3. Структура світового ринку

Світовий ринок є однією із структурних ланок світового господарства, його розвиток характеризується зміною світового товарообігу, географії основних товаропотоків, диверсифікацією товарних ринків. Характерною рисою функціонування світового ринку на відміну від національного ринку є те, що на рух товарів поряд з економічними факторами впливають стратегія і тактика зовнішньоекономічної політики окремих держав, маються на увазі протекціоністські дії та інші державні заходи в сфері зовнішньої торгівлі.

Серед основних особливостей функціонування сучасного світового ринку виділяються властиві лише йому системи світових цін, зорієнтовані на інтернаціональну вартість (інтернаціональну ціну виробництва). Це дозволяє партнерам враховувати порівняльні переваги міжнародного поділу праці. Зараз на світовому ринку посилюються позиції міжнародних монополій, зокрема ТНК, значним ступенем монополізації відрізняються головним чином спеціалізовані галузі економіки країн-учасниць.

Важливою рисою світового ринку в сучасних умовах є функціонування міжнародних форм його регулювання. Це стосується, зокрема, Світової організації торгівлі (СОТ).

Світовий ринок має свою структуру:

• Світовий ринок товарів - сукупність господарських зв'язків між суб'єктами світової економіки з приводу купівлі - продажу виробленої продукції (наприклад, ринок машин та обладнання). На цьому ринку продаж продукції здійснюється за допомогою прямого методу (укладаннями угоди між споживачем і виробником);

побічно - через посередника; комбінованого, або змішаного - через спільні підприємства, змішані товариства, що діють на акціонерних засадах. Останні мають певні переваги, оскільки безпосередньо діють на ринку покупця і можуть оперативно реагувати на необхідність внесення змін в якісні і комерційні характеристики товару на конкретному ринку, забезпечити доопрацювання проданого товару, його обслуговування до і після реалізації. Для реалізації продукції на ринку використовується торгівля на комерційних засадах, зустрічна торгівля, біржі, торги, аукціони.

Перспективним напрямом стабільного функціонування ринку є спеціалізація і кооперування виробництва, прямі зв'язки, обмін патентами і ліцензіями, спільні науково-технічні розробки.

• Світовий ринок капіталу - сукупність економічних зв'язків між власниками капіталу та споживачами з приводу його використання шляхом обміну. Цей ринок складається в процесі міграції капіталу і ділиться на:

А) Ринок підприємницького капіталу, пов'язаний з реалізацією довгострокових інвестицій. Капіталовкладення в закордонні господарські об'єкти забезпечують контроль над ними з боку інвестора і визначаються, як прямі іноземні інвестиції;

Б)Ринок позичкового капіталу, що характеризується вкладеннями капіталу в іноземні облігації, акції, сертифікати, інші цінні папери. Їх постійний обмін здійснюється на фондових біржах і приймає форми світового ринку цінних паперів. Цей ринок досить нестабільний. На зміну стрімкому підвищенню курсу акцій, нерідко приходить різке падіння. В основі цього явища лежить циклічний характер виробництва, політичні, соціальні, інші фактори.

• Світовий ринок трудових ресурсів - характеризується міграцією робочої сили. На сьогоднішній момент у світі склалось декілька таких ринків: в регіоні нафтодобувних країн Близького Сходу, в країнах Західної Європи, де іноземна робоча сила використовується на постійній основі, в США, Латинській Америці (значна роль належить Аргентині), в Австралії. Для світового ринку робочої сили

властива постійна "ротація" іммігрантського контингенту. З цією метою створено системи допомоги та працевлаштування для тих, хто повертається в свою країну, а також - мережа спеціалізованих посередницьких фірм із залучення іноземної робочої сили. Функціонування світового ринку робочої сили регулюється країною, що приймає і використовує робочу силу, відповідними міждержавними угодами. Певну роль в регулюванні міграції робочої сили відіграють міжнародні організації, зокрема міжнародна організація праці (МОП).

• Світові валютні ринки – на них здійснюються операції по купівлі - продажу іноземної валюти, цінних паперів в іноземній валюті, валютному інвестуванню. Однією із сторін, яка бере участь у валютній операції є банк, який пропонує клієнту чи покупцю такий курс продажу чи купівлі, який дає можливість банку не тільки покривати видатки, зв'язані з купівлею-продажем валюти, а й отримувати доходи. Курс, за яким банк купує у клієнтів іноземну валюту називається курсом покупця, а курс, за яким банк продає валюту - курсом продавця. За масштабами валютних операцій, до найбільших валютних ринків світу належать Лондон, Нью-Йорк, Токіо. Великими регіональними валютними ринками в Європі є ринки у Франфуркті-на-Майні, Цюріху, Парижі, Брюсселі; в Азії - Сінгапур і Гонконг.

• На світовому ринку послуг здійснюються зв'язки між суб'єктами світового господарства з приводу надання послуг. Цей ринок має свої особливості: послуги в світовій торгівлі надаються і споживаються одночасно і не зберігаються, посередники, як правило, не використовуються. Світовий ринок послуг ділиться на окремі, більш вузькі ринки. Серед них важливе місце займає світовий ринок ліцензій, ноу-хау, інженерно-консультаційних послуг. Значна частина інженерно-консультаційних послуг є складовим елементом контрактних поставок машинобудівної продукції, спорудження об'єктів за кордоном. Реалізуються послуги з проектування, консультування, спорудження господарських потужностей. Широкого розвитку набув світовий ринок транспортних послуг, ринок туристичних послуг. Серед інших видів світового ринку послуг - ринок рекламних, страхових послуг, ринок програмного забезпечення для ЕОМ.

Головними експортерами та імпортерами на світовому ринку послуг є високо розвинені країни світу.