
31. Внутрішній туризм.
Він є одним із міграційних потоків людей з туристичними цілями у межах країни постійного місця проживання. Такі подорожі порівняно легко організувати, адже не потрібно турбуватися про формальності, пов’язані з перетином кордону, як у випадку з міжнародним туризмом, валютний та мовний бар’єри. За деякими оцінками, частка внутрішнього туризму становить 80-90% усіх туристичних поїздок, а загальний обсяг витрат на внутрішній туризму 5 – 10 разів перевищує витрати туристів на міжнародні подорожі.
Незважаючи на суттєві відмінності, міжнародний і внутрішній туризм між собою тісно пов’язані. Внутрішній туризм виступає свого роду каталізатором міжнародного туризму. Він сприяє освоєнню нових рекреаційних ресурсів і районів, створенню базової туристичної інфраструктури, підготовці фахівців і тим самим – пожвавленню інтеграційних процесів і формуванню єдиного світового туристичного простору.
31. Фізико-географічні фактори розвитку міжнародного туризму.
Розвитку міжнародного туризму в тому чи іншому регіоні світу сприяють фізико-географічні фактори, або природні умови. До них належать природно-рекреаційні ресурси, тобто ресурси, які забезпечують відпочинок і відновлення здоров'я та працездатності людини, а також естетичні ресурси – комплекс природних факторів, які позитивно впливають на духовний стан людей. Серед природно-рекреаційних, естетичних та інших видів туристичних ресурсів велике значення для туризму мають ландшафт, клімат, рослинний і тваринний світ, водні ресурси, рельєф. Важливу роль відіграє також географічне положення району. Дуже важливий фізико-географічний фактор – цілющі джерела.
Прибуття, вибуття, характеристика міжн. туризму.
ЮНВТО поділяє країни та такі, що передусім є країнами – постачальниками туристів, і країни, які насамперед приймають їх.
За класифікацією ЮНВТО 2005р, до десятки найуспішніших країн, що приймають туристів, входили Франція, Іспанія, США, Італія, Китай, Великобританія, Гонконг, Мексика, Німеччина, Австрія; країни – постачальники туристів – Німеччина, США, Великобританія, Японія, Франція, Італія, Нідерланди, Канада, Росія, Китай.
Світовим лідером за кількістю міжнародних туристських прибуттів є Франція, Друге місце посідає Іспанія, далі йдуть США та Китай.
Серед постачальників туристів на міжнародні ринки надалі переважають розвинені країни Європи, Американського та Азіатсько-Тихоокеанського регіонів.
У кожне місце призначення туристи прибувають, користуючись різними транспортними засобами. Найбільш розпоширеним є автомобільний (45%) та повітряний (43%) транспорт, значно менша доля припадає на водний (7%) і залізничний (4%). Приблизно 60% поїздок відбувається з метою відпочинку і розваг, 20% міжнародних прибуттів припадає на ділові поїздки.
Кожна країна має свій типовий перелік найбільш відвідуваних туристами місць; до нього входять насамперед сусідні країни, а також США, Великобританія, Німеччина, Франція, Іспанія, Італія. Подорожі на невеликі відстані, тобто в сусідні країни, є вагомою складовою туризму – на їхню частку припадає близько 40% усіх міжнародних туристичних поїздок.
У 80-ті роки ХХ ст. почав зростати інтерес до подорожей на далекі відстані, ця тенденція зберігається дотепер, з'явився попит на нові екзотичні місця туристичного призначення, а тур індустрія спроможна задовольнити цей попит. Завдяки сучасним технологіям перельоти на далекі відстані стали більш доступними за ціною і займають менше часу.