7. Психолого-педагогічний підхід до навчання студентів в мистецьких навчальних закладах.

Стратегія розвитку мистецької освіти, внесення інноваційних перетворень до її змісту і технології має ґрунтуватись на міцному фундаменті духовного збагачення студентів. Проблема ця важлива і багатови¬мірна, складність і своєрідність її зумовлено необ¬хідністю поєднання завдань формування духовного спрямування навчання із удосконаленням мистець¬ко-технологічних шляхів їх реалізації. Досягнення внутрішньої єдності мистецької педагогіки відбу¬вається шляхом акцентування духовних важелів осягнення мистецтва і систематичним спрямуван¬ням учнів до удосконалення мистецької практики.

Педагог, з одного боку, має опікуватись завдан¬нями піднесення рівня духовної свідомості студентів, уникаючи зайвої патетики і марнослів'я, а з ін¬шого — різнобічного розвитку їх здатності до адек¬ватного сприйняття і виконання творів мистецтва. Важливо навчити молодь мислити категоріями за¬гальнолюдської проблематики в контексті глибо¬кого сприйняття змісту і форми художніх образів.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється велика увага визначенню понять «творчість», «творча діяльність».

Педагогічна творчість відображає процес особистісної і професійної реалізації та самореалізації педагога у професійно,педагогічній діяльності. Сутність, специфіка,

ознаки і риси педагогічної творчості, які обумовлюють її особливе і одиничне серед інших видів творчості, виявляються в особистісно орієнтованій розвивальній взаємодії суб'єктів навчально,виховного процесу (педагога і учня), яка зумовлена специфікою психолого,педагогічних взаємовідносин між ними і спрямована на формування творчої особистості учня і підвищення рівня творчої професійної діяльності педагога. Виділені і обґрунтовані основні ознаки, критерії та рівні творчої педагогічної діяльності допомагатимуть педагогу у процесі його творчого самовдосконалення.

Творча навчальна діяльність студентів є формою вияву й основним фактором розвитку і формування творчої особистості. В процесі творчої навчальної діяльності студент виконує

передбачені творчі завдання, які сприяють розвитку їх творчих якостей, що забезпечують успішну творчу діяльність. Значною мірою це стосується розвитку творчого мислення. У процесі виконання творчих навчальних завдань формуються різні дії мислення, що перетворюються потім на творчі операції мислення (висування гіпотез, виявлення протиріч, аналіз, синтез, абстрагування тощо).

8. Форми соціально-культурного впливу на особистість.

Одним з провідних факторів соціально-культурного впливу на особистість є сім'я - природне середовище її первинної соціалізації, матеріальної і емоційної підтримки, необхідної для життя і розвитку. від мікроклімату у сім'ї значною мірою залежить соціальне зростання людини. Певна річ, потенціальна роль сім'ї у розв'язанні проблем розу­мового, морального, естетичного, трудового, фізичного виховання вельми значна, однак її виконання потребує педагогічної просвіти, консультативної допомоги з боку школи, вчителів, класних керівників, що створює своєрідний ланцюг: школа - помічник сім'ї, а сім'я - помічник школі. При розгляді проблем сімейного виховання треба враховувати чимало факторів: структуру сім'ї, її внутрішній мікроклімат, ієрархію в авторитеті батьків, коло інтересів і матеріальних мож­ливостей їх задоволення, способи проведення сімейного дозвілля тощо. У реалізації завдань художнього виховання суттєву допомогу може надати батьківський актив школи, який спільно з учителя­ми та організаторами позакласної роботи налагоджує зв'язки з різноманітними культурними закладами району та міста.

Не можна обминути увагою і таку форму соціально-культурного впливу на учнів, як заклади позашкільної освіти (будинки твор­чості, палаци культури, студії, молодіжні клуби, гуртки, різно­манітні центри, об'єднання тощо). Принципом їх діяльності є до­бровільна участь усіх бажаючих, різновіковий склад груп, ураху­вання індивідуальних уподобань, інтересів, здібностей всіх учас­ників, намагання якомога ширше охопити підростаюче по­коління, запропонувати учням корисні для їх духовного і фізич­ного розвитку заняття, які проводяться у вільний від навчання та домашньої роботи час і допомагають у попередженні можливої девіантної поведінки.

У сучасній системі соціально-культурних впливів на особистість особливе місце належить засобам масової комунікації. Вона є про­цесом розповсюдження соціальної інформації, опосередкованої технічними засобами (друк, радіо, телебачення, кіно, аудіо- та відеотехніка) і становить специфічний вид соціального спілкуван­ня, що здійснюється у масштабах суспільства як передумова йо­го розвитку та організації.

Принципово нові перспективи соціально-культурного впливу на учнівську молодь відкрила ера комп'ютеризації, захоплення дітьми та юнацтвом мережею інтернет, різноманітними комп'ютерними програмами, іграми, сповненими неосяжними можливостями залучення учнів до цінностей культури.