Тестові завдання для замірів знань з навчального курсу

„Кількісні методи соціологічних досліджень”

 

1. Рух колесом науки “індукція-дедукція-індукція” є характерним для:

1)       кількісних методів соціологічних досліджень

2)       методу соціометричого спостереження

3)       якісних методів соціологічних досліджень

4)       не є характерним для жодного з методів соціологічних досліджень

 

2. Вкажіть рівень соціологічного пізнання, для якого використовуються кількісні методи соціологічних досліджень:

1)       мезорівень

2)       макрорівень

3)       мікрорівень

4)       мезо- та макрорівень

 

3. Робочі гіпотези дослідження формулюються під час та/або після проведення соціологічного дослідження у випадку, коли колесом науки здійснюється рух:

1)       дедукція–індукція

2)       концептуалізація–операціоналізація

3)       індукція–дедукція

4)       операціоналізація–концептуалізація

 

4. Робоча гіпотеза дослідження – це:

1)       науково обґрунтоване припущення про змінні характеристики шкали вимірювання

2)       науково обґрунтований варіант відповіді на дослідницьке запитання, що потребує емпіричної апробації

3)       варіант відповіді на запитання, що формулюється на основі даних емпіричних досліджень

4)       остаточний варіант відповіді на дослідницьке запитання

 

5. Позначте неіснуючий вид робочих гіпотез дослідження:

1)       констатуючі

2)       пояснюючі

3)       заперечуючі

4)       прогнозуючі

 

6. Позначте ту дію, яка НЕ є результатом повноцінної емпіричної апробації робочої гіпотези дослідження:

1)       фальсифікація

2)       пролонгація

3)       верифікація

4)       заперечення

 

7. Робоча гіпотеза дослідження: “Протягом останніх 2-х років дуже зріс інтерес львів’ян до перегляду фільмів у публічних кінотеатрах” є:

                1) пояснюючою (гіпотезою причинно-наслідкового зв’язку)

                2) прогнозуючою

                3) констатуючою (гіпотезою існування)

                4) гіпотезою зв’язаності

 

8. Робоча гіпотеза дослідження: “Зростання інтересу до перегляду фільмів у публічних кінотеатрах збігається зі зростанням популярності фільмів у форматі DVD” є:

                1) пояснюючою (гіпотезою причинно-наслідкового зв’язку)

                2) прогнозуючою

                3) констатуючою (гіпотезою існування)

                4) гіпотезою зв’язаності

 

9. Робоча гіпотеза дослідження: “Зростання інтересу до перегляду фільмів у публічних кінотеатрах пояснюється відновленням інтересу до суспільних акцій після тривалого періоду пострадянського нігілізму щодо громадського життя” є:

                1) пояснюючою (гіпотезою причинно-наслідкового зв’язку)

2) Прогнозуючою

                3) констатуючою (гіпотезою існування)

                4) гіпотезою зв’язаності

 

10. Робоча гіпотеза дослідження: “У найближчому майбутньому зберігатиметься стала тенденція зростання інтересу львів’ян до перегляду кінофільмів у публічних кінотеатрах” є:

                1) пояснюючою (гіпотезою причинно-наслідкового зв’язку)

                2) прогнозуючою

3) Констатуючою (гіпотезою існування)

                4) гіпотезою зв’язаності

 

11. З метою емпіричної апробації робочих гіпотез дослідження зі залученням статистичного аналізу кожна з них спочатку розкладається на:

1)       запитання стандартизованої анкети

2)       віяла відповідей

3)       взаємозв’язані змінні характеристики/ показники

4)       кейзи/ випадки

 

12. Є гіпотеза-підстава: “Львів’яни мають певні конотації (асоціації) та оцінки щодо рекламних вивісок міста”. Позначте ту гіпотезу, яка не може бути її гіпотезою-наслідком:

1)       Можна припустити, що стать учасників буде впливати на їх сприйняття та інтерпретацію рекламних вивісок міста.

2)       Припускаємо, що основними критеріями оцінки респондентів рекламних вивісок буде оформлення (колір, шрифт тощо) та зміст зображення.

3)       Від форми та вигляду соціальної реклами в журналах залежить сприйняття людиною наданої інформації.

4) Можна припустити, що представники старшої вікової категорії більше звертають увагу на мовні характеристики рекламних вивісок, аніж представники середньої та молодшої вікових категорій.

 

13. Безпосередніми підставами для запитань стандартизованої анкети статистичного опитування (які дослідник виводить зі схеми операціоналізації) є:

1)       шкали вимірювання

2) Змінні характеристики

3)       прикладні змінні

4)       предмети дослідження

 

14. Змінні характеристики респондентів кількісного соціологічного дослідження вимірюються за допомогою:

1)       робочих гіпотез дослідження

2) Запитань стандартизованої анкети

3)       індуктивних категорій

4)       шкал вимірювання

 

15. Позначте неіснуючу прикладну комп’ютерну програму для статистичного аналізу даних соціологічних опитувань:

1)       SPSS

2)       PSRS

3)       OSA

4)       EXCEL

 

16. Позначте пункт, який НЕ є одним з основних режимів роботи програми SPSS:

1)       SPSS Viewer

2)       SPSS Data Editor

3)       SPSS Variables Editor

4)       SPSS Syntax Editor

 

17. Колесо науки – це:

1) Циклічна зміна теоретичних основ конкретно-соціологічного дослідження

2)       загальне моделювання науково-дослідного процесу

3)       певний вид моделювання особливостей співвідношення між змінними характеристиками

4)       особливий вид аналізу емпіричних даних, отриманих під час проведення конкретно-соціологічного дослідження

 

18. Позначте коректний алгоритм дій соціолога-кількісника:

1)       операціоналізація – концептуалізація – емпіричні узагальнення – вимірювання

2)       операціоналізація – концептуалізація – вимірювання – емпіричні узагальнення

3)       вимірювання – емпіричні узагальнення – концептуалізація – операціоналізація

4)       концептуалізація – операціоналізація – вимірювання – емпіричні узагальнення

 

19. Дані, отримані під час кількісного соціологічного дослідження, мають бути:

1)       повними та точними

2)       надійними та валідними

3)       завершеними та проіндексованими

4)       обґрунтованими та неповторюваними

 

20. Надійності (reliability) кількісного соціологічного дослідження – це:

1)       неповторюваність/ унікальність результатів дослідження певного соціального явища

2)       класифікація результатів дослідження певного соціального явища

3)       повторюваність результатів дослідження певного соціального явища

4)       комбінація результатів дослідження певного соціального явища

 

21. Валідність/обґрунтованість (validity) кількісного соціологічного дослідження – це:

1)       наукове підтвердження, що вивчалося те, що мало вивчатись

2)       наукове заперечення результатів емпіричної апробації РГД

3)       наукове підтвердження результатів емпіричної апробації РГД

4)       наукова обґрунтованість робочих гіпотез дослідження

 

22. Концептуалізація – це:

1)       науково обґрунтований перехід від предмету дослідження до його змінних характеристик

2)       науково обґрунтоване емпіричне узагальнення результатів статистичного дослідження

3)       теоретичне осмислення досліджуваної проблеми, що базується на інтерпретації основних понять

4)       методологічно обґрунтований алгоритм аналізу даних, отриманих під час емпіричних досліджень

 

23. Позначте дію, яка не належить до концептуалізації:

1)       формулювання проблемної ситуації

2)       формулювання мети та завдань дослідження

3)       конструювання мережі змінних характеристик об’єкта дослідження

4)       визначення об’єкту дослідження

 

24. Операціоналізація – це:

1)       вимірювання змінних характеристик за допомогою шкал вимірювання

2)       поступовий науково обґрунтований перехід від теоретичного осмислення проблеми, яка досліджується, до інструментарію емпіричного дослідження

3)       визначення інтенсивностей проявів окреслених дослідником змінних характеристик об’єкту дослідження

4)       науково обґрунтований перехід від вимірювання змінних характеристик до емпіричного узагальнення, базованого на даних емпіричного дослідження

 

25. Позначте дію, яка не належить до операціоналізації:

1)       операціональна інтерпретація базових понять

2)       визначення предмету дослідження