27,28.Українська барокова культура.Архітектура.

Бароко -стиль у мистецтві і літературі низки країн кінця XVI-XVIII ст., що був започаткований в Італії і для якого є характерними:підкреслена урочистість: підвищена мальовничість; пишність; декоративність; примхливість;контрастність, динамічність композиції; алегоричність, символічність, ускладненість форми, химерність, елементи гротеску).Укр бароко XVII ст. нерідко назив козацьким.

Це, звичайно, перебільшення, але чима­ло видатних творів архітектури і живопису,створених на замовлення ко­зацької старшини(Георгієвський собор в Києві, збу­дований в 1698-1707 рр.),собор Успіня Божої Матері Києво-Печерської лаври, побудова­ний у ХУІІ-ХУІІІ ст. В українському живописі:насиченістю композицій, колористична вишуканість й декоративністю.Персонажі на іконах і портретах зображаються в дорогій одежі, типаж і аксесуари українізуються («Св. Параскева П'ятниця», 1701, майстра Пилипенка з с. Високого,розписи Рутковича в церкві Скваряви та Кондзелевича в Богородчанах).В портреті помітне прагнення до імпозантності пози,

небуденного оточення (портрет воєначальника Григорія Гамалії в Київському музеї українського мистецтва).Риси піднесеності і декоративності яскраво виявилися у скульптурі ратуші в Бучачі, рельєфах дзвіниці Софійського собору в Києві. Риси бароко виступають також у розписах Троїцького собору Густинського монастиря (кінець 17 ст.) та пізніше Троїцької церкви Києво-Печерської лаври, виконаних під керівництвом А. Галика. Тут композиції сповнені динаміки й руху, а персонажі подані в природних позах, в золототканій і багато орнаментованій одежі. Позитивне значення мала побудова в Україні храмів за проектами Бартоломео Растреллі (Андріївська церква в Києві, 1766 р.). Серед українських архітекторів, які працювали в Росії, найвідоміший Іван Зарудний. У кам'яних

спорудах Правобережжя переважало «загальноєвропейське» бароко, але і тут найвидатніші пам'ятки не позбавлені національної своєрідності (Успенський собор Почаївської лаври, собор св. Юра у Львові, а також собор св. Юра Києво-Видубицького монастиря, Покровський собор у Харкові та ін.). Продовженням бароко став творчо запозичений у Франції стиль рококо.

29Українська культура доби Гетьманщини.

Освіта в Гетьманщині досягнула високого рівня(на кожні 800-1000 Жителів функціонувала 1початкова школа.У Чернігові,Переяслові,

Харкові були середні учбові заклади-колегії. Вишу освіту надавала Києво-Могилянська академія (2000 студентів до Полтавської битви), де викладали Йосфат Кроковський, Стефан Яворський,Феофан Прокопович.Російські правителі не раз пропонували її викладачам

і випускникам найвищі в імперії церковні та урядові посади. Однак схоластичні методи навчання в академії з часом застаріли, релігійна орієнтованість і традиціоналізм стояли на перешкоді опануванню молоддю сучасними знаннями. І зрештою, наприкінці XVIII ст.славетний учбовий заклад усього православного світу перетворився Фактично на богословську семінарію.Укр молодь потягнулася до російських закладів(Московського університету і Медичної академії. Починаючи з середини XVII до кінця XVIII ст. в художній та

інтелектуальній царині панував стиль бароко(підкреслювало велич, розкіш, декоративність)