- •1. Виникнення і розвиток політичної економії
- •2. Предмет та об'єкт політичної економії
- •3. Функції політичної економії
- •4. Методи економічного дослідження
- •2. Функціонально-історичні типи економічних систем
- •3. Перехідні економічні системи
- •2. Економічні потреби та економічні блага
- •3. Економічні ресурси
- •4. Типи виробничих систем
- •Тема 4.Виробничпа система: трансформація постійних ресурсів в продукти. Крива виробничих можливостей.
- •Повна зайнятість і повний обсяг виробництва.
- •2. Крива виробничих можливостей
- •3. Закон зростання альтернативної вартості
- •3. Вибір положення на кривій виробничих можливостей як фактор економічного зростання
- •4. Виробнича функція
- •2. Функції конкурентної ринкової системи
- •2.1. Економічна функція
- •2.2. Організаційні функції
- •3. Схема кругообігу ресурсів, продуктів і доходу в конкурентній ринковій економічній системі
- •4. Ефективність функціонування конкурентної ринкової системи
- •4.1. Ознаки ринку чистої конкуренції
- •2. 2.Індивідуальний та ринковий попит
- •3. Нецінові фактори зміни попиту
- •4. Пропозиція, фактори формування пропозиції, закон пропозиції.
- •5. Нецінові фактори зміни пропозиції.
- •6. Попит і пропозиція: ринкова рівновага
- •7. Зміна попиту і пропозиції та їх вплив на ціну і кількість продукції
- •2. Ефективність функціонування монополістичних систем
- •Змістовний модуль 3. Змішана ринкова система. Лекція 9. Змішана ринкова система: поняття, структура, типи і тенденції розвитку
- •2. Структура змішаної економічної системи
- •3. Змішана економічні система і соціально-політична система суспільства
- •Висновки
- •Лекція 10. Державний сектор змішаної ринкової економіки
- •1.Економічні функції держави у змішаних економічних системах
- •2. Державний перерозподіл доходів у змішаних економічних системах
- •3. Державний перерозподіл ресурсів у змішаних економічних системах
- •3.1.Перерозподіл ресурсів між приватним і суспільним секторами економіки
- •3.3. Механізми формування витрат та вигод переливу
- •Висновки
- •Лекція 11. Приватний сектор змішаної економічної системи
- •1. Поняття і структура приватного сектора змішаної економічної системи
- •2. Економічні функції домогосподарств
- •3. Фірми як підсистема приватного сектора змішаної економічної системи
- •4. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходу у змішаних економічних системах
- •Змістовний модуль 4. Фінансова система Лекція 12. Капітал: структура, продуктивність. Інвестиції капіталоутворення
- •1.Поняття капіталу та його форми
- •2. Структура капіталу та його оборот
- •3. Продуктивність капіталу
- •4. Інвестиції та капіталоутворення
- •Висновки
- •1.Гроші, природа грошей
- •2. Функції грошей
- •3. Грошова система, типи грошових систем
- •4. Номінальна та реальна вартість грошей
- •Висновки
- •1. Основні види грошової пропозиції.
- •2. Основні формули (агрегати) грошей
- •3. Кількісне рівняння обміну. Грошова пропозиція і процентна ставка
- •4. Попит на гроші та його структура
- •5. Рівновага на грошовому ринку. Рівноважна процентна ставка. Регулювання грошової маси
- •Висновки
- •Суть і функції фінансів
- •2.Характеристика фінансових відносин. Форми фінансових відносин в економіці.
- •3.Суть, структура, доходи і видатки фінансової системи. Фінансова політика.
- •4.Податки і податкова система
- •Висновки
- •1. Зовнішньоекономічні зв'язки та їх форми
- •2. Сутність інтеграції, її види
- •3. Процеси інтеграції у Європі
- •4. Перспективи реформування економіки України та її інтеграція у світову економічну систему
- •Висновки
- •Лекція 17. Світовий ринок, його структура, основні тенденції розвитку
- •1.Світова торгівля. Теорія порівняльних переваг та її розвиток.
- •2. Основні тенденції розвитку світового ринку
- •3. Структура світового ринку
- •Висновки
3. Продуктивність капіталу
Люди прагнуть перетворити такі фактори виробництва як праця і земля у капітальні блага, оскільки використовуючи капітал можна отримати більше споживчих благ у майбутньому. Припустимо, що існують дві ідентичні економіки А і В. В економіці А первісні фактори виробництва - праця і земля - використовуються тільки для виробництва споживчих благ. В економіці В частина факторів виробництва спрямована на випуск капітальних благ, а не на випуск споживчих благ. Після попереднього періоду, протягом якого відбувається нагромадження капіталу, економіка В буде мати запас різних капітальних благ - лопати, верстати, машини і т.д. Тепер економіка В може виробляти значно більше продукції, ніж економіка А. Обмежуючи поточне споживання і виробляючи більше капітальних благ, економіка країни забезпечує більшу кількість обох видів продукції у майбутньому.
З допомогою капіталу виготовляється додаткова кількість продукції, яка залишається після всіх відрахувань в амортизаційний фонд, тобто капітал має чисту продуктивність. Для визначення чистої продуктивності капіталовкладень необхідно обчислити первісну грошову вартість придбаних вами факторів виробництва для чергового виробничого циклу. Потім враховується загальна сума надходжень від продукції, виготовленої у цьому виробничому циклі. Якщо загальна сума надходжень перевищує загальну суму первісних витрат виробництва, то чиста продуктивність існує. Вона виражається у формі процента, обчисленого за рік, який називається нормою чистого прибутку: НЧП = (ЧП/ОВК) х 100%, де НЧП - норма чистого прибутку, ЧП - чистий прибуток, ОВК - обсяг вкладеного капіталу.
Чиста продуктивність капіталу - виражений у процентах річний дохід, який можна отримати, вклавши у певний проект свої гроші (чи ринкова норма процента, що дає змогу окупити затрачу на цей проект гроші.
4. Інвестиції та капіталоутворення
Інвестиціями називають збільшення обсягу функціонуючого в економічній системі капіталу. Вони відіграють провідну роль у економічному житті, оскільки призводять до збільшення національного обсягу виробництва і забезпечують економічне зростання.
Інвестиційні рішення ґрунтуються на співставленні вигод від інвестицій і витрат. Вигодою від інвестицій є норма очікуваного чистого прибутку, а витратами - процентна ставка.
Процентна ставка - це ціна, яку фірма сплачує за взятий у позику грошовий капітал, потрібний для придбання реального капіталу.
Якщо очікувана норма чистого прибутку (15%) перевищує ставку процента (наприклад, 10%), то інвестування буде прибутковим. Якщо ж процентна ставка перевищуватиме очікувану норму чистого прибутку, то інвестування буде неприбутковим.
Розглянемо випадок, коли фірма фінансує інвестиції з власних коштів. В цьому випадку роль процентної ставки як вартості інвестування не зміниться. Використовуючи власні гроші для інвестицій на купівлю нового обладнання фірма несе витрати втрачених можливостей, тому, що відмовляється від доходу у вигляді процента, який могла б отримати, надаючи в позику ці кошти комусь іншому.
Головну роль у прийнятті інвестиційних рішень відіграє реальна процентна ставка, а не номінальна.
Номінальна процентна ставка виражається в поточній вартості грошей, а реальна процентна ставка у постійній, або скоригованій з dрахуванням інфляції. Реальна процентна ставка - це номінальна ставка процента мінус темп інфляції'.
Інвестиції поділяються на:
ті, які йдуть на відновлення (реінвестування). Вони замінюють зношене або застаріле обладнання, у розрахунках відповідають амортизаційним відрахуванням і призначені для збереження попереднього розміру капіталу;
ті, які спрямовуються на розширення виробництва. Вони призначені для розширення і/або покращення виробничого апарату. До них відносять:
- інвестиції на обладнання (засоби виробництва, які використовують протягом тривалого періоду часу);
- інвестиції у будівництво (житлові і адміністративні будівлі, промислові споруди, мости і т.д.);
- інвестиції для раціоналізації, спрямовані на модернізацію обладнання підприємств, що призводить до зниження витрат.
Інвестиції у запас викликані змінами у розмірі засобів виробництва, які приймають участь у процесі виробництва протягом короткого періоду часу. Це сировина, продукція постачальників і власна продукція, яку ще не встигли реалізувати.
Валові інвестиції - це сукупна вартість усіх капіталовкладень протягом року, які включають капіталовкладення з метою заміни або оновлення, а також нові вкладення в запас і на розширення капіталу. Інвестиції для розширення та інвестиції у запас становлять чисті інвестиції. Інакше кажучи, чисті інвестиції визначаються як різниця між валовими інвестиціями та амортизаційними відрахуваннями.
Залежно від мотивації вкладень інвестиції поділяють на:
стимульовані - стимулюються зростанням попиту на кінцевий продукт і прибутків;
автономні інвестиції не залежать від змін у попиті й включають приватні вкладення, пов'язані з інноваціями або довгостроковими програмами, державні вкладення, спрямовані на забезпечення колективних інтересів.
Утворення капіталу в сучасній економіці залежить від внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. Внутрішні джерела фінансування утворюються із заощаджень, тобто з тієї частини особистого або суспільного доходу від поточного виробництва, яка не витрачається на поточне споживання. Якщо виробництво у країні є недостатнім для того, щоб одночасно забезпечити споживання і утворення капіталу, то необхідною є зовнішня допомога. Ця допомога проявляється у формі міжнародного інвестування, або у вигляді переміщення заощаджень із багатої країни у бідну (надання споживчих благ та обладнання).
Ринкове реформування, яке відбувається в економіці України, потребує значних капіталовкладень. Ситуація в інвестиційній сфері характеризується значним скороченням обсягів капітальних вкладень. Основною причиною, що стримує інвестиційну активність в країні є недостатньо сприятливий інвестиційний клімат:
- високий рівень податків;
- дефіцит бюджетних коштів, а також власних коштів підприємств;
-дефіцит кредитних ресурсів і високий рівень процентних ставок, нерозвиненість фондового ринку;
- зниження життєвого рівня і платоспроможного попиту населення.
В умовах значного дефіциту власних капіталовкладень, необхідних для реформування національної економіки, важливого значення набуває залучення в Україну іноземних інвестицій. Вирішити проблему залучення інвестицій в економіку України можна лише за умов поліпшення макроекономічної ситуації, а також реалізації системи взаємопов'язаних економічних, правових, організаційних заходів, спрямованих на створення привабливого інвестиційного клімату і пожвавлення інвестиційної активності.