
- •1. Основні етапи розвитку мистецької педагогіки.
- •2. Теоретико-методологічні підходи до художньо-творчого вихованя учнів і студентів в умовах їх дозвіллєвої діяльності.
- •3. Мистецька освіта у межах культурного простору і часу.
- •4. Критерії педагогічної діагностики художнього розвитку особистості.
- •5. Проблема інтеграції знань у контексті художнього сприйняття.
- •7. Психолого-педагогічний підхід до навчання студентів в мистецьких навчальних закладах.
- •8. Форми соціально-культурного впливу на особистість.
- •9. Творча спадщина Платона та сучасне розуміння ролі драми, музики і танцю у розвитку особистості.
- •10. Світоглядна функція мистецтва.
- •11. Використання сучасних технічних засобів навчання у підготовці студентів режисерських спеціалізацій.
- •12. Методика складання художньо (в нашем случае “музично-”) -педагогічного репертуару для студентів вищих навчальних закладів.
- •13. Педагогічна робота із учнями і студентами різних темпераментів і вікових категорій.
- •Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.
- •14. Якісна та кількісна характеристика результатів педагогічного дослідження.
- •15. Категоріальний аппарат педагогічного дослідження.
- •16. Звук - основний засіб висловлювання музиканта. Психолого-педагогічні аспекти роботи над звуком.
- •17. Проблеми інформаційного забезпечення навчальних модулів мистецьких дисциплін.
- •18. Формування художньої компетентності студентської молоді.
- •19. Впровадження кредитно-модульної системи у підготовку звукорежисера.
- •20. Динаміка культури як об’єкт дослідження.
- •21. Педагогічні умови художньо-творчого виховання обдарованої учнівської молоді у позанавчальний час.
- •22. Вивчення актуальних проблем мистецької педагогіки, її основних інформаційних джерел.
- •24. Актуальні питання побудови освітньо-виховного процесу в навчальних закладах з мистецькою спеціальністю.
- •25. Методи самонавчання та самовиховання.
- •26. Тенденції розвитку естетичного виховання молоді у позанавчальний час в Україні.
- •27. Вибір методів та засобів педагогічної діяльності.
- •28. Методи контролю результатів навчання і виховання.
- •29. Виховання творчим самовираженням.
- •30. Вплив релятивістської культури на процес художньо-творчого виховання учнів і студентів.
- •Основні положення
- •31. Педагогічна спадщина б.В. Асафьева. Принцип контрасту у музиці та його методична роль у постановці занять із слухання музики. (про контраст нет ничего)
- •32. Дослідження процесів ресакралізації української культури і мистецтва в контексті сучасного простору та часу.
- •34. Мистецька освіта в інформаційному суспільстві.
- •35. Основні напрямки і прийоми розвитку мистецької творчості в педагогічній діяльності б. Л. Яворського та його учнів.
- •36. Базові поняття мистецької педагогіки
- •37. Теорія і практика художньо-естетичного розвитку майбутнього фахівця у системі професійної освіти.
- •38. Використання досвіду експериментальної педагогіки о.Л. Маслова у галузі сучасного мистецтва.
- •39. Шляхи оптимізаціх викладання музичних предметів студентам режисерських спеціалізацій.
- •40. Культуровідповідність освіти
- •41. Науково-педагогічна діяльність в.М. Шацької. Її значення ждя сучасної мистецької педагогіки.
- •42. Провідні положення мистецької педагогіки в теорії і практиці навчання і виховання студентів режисерських спеціалізацій.
- •43. Художньо-освітній простір України в контексті Новітньої історії.
- •44. Педагогічна спадщина д. Б. Кабалевського. Її Значення для сучасної мистецької педагогіки.
- •45. Концептуальні засади мистецької педагогіки.
- •46. Діалогова природа художнього спілкування
- •47. Творча реалізація принципів системи музичного виховання особистості в сучасних умовах, розроблених д.Б. Кабалевським.
- •48. Педагогічна спадщина л.М. Толстого. Основні напрямки і педагогічні прийоми розвитку художніх здібностей в учнів Яснополянської школи.
- •49. Теорія Маргарет Мід щодо можливостей виявлення та формування культурного характеру людини.
- •50. Формування знань, вмінь та навичок учнів та студентів в процесі комплексної музичної діяльності: слухання, виконавства та написання музики.
- •52. Культурний синдром “відкритість - закритість” за г. Трандісом. Мистецький розвиток і виховання особистості в умовах “відкритих” та “закритих” культур.
- •53. Музична творчість як метод активізації сприйняття.
- •54. Педагогічні умови розширення можливостей пізнання в сучасному мистецтві.
22. Вивчення актуальних проблем мистецької педагогіки, її основних інформаційних джерел.
Формування художньо-творчого вихованя учнів і студентів на сьогодні є однією із
актуальних проблем держави та суспільства
Педагогіка мистецтва – це наука щодо визначення об’єктивних, стійких і сутнісних зв'язків художнього виховання й розвитку особистості, навчання її мистецтву як феномену відображення дійсності в художніх образах. Об'єктом педагогіки мистецтва виступає дослідження змісту, структурних компонентів, педагогічних закономірностей художнього навчання, виховання й розвитку учнів, а предметом – визначення методів дослідницького пошуку, а також теоретичне обґрунтування методологічних засад, принципів, педагогічних умов і методів художнього навчання, виховання й розвитку учнів. Теоретико-методичні віднайдення в галузі викладання мистецьких дисциплін як цілісного процесу переживають у наш час новий, особливий етап свого становлення й розвитку, що відрізняється від попереднього низкою особливостей: вчені-методисти змушені користуватись абстракціями дедалі вищих рівнів. Отже, серед методів дослідження педагогіки мистецтва особливе місце посідають такі, як абстрагування, теоретичне узагальнення, визначення принципово спільного, що притаманне вузькофаховим, предметним методикам. До структурних компонентів педагогіки мистецтва відносимо методологічні її засади, принципи, зміст, педагогічні умови і методи. Серед перспективної проблематики в галузі теорії й методики навчання мистецтва слід назвати впровадження інтеграційних процесів у систему мистецького навчання, розробку ефективних методик активізації мистецько-пізнавальної діяльності в єдності сприймання, оцінювання і творчості, обґрунтування варіативних підходів до мистецької підготовки в навчальних закладах професійного спрямування, дослідження діагностичних форм результативності підготовки учнівської молоді і студентів у галузі мистецтва. Потребують подальших наукових досліджень розробка шляхів забезпечення конкурентоспроможності фахівців у процесі професійної мистецької підготовки та проблеми реалізації виховного впливу мистецтва в процесі впровадження масових форм художнього виховання. Методи навчання мистецтва за джерелами передачі та характером сприйняття художньої інформації: словесні методи навчання мистецтва, демонстраційно-образні (наочні) і художньо-творчі (практичні). До словесних методів мистецького навчання належать такі, як пояснення, розповідь, бесіда, обговорення, поточний коментар, вербалізація художнього змісту образів, лекції. До демонстраційно-образних методів мистецького навчання відносяться такі, як: демонстрація художніх творів та художнє ілюстрування словесних пояснень. До художньо-творчих методів мистецького навчання належать такі, як художнє вправляння, виконання етюдів, ескізне опрацювання художнього замислу, варіантна розробка художнього матеріалу, імпровізація, створення художніх образів. Типи джерел інформації: • документ; • людина; • предметно-речове середовище. Людина є ключовою ланкою в системі інформаційних джерел. Під предметно-речовим середовищем розуміють оточення, що поруч із вами. Предмети та речі інколи можуть розповісти не менше ніж людина. Розрізняють такі найбільш поширені шляхи пошуку інформації: вивчення бібліотечного каталогу; статей , дисертаций, монографій, авторефератів за допомогою пошукових систем в Інтернеті; комунікативний — можливість отримати необхідну консультацію вчителя, фахівця тієї галузі, яка є близькою до теми проекту. Урахування iндивiдуальних нахилів i здібностей студентів, рiвня їхнього інтелектуального та загальнокультурного розвитку, специфіки курсу навчання і майбутньої спеціальності;