
- •Тема 2. Добровільна громада в Середні віки
- •Тема 3. Томас Гоббс про громадянське суспільство
- •Тема 4. Громадянське суспільство у філософії Дж. Лока
- •Тема 5. Громадянське суспільство у Шотладському просвітництві
- •Тема 6. Консервативна й революційні концепції громадянського суспільства
- •Тема 7. Громадянське суспільство у метафізиці Геґеля
- •Тема 8. Громадянське суспільство у теорії а. Де Токвіля
- •Тема 9. Теорія а. Росміні (самостійна робота)
- •Тема 10. Громадянське суспільство і теорія к. Маркса
- •Тема 11. Пошуки громадянського суспільства у другій половини хх століття
- •Тема 12. Громадянське суспільство й Україна
Тема 7. Громадянське суспільство у метафізиці Геґеля
№ 145,0,7,1,1,50
У теорії громадянського суспільства Геґеля мораль – це:
ідея свободи як об’єктивність волі
ідея свободи як суб’єктивність волі
ідея абстрактної свободи
ідея свободи як звичаєвості
№ 146,0,7,1,1,50
У теорії громадянського суспільства Геґеля етичність – це:
ідея свободи як об’єктивність волі
ідея свободи як суб’єктивність волі
ідея абстрактної свободи
№ 147,0,7,1,1,60
Громадянський простір у теорії Геґеля виникає як форма суперечності між:
свободою і випадковістю
деспотією і демократією
автономією і гетерономією
приватністю і корпоративністю
звичаєвістю й індивідуальною свободою
№ 148,0,7,1,1,60
У теорії громадянського суспільства Геґеля «воля до негації» - це:
прагнення до панування
прагнення до самозаперечення
втеча від самого себе
прагнення до незалежності
№ 149,0,7,1,1,40
У філософії Геґеля сутністю духу є:
необхідність
свобода
ідея
поняття
№ 150,0,7,1,1,60
Згідно з філософією Геґеля, джерелом прогресу людськості є:
виробничі відносини
боротьба класів
усвідомлення людиною свободи
розвиток економічних відносин
розвиток науки
№ 151,0,7,1,1,40
Згідно з Геґелем, інституційна форма «свободи народу» втілюється у:
нації-державі
культурі
громадянському суспільстві
№ 152,0,7,1,1,40
Згідно з Геґелем, об’єктивною передумовою усвідомлення індивідуальної свободи є:
громадянське суспільство
сімя
культура
нація-держава
№ 153,0,7,1,1,50
Етичність (Sittlichkeit) у “Філософії права” Геґеля – це:
громадянське суспільство
сім’я
держава
держава, сім’я і громадянське суспільство
№ 154,0,7,1,1,50
Громадянське суспільство у теорії Геґеля вперше набуває:
етичного виміру
економічного виміру
раціонального виміру
національного виміру
№ 155,0,7,1,1,50
Концепція громадянського суспільства вперше одержала теоретичне обґрунтування у філософії:
Дж. Лока
Т. Пейна
А. де Токвіля
Геґеля
Фергюсона
№ 156,0,7,1,1,40
Дійсність громадянського суспільства у теорії Геґеля:
носить самодостатній характер
носить підпорядкований характер
носить нейтральний характер
№ 157,0,7,1,1,40
Національна держава у теорії Геґеля відносно громадянського суспільства:
є альтернативою до нього
є йому підпорядкована
стоїть вище над ним
№ 158,0,7,1,1,40
Національна держава у теорії Т. Пейна відносно громадянського суспільства:
є альтернативою до нього
є йому підпорядкована
стоїть вище над ним
№ 159,0,7,1,1,40
Національна держава у теорії А. де Токвіля відносно громадянського суспільства:
є альтернативою до нього
є йому підпорядкована
стоїть вище над ним
№ 160,0,7,1,1,50
Теорія Геґеля вважається етатичною тому, що він:
громадянське суспільство вважав явищем негативним
громадянське суспільство пов’язав з етичністю
громадянське суспільство підпорядкував державі