14. Системи забезпечення механізму фін менеджменту,

Система забезпечення фінансового менеджменту має наступні складові: Система організаційного забезпечення- це взаємоповязана сист. Внутрішніх підрозділів , служб, керівників, суб.господарювання, які уповноважені здійсн.підготовку та прийняття управлінських рішень у сфері фінансової діяльності, несуть відповідальність за їх здійснення і результати фін-господарської діяльності, досягнення мети . Чинники :велична суб.господарювання(СГ), організаційно-правовий тип, галузь, форма власності, струк.управління, нац. традиції, культура та етика управління, проф. рівень персоналу.

Принципи: ієрархічний, функціональний, змішаний. Елементи:структура,ієрархія, субординація,комунікаційні звязки, централізоване і децентралізоване управління, ф-ії їх розмежування, обовязки права, оцінка професіоналізму тощо.

Система інформаційного забезпечення– це сукупність інформативних показників, необхідних для виконання завдань фінансового менеджменту.Інформаційною основою фінансового менеджменту є облік та звітність. Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан та діяльність підприємства, а також про зміни у його фінансовому стані за звітний період.Зовнішня інформаційна база:розвиток світов.господарства, держави, регіону, території галузі, стану та перспектив розвитку конкурентів, конюнктура ринку тощо.Внутрішня ІБ:прогнозні, планові показники,дані обліку, звітність та звітні показники, експертні оцінки, дані внутрішнього аудиту та контролю.У підприємства, з одного боку, виникає потреба у наявності своєчасної та повної інформації для прийняття управлінських рішень і оцінки їхніх результатів. З другого боку, підприємство повинно представити відповідну інформацію і тим, хто інвестував (або планує інвестувати) в нього свої кошти. Система кадрового забезпечення-сист. Відбору, навчання, атестації керівників фін. Служби СГ.Це комплекс робіт з відбору, анкетування, стажування найманих працівників. Фін.забезпечення- визначення обсягів фін. Ресурсів, необхідних для забезпечення формування та функціонування всіх сист. Механізму фін.менеджменту СГ, їх використання, своєчасне реагування на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, оцінка якості та ефективності. Програмне забезпечення-сучасні вимоги до роботи з персоналом, формування та використання інформаційної бази, здійснення комунікаційних звязків, інформ. Потоків, моделювання, прогнозування, бюджетування фін.розрахунків за умови наявності суч. Технолог. Засобів, програмного забезпечення продукту тощо.

15.Назвіть форми організації страхового фонду, охарактеризуйте їх

Страхування як економічна категорія є інструментом регулювання ринкової економіки і водночас як вид діяльності є об'єктом регулювання з боку держави, що сприяє створенню впорядкованої структури страхового ринку (рис. 4.1). В Україні державний нагляд за страховою діяльністю згідно із Законом України "Про страхування" здійснює спеціальний уповноважений орган виконавчої влади.За формою страхових фондів у страхуванні розрізняють самострахування, централізоване і колективне страхування.

Самострахування базується на індив.відповідальності й полягає у формуванні страхових фондів юридичними та фізичними особами у грошовій або натуральній формі. Недоліком розглядуваної форми страхування є неможливість створити страхові фонди необхідного розміру, оскільки це потребує вилучення з господарського обороту значних коштів. Централізоване страхування базується на державній відповідальності й фінансується із загальнодержавних коштів, зосереджених в окремих державних фондах (резервних фондах Кабінету Міністрів і регіональних державних органів влади). Особливість цієї форми страхування полягає в обмеженості об'єктів страхування (надзвичайні події) і формуванні як грошових, так і майнових страхових фондів (державний резерв).Колективне страхування ґрунтується на солідарній відповідальності членів страхового фонду, який вони формують своїми внесками. Саме колективне страхування є основою страхового ринку у формі страхових фондів страхових компаній.

За формою залучення до страхування розрізняють добровільне(означає виникнення страхових відносин лише на основі добровільно укладеної угоди (страхового поліса) між страхувальником і страховиком у разі можливої участі посередників страхового ринку (страхового брокера, страхового агента) та обов'язкове страхування (Обов'язкове страхування здійснюється відповідно до законодавчих актів, що регламентують аспекти відповідного страхування: перелік об'єктів страхування; рівень страхової відповідальності; права та обов'язки сторін; встановлення тарифних ставок страхових платежів. Законодавчо також визначено страхові організації, яким доручено обов'язкове страхування за його окремими видами на основі укладення договорів між страховиком і страхувальником).Добровільне страхування за деякими видами (особисте, медичне, пенсійне, протипожежне) існує паралельно з обов'язковою формою страхування і доповнює його, створюючи додатковий страховий захист страхувальника.

Обов'язкове страхування передбачає деяку добровільність включення в категорію об'єктів страхування. Наприклад, окрема людина добровільно приймає рішення про початок роботи за спеціальністю, що передбачає обов'язкове страхування. Але цей вид страхування повністю охоплює конкретну категорію об'єктів страхування, якщо це передбачено законодавством. В Україні згідно із законодавством обов'язкове страхування існує у вигляді обов'язкового(за рахунок коштів страхувальника і включається в його валові витрати) та загальнообов'язкового державного страхування(пенсійне, медичне, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; на випадок безробіття; від нещасного випадку на виробництві) здійснюють спеціальні позабюджетні фонди які формуються з коштів страхувальників, застрахованих осіб, асигнувань з бюджету).За формою організації страхування розрізняють державне, недержавне, взаємне, співстрахування, перестрахування . Види страхування вирізняють відповідно до класифікації об'єктів страхування, які є носіями страхового інтересу і належать до матеріальних чи нематеріальних явищ. Відповідно об'єкти страхування поділяють на класи: що мають вартість і що не мають вартості. В українському законодавстві (ст. 4 Закону України "Про страхування") як окремі об'єкти розрізняють особисте, майнове та страхування відповідальності. У законодавстві деяких країн з ринковою економікою додатково як окремий об'єкт (галузь) страхування розглядається страхування економічних ризиків. Кожний об'єкт (галузь) страхування поділяється на підгалузі, що мають специфічні особливості ризиків, які, у свою чергу, так само мають різновиди