Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з політичної економії.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
349.96 Кб
Скачать

3. Вибір положення на кривій виробничих можливостей як фактор економічного зростання

Оскільки крива виробничих можливостей (КВМ) відображає різні комбінації двох товарів або послуг, які можуть бути вироблені в умовах повної зайнятості і повного обсягу виробництва, то виникає проблема вибору між комбінаціями. Вибір точки на КВМ економіки є одним з неповних факторів положення КВМ у майбутньому. Припустимо, що країна може виробляти або товари поточного споживання (їжа, одяг, меблі) або інвестиційні товари (верстати, інструменти, будинки). Як відомо, інвестиційні товари є одним з елементів економічного зростання.

Припустимо, що існують дві економіки А і Б, які наданий момент часу повністю ідентичні. Криві виробничих можливостей цих економік однакові. Країна А надає перевагу виробництву інвестиційних товарів за рахунок зменшення виробництва споживчих товарів. Країна Б надає перевагу виробництву споживчих товарів за рахунок зменшення інвестиційних товарів. У наступні роки крива виробничих можливостей країни А зміститься набагато більше праворуч, ніж крива виробничих можливостей країни Б.

Обмежуючи поточне споживання і виробляючи більше інвестиційних товарів, економіка країни може розвиватися швидше, забезпечуючи більшу кількість обох видів товарів у майбутньому.

4. Виробнича функція

Для моделювання розвитку виробничих систем використовують виробничі функції. Виробничі функції дозволяють визначити вклад різних факторів у приріст виробництва, визначити домінуючий тип економічного зростання. Динамічні варіанти виробничої функції мають велике значення для аналізу змін в економіці, а також для планування і прогнозування економічного розвитку.

Виробнича функція відображає взаємозв'язок кінцевого продукту з витратами виробничих ресурсів на його виготовлення. У загальному плані вона характеризує функціональну залежність обсягу виробництва від витрат.

де Р - результат функціонування певної виробничої системи (випуск продукції),

Fi- економічні затрати виробничих ресурсів і-го виду (j= J ...n).

Якщо залежність між затратами ресурсів і продукцією, яка виробляється, г лінійною, то використовують лінійне рівняння множинної кореляції:

Р= ао+ a,F,+ а2 F2 + ...+ аnFn .

де Р- вартісні обсяги виробництва;

Fi- витрати у грошовій формі виробничих ресурсів і-го виду;

аі - постійні коефіцієнти або параметри рівняння. Проте припущення про лінійний зв'язок затрат і продукту є значно спрощеним. В економіці часто використовують степеневу функцію канонічну мультиплікативну:

P=a0 F1F2 … Fn

де а( - коефіцієнти еластичності випуску продукції від затрат і-го виду ресурсів(і=1...n).

Покійник еластичності характеризує зростання випуску продукції на а % при збільшенні витрат ресурсів і-го виду на 1%. Еластичність випуску за затратами позначають символом Е і знаходять множенням величини граничної ефективності на відношення затрат ресурсів до випуску продукції:

де А - сумарна еластичність;

х- визначене додатне число.

Якщо А=І, то функція гомогенна в першій степені і є лінійною функцією. Це означає, що, якщо значення усіх факторів виробництва збільшиться в два рази (х=2), то продукція теж збільшиться в два рази. У цьому випадку говорять про шкалу постійної продуктивності. При А> І існує шкала зростаючої продуктивності: якщо величина факторів виробництва зросте у два рази, то випуск продукції зросте більше, ніж вдвічі. Ситуації, при якій 0<А< 1, відповідає шкала спадаючої продуктивності.

Поряд з кількісним збільшенням ресурсів, важливим фактором зростання виробництва є науково-технічний прогрес. Його відображають у виробничих функціях у формі тенденції розвитку виробництва, залежно від часу:

де еА1 - тенденція розвитку виробництва у часі,пов'язана з технічним прогресом.

Досить часто використовується однорідна гомогенна функція Кобба-Дугласа. Американські економісти Ч. Кобб і П.Дуглас, які розробили цю функцію, провели одне із перших економетричних досліджень динаміки національного доходу, використавши макроекономічну статистику США 20-х і 30-х років.

Функція Кобба-Дугласа має вигляд:

де Y - випуск продукції; КL - затрати капіталу і праці; а, ß коефіцієнти еластичності випуску за капіталом і працею.

Якщо а + (ß = 1, то існує постійна віддача факторів виробництва (екстенсивний економічний розвиток). Якщо (a + ß > 1, то існує зростаюча віддача факторів виробництва (інтенсивний економічний розвиток). Якщо а + ß < 1, то існує спадна віддача факторів виробництва (детенсивний економічний розвиток).

Висновки

1. За умов неповного використання ресурсів та виробничої неефективності економіка переміщується всередину кривої виробничих можливостей. Виробництво обох продуктів зменшується.

2. Зростання кількості ресурсів, технологічний прогрес збільшують потенційний обсяг виробництва одного або двох продуктів. Графічно крива виробничих можливостей перемішується праворуч.

3. Здатність економіки виробляти більший обсяг продукції внаслідок зростання пропозиції ресурсів, поліпшення їх якості і технічного прогресу, називають економічним зростанням.

4. Вибір економічного положення на кривій виробничих можливостей сьогодні визначає положення кривої у майбутньому. Обмежуючи поточне споживання і виробляючи більше інвестиційних товарів, економіка країни здатна розвиватися швидше.

5. Для моделювання розвитку виробничих систем широко використовується витрат виробничих функцій.

Лекція 6. Конкурентна ринкова система: поняття, принципи, функції, ефективність

1. Поняття та принципи функціонування конкурентної ринкової системи.

2. Функції конкурентної ринкової системи

2.1. Економічні функції.

2.2. Організаційні функції.

3. Схема кругообігу ресурсів, продуктів і доходу в конкурентній економічній ринковій системі.

4. Ефективність функціонування ринку чистої конкуренції.

4.1. Ознаки ринку чистої конкуренції.

4.2. Ефективність чистої конкуренції.

1. Поняття та принципи функціонування конкурентної ринкової системи

Конкуренція, основна роль якої полягає сприянню встановлення на ринку певного порядку, який гарантує виробництво з обмежених ресурсів достатньої кількості якісних благ за рівноважною ціною для задоволення зростаючих потреб, є важливим елементом ринкового механізму.

* Конкуренція[пізнолат. concurrentia <сопсиrrere зіштовхуватися] за загальним визначенням - це суперництво взагалі за першість на будь-якому терені. а в економічній діяльності - боротьба між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів, ні отримання найвищого прибутку. Ч приполу суті конкуренції як форми економічних відносин між суб’єктами ринку с різні трактування. На думку неокласиків, конкуренція - це боротьба за економічні ресурси, за утвердження стійкої ніші на ринку, Й. Шумпетер(188З-1950) вважав, що головне у конкурентній боротьбі-запровадження нововведень, "створюючи руйнування тому, що відживає, а представник неоліберального напрямку Ф. Хайек (1899-1992) загострював увагу на ролі інформації, яка здійснюється через рух цін та пов'язує виробників і споживачів.

Слід відрізняти поняття "конкурентної боротьби", яке стосується способів боротьби окремих учасників ринку, та "конкурентного ринку", тобто ринкових структур І всіх аспектів ринку продуктів, які впливають на поведінку фірм. Для функціонування механізму конкурентної боротьби необхідно три основні передумови :

1. Рівність економічних агентів ринкової діяльності, яка багато в чому залежить від кількості виробників і споживачів.

2. Характер продукту, що пропонується на продаж.

3. Свобода вступу до ринку та виходу з нього, зумовлена відсутністю перепон для входження у вигляді організаційних об'єднань і структур.

Залежно від конкурентного середовища, розрізняють чотири види конкуренції, або форми ринкових структур: чистої (досконалої) конкуренції, чистої монополії, монополістичної конкуренції та олігополії.