Тема 3 Організація соціологічних досліджень

Специфіка конкретних соціологічних досліджень

Структура соціологічного знання має три рівні: загальна соціологічна теорія, галузеві і спеціальні соціологічні теорії та конкретні соціологічні (або емпіричні) дослідження.

Конкретне соціологічне (емпіричне) дослідження - це наукове дослідження, що складається з системи послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою в одне ціле з метою отримання достовірного знання на основі фактичних даних.

Предметом аналізу конкретних соціологічних досліджень можуть бути: а) реальна поведінка індивідів соціальних спільностей та груп; б) вербальні дії індивідів: їх судження, думки, погляди; в) результати людської діяльності.

Здійснення конкретного соціологічного дослідження дає можливість отримати досить унікальну інформацію, яка пов'язана з фактофіксуючими знаннями. Така інформація може бути вилучена, наприклад, шляхом прямої або опосередкованої реєстрації подій, явищ, оцінок, думок, суджень людей. На думку американського соціолога Н.Смелзера, специфічне поєднання фактів, теорій та гіпотез здатне здобути винятково унікальну інформацію, яка за умов застосування відповідних методик дасть можливість отримати нове знання.

Соціолог, здобуваючи специфічну суб'єктивну інформацію від конкретних індивідів, застосовуючи спеціальні правила та процедури для її обробітку, отримує об'єктивне знання про процеси, що відбуваються у соціальному житті.

Важливою специфічною рисою конкретних соціологічних досліджень є комплексність та багатофакторність у вивченні суспільства при його діагностиці. Як правило, вивчаючи ту чи іншу проблему, соціологи тісно співпрацюють з фаховими експертами - юристами, економістами, психологами, що забезпечує здобуття цілісного системного знання.

Специфічність конкретних соціологічних досліджень полягає також у тому, що їх результати широко використовуються у практиці соціального управління, прогнозування соціальних процесів, при розробці соціальних, у тому числі політичних, технологій, при виробленні практичних рекомендацій щодо удосконалення соціального життя.

Конкретно-соціологічні дослідження мають суто емпіричну спрямованість і слугують підґрунтям теорій середнього рівня, а також загальної соціологічної теорії у цілому.

Види та типи конкретних соціологічних досліджень

Типологія емпіричних досліджень є досить розгалуженою. Перш за все, слід розрізняти просте опитування громадської думки від власне конкретного соціологічного дослідження.

Опитування громадської думки - це збір інформації про сукупну думку певної групи людей з певної проблематики.

Уперше були започатковані такого роду опитування німецькою дослідницею Е.Ноель, яка створила один з перших у світі центрів вивчення суспільної думки. Для опитування громадської думки не обов'язковою є програма дослідження, не є необхідною також і вибірка. Важливою вимогою простого опитування громадської думки є повне формулювання запитання в тому вигляді, як воно звучало в анкеті для респондентів. У разі вибіркового дослідження необхідним є визначення генеральної сукупності та обсягу вибіркової сукупності, а також дати проведення опитування та назви організації, що його проводила.

Конкретне соціологічне дослідження має такі різновиди

Польове дослідження - це соціологічне дослідження, мета якого - вивчення соціальних об'єктів методом безпосереднього спостереження за ними у реальних природних умовах. Термін "польове дослідження" уперше був введений в науковий обіг антропологами та етнографами Чікагської школи і є антонімом терміну "лабораторне дослідження". Вдаючись до таких досліджень, соціолог безпосередньо знаходиться в центрі подій і має змогу вивчати об'єкт у реальних життєвих умовах, отримуючи достовірну інформацію.

Пілотажне (зондувальне, розвідувальне) - пробне соціологічне дослідження, мета якого - перевірка якості обраного інструментарію ("обкатка інструментарію"). На невеликому масиві (20-100 чоловік) випробовуються всі елементи дослідження. Після аналізу результатів доопрацьовується анкета, питання в ній, уточнюються гіпотези, у разі потреби формулюються нові. Пілотажне дослідження застосовується також у випадках, коли відсутні знання про певний предмет або проблема недостатньо вивчена.

Описове дослідження - це дослідження, яке має на меті отримати цілісне, якомога повне уявлення про соціальне явище, що вивчається.

Аналітичне дослідження - це дослідження, мета якого не лише описання предмета вивчення, але й виявлення причинно-наслідкових зв'язків між окремими його елементами.

Дослідження можуть бути разовими та повторювальними. У соціології широко застосовуються повторювальні дослідження, коли об'єкт вивчається в динаміці. Це дослідження вивчає один і той же об'єкт, або різні контингенти, і проводиться декілька разів через певні проміжки часу з наступним порівнянням отриманих результатів.

У свою чергу повторювальні дослідження мають декілька підвидів. Серед них вирізняють: трендові дослідження, мета яких - вивчення певної вікової групи.

Когортні тренди - різновид повторювального дослідження, предметом якого виступає певна вікова група, постійна в часі. Наприклад, досліджується соціальна група молоді у 1960-у, 1980-у та 2000-у роках.

Історичні тренди - різновид повторювального дослідження, предметом якого виступає одна і таж група через певні проміжки часу. Наприклад, досліджується вікова група 20-річних, потім ця ж група - через 10 років, згодом - ще через 10 років і т.д.

Панельне дослідження (від англ. - рапеї- список) - вид повторювального соціологічного дослідження, коли вивчається один і той же соціальний об'єкт за тією ж методикою з певним часовим інтервалом (перепис населення - типовий приклад такого дослідження). Таке дослідження має за мету відстежити динаміку процесів.

Лонгітюдне дослідження -вид повторювального дослідження, коли відбувається довготривале спостереження за об'єктом.

Соціальний моніторинг - це комплексне, інтегральне дослідження, що становить цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз даних за динамікою соціальних процесів в районі, регіоні, країні. За допомогою таких досліджень можна вивчити об'єкт у русі, аналізувати зміни, їх динаміку.

Етапи конкретного соціологічного дослідження

Соціологічне дослідження має свою структуру, яка передбачає послідовність дій соціолога, що дають змогу вирішити поставлену проблему. Цю послідовність дій можна визначити як етапи соціологічного дослідження. В узагальненому вигляді їх чотири:

• розробка програми;

• збір емпіричних даних (польовий етап);

• обробка інформації;

• аналіз та узагальнення отриманої інформації.

У програмі соціологічного дослідження формулюється проблема дослідження, визначається об'єкт і предмет, здійснюється розробка та інтерпретація основних понять, формується модель реального об'єкта, що дає можливість виявити нові якості і відносини предмета дослідження, формулюються робочі гіпотези. Від того, наскільки якісно проведені попередні процедури, залежить успіх подальшого дослідження.

Гіпотеза - це наукове припущення, що висувається для пояснення явищ, фактів, процесів, які необхідно підтвердити або спростувати.

Важливою складовою програми соціологічного дослідження є визначення вибіркової сукупності.

Роблячи висновки щодо тих чи інших явищ, соціолог має бути впевнений в тому, що його висновки характеризують усю сукупність. Ця сукупність називається генеральною сукупністю. Обстежити усі одиниці цієї сукупності досить важко і не потрібно. Для цього в соціології існує така процедура, як вибірка.

Вибірка - це статистична процедура. Сукупність відібраних об'єктів, на підставі яких соціолог робить висновок про генеральну сукупність, називається вибірковою сукупністю. Вибіркова сукупність має бути репрезентативною.

Репрезентативність означає, що за визначеними параметрами склад обстежуваних повинен наближатися до відповідних пропорцій у генеральній сукупності.

Польовий етап означає, що дослідник переходить до збирання фактичних даних з обраної проблематики в реальних умовах.

Фактичні дані можна отримати шляхом застосування відповідних методів:

• спостереження;

• аналізу документів;

• опитування;

• соціального експерименту;

Процес обробки даних соціологічного дослідження включає такі етапи:

• кодування отриманої інформації; введення інформації в комп'ютер;

• перевірка введених даних;

• обчислення та аналіз результатів.

Аналіз даних передбачає побудову таблиць, обчислення статистичних показників, перевірку гіпотез, побудову нових ознак тощо. Первинні дані упорядковуються різними статистичними методами, наприклад:

• групування;

• обчислення узагальнюючих параметрів та коефіцієнтів;

• кореляційний аналіз.

Отримані при соціологічному дослідженні дані потребують інтерпретації - перетворення соціологічної інформації з числових показників у логічну форму, тобто в конкретні характеристики об'єкта дослідження. На цьому ж етапі здійснюється формулювання практичних рекомендацій, які визначаються темою та цілями дослідження.

Завершенням соціологічного дослідження є складання звіту.

Програма конкретного соціологічного дослідження

Соціологічне дослідження - це єдність теоретичного та емпіричного етапів аналізу різних сторін соціальної реальності. Науковий аналіз проблем потребує відповідної підготовки для забезпечення надійності та достовірності отриманих в результаті дослідження даних.

Починається соціологічне дослідження з розробки програми, яка визначає логічну послідовність науково-аналітичної роботи творчого колективу.

Зміст та структура програми залежать від головної мети дослідницької діяльності. З цієї точки зору виділяють два різновиди досліджень:

• теоретико-прикладні дослідження, мета яких – сприяння розв'язанню соціальних проблем шляхом розробки нових підходів до їх вирішення та пояснення;

• прикладні дослідження, завдання яких – визначення конкретних дій щодо практичного вирішення визначених соціальних проблем.

Програма соціологічного дослідження - це науковий документ, у якому логічно відображена схема переходу від теоретично-методологічного викладення проблеми до конкретного дослідження.

У процесі розробки програми вирішуються питання визначення об'єкта, розробляються конкретні методики збору, обробки та аналізу отриманої емпіричної інформації.

Програма складається з двох частин:

теоретико-методологічний розділ;

організаційно-методичний розділ.