9. Творча спадщина Платона та сучасне розуміння ролі драми, музики і танцю у розвитку особистості.

Платон придбав на північно-західній околиці міста будинок із садом, де заснував свою знамениту філософську школу. Вся ця місцевість, де колись розташовувалось святилище богині Афіни, перебувала під покровительством героя Академа. Так 385 до н. е. виникла Платонівська академія, в якій, за задумом самого Платона, мали б виховуватись істинні мудреці, призначення яких — керувати державою. Учні Академії навчались невідомим раніше наукам: діалектиці, аналітиці, методології, філософії, індуктивним і дедуктивним методам пізнання.

Із виникненням Платонівської школи відбувся переворот в глибинах грецької цивілізації. З одного боку, Платону дорогий світ чуттєвий, споглядальний, з іншого — він байдужий до ідеального, тієї єдиної реальності, яку душа може пізнати тільки умоглядно. До Академії Платона, зокрема, належали: племінник Платона Спевсіпп, що став на чолі Академії після його смерті;Ксенократ — третій схоларх Академії; знаменитий математик і астроном — Евдокс Кнідський, що залишався на чолі школи під час другої поїздки Платона в Сицилію. У 366 до н. е. в Академії з'являється Аристотель і залишається до смерті Платона.

Музика

Завдяки інформаційним каналам музика перетворилася на май­же постійний акустичний супровід повсякденної діяльності учнів. Причому ситуації, в яких вони стають фактичними слухачами музики, досить різноманітні й мають неоднакове виховне значен­ня. Крім цілеспрямованого і вибіркового спілкування з музикою, все більш розповсюдженим стає її фонове і комітатне сприйнят­тя, яке динамічно "вплітається" у різні види розумової, фізичної активності особистості як засіб регулювання емоційного стану. З огляду на це виникає проблема вивчення і врахування у педа­гогічному процесі сфери музичного дозвілля учнів, пошуку доцільних способів педагогічного впливу на їх контакти з джере­лами музичної інформації.

Візуальне мистецтво

Про значення засобів масової ко­мунікації свідчить той факт, що нинішнє покоління учнівської молоді виховано під значним впливом радіо-, телепередач, відео-записів, явищ віртуального мистецтва, які не тільки заповнюють дозвілля людини, але й змінюють склад її мислення, стиль світо­сприймання, тип культури, поведінку. Існує навіть думка, що джерела масової комунікації більш за батьків та систематичну освіту позначаються на становленні життєвих позицій молоді, ко­тра схильна скоріше довіряти авторитетним коментаторам подій, ніж будь-кому іншому.

Драма

Важливим є заохочення батьків до спільних з дітьми відвідувань концертів, театральних вистав, музеїв, екскурсій з наступним обміном думками і отриманими враженнями. Адже масові шкільні (саме масові) культпоходи сьогодні є не лише економічно неможливими, але й мало ефективними. Нерідко діти, які вели­ким гуртом йдуть до концертних залів, відчувають насолоду лише від взаємного спілкування в атмосфері загального святкового збу­дження. Щодо проникнення в образно-смислову сутність художнь­ого твору, то вона залишається для більшості з них нерозкритою таємною загадкою.

Танець (Гуртки)

Принципом їх діяльності є до­бровільна участь усіх бажаючих, різновіковий склад груп, ураху­вання індивідуальних уподобань, інтересів, здібностей всіх учас­ників, намагання якомога ширше охопити підростаюче по­коління, запропонувати учням корисні для їх духовного і фізич­ного розвитку заняття, які проводяться у вільний від навчання та домашньої роботи час і допомагають у попередженні можливої девіантної поведінки.25 Як правило, зустрічі у позашкільних за­кладах приваблюють учнів своєю невимушеністю, святковістю, несхожістю на традиційні уроки в школі, відсутністю регламенто­ваного шкільного розпорядку. Тому на заняттях гуртків важливо створювати ситуації, що містять елементи змагання, новизни, чо­гось несподіваного для учнів і допомагають їм знайти нестандартні шляхи розв'язання навчальних завдань.