підрозділу на марші без врахування часу на привали.
Середня швидкість переміщення механізованих, танкових підрозділів залежить перш за все від середньої технічної швидкості гусеничних і колісних машин, що знаходяться в похідній колонні.
Середня швидкість руху одиночної бойової машини досягає по ґрунтовій дорозі 35 - 45км/год., а по шосе – 45 - 60км/год. Але досвід маршової підготовки військ показує , що середня швидкість руху колони підрозділу на 25 - 30% менше середньотехнічної швидкості одиночної машини.
Таким чином середня швидкість руху підрозділу на марші може бути: на БМП (БТР) – 20-25км/год., автомобільних колон 25-30км/год. механізованого взводу в пішому порядку – 4-5км/год., на лижах – 5-7км/год.
Під час пересування в гірських районах, лісисто-болотистою місцевістю та в інших несприятливих умовах швидкість руху в залежності від стану доріг, характеру місцевості і впливу противника, може зменшуватися до 15-20км/год.. У всіх випадках марш повинен відбуватися з максимально можливою, в даних умовах, швидкістю.
Величина добового переходу залежить від середньої швидкості та часу безпосереднього руху колони на протязі доби. Досвід показує, що механіки-водії при водінні зберігають високу працездатність 10 - 12 годин на протязі доби. З урахуванням середньої швидкості величина добового переходу може становити змішаної колони до 250км за добу, автомобільної колони до 300 км за добу.
Взвод (відділення) може здійснювати марш у колоні роти (взводу) або призначатися до складу органів похідної охорони.