3. Теорії та моделі рпс: Тюнена, Кристаллера, Фрідмана.

Модель розміщення сільського господарства Іогана Тюнена (Кяльця)

Свою теорію розкрив в книзі «Ізольована держава в її відношенню до сільськогосподарської і національної економіки» (1826).

Основні фактори:

-транспортні витрати

-виробничі витрати

-природні умови і природні ресурси

Суть теорії: Місто («ізольована держава») розташоване в центрі території. Чим далі від центру, тим більші транспортні витрати для фермера (але ці витрати для різних сільськогосподарських культур різні). Тобто для різного виду сільськогосподарського виробництва є поріг, який робить його виробництво або вигідним, або не вигідним. І.Тюнен шляхом розрахунків обґрунтував зональність сільськогосподарського виробництва залежно від центру збуту товару.

Першим від міста розташоване овочеве, молочне господарство, садівництво,

Другим лісове господарство

Третім зернове господарство (картопля, цукерний буряк, тваринство ).

Четверте пасовище, землеробство для своїх потреб.

Теорія «центральних місць» Вальтера Крісталлера (Кришталев решітка)

Центральне місто – ядро, навк якого групуються ін. поселення.

Міста певн ієрархії знах майж на однак відстанях

Кожен насел пункт має свою зону обслуг, зорміз якої залеж від рівня ієрарх

Зони обслуг і збуту мають тенденцію оформл в прав шестикутн

ПЛЮСИ

-забезпечені найкоротші маршрути перевезення товарів;

-розроб. Оптимально адм. тер., органи управління;

-створені екон. ринкові зони.

Модель «центр — периферія» (Фрідмен)

Суть: Кожна економіка являє собою пов'язані воєдино і взаємодіючі між собою зони. У просторі якість економіки, рівень економічно­го розвитку, техніка, культура змінюються залежно від руху від центральних районів до периферійних. Ці райони - антиподи: центр, що об'єднує найпрогресивніше (місце зародження нововведень), і велика периферія — сере­довище поширення нововведень. Протилежність центру і периферії проявляється на всіх рівнях: глобальному, ре­гіональному, державному. Периферія неоднорідна — вона має внутрішню (ближню) периферію, яка тісно пов'язана з центром і отримує безпосередньо від нього імпульси до розвитку, і зовніш­ню (дальню), на яку центр не здійснює впливу.

Постійне домінування центру над периферією забезпечується постійною інноваційною діяльністю: у центрі найбільш інтенсив­ні контакти, доступ до інформації. Крім агломераційного ефекту, економічне домінування центру забезпечується за рахунок вика­чування ресурсів із периферійних районів, що посилює і закріп­лює відмінності між ними. Галузі, які не відповідають більше ста­тусу центру витісняються на ближню, а потім і віддалену периферію. Цей процес, що отримав назву «дифузія застарілих нововведень», сприяє розвитку периферії, але й закріплює її підпо­рядковане становище відносно центру.

4. Теорії та моделі рпс: Вебера, Льоша, Перру.

Штандарту:

Суть:

Розміщ виробн. С врахув найменш витр

Фактори:

А) транспорт орієнт

Б) робоча орієнтац

В) наявн агломерацій

Г) сировинна база

Для розміщення підр відповідн до теорії потрібн будув геометр фігуру

Організація господарства Августа Льоша

Фактори::

Трансп витр

Природн відмінності

Техн. Проц.

Особл якості підпр

Ефект монополі\

Податки

Конкуренція на ринку

Думки:

Кожен підпр має свою зону обслуг що: залежить від потужності підпр і наявність конкуренці\

СПЕРВА ТРИ КОЛА НАРИС ПОТОМ 3 ШЕСТИКУТН

Теорія полюсів зростання

1)Великі фірмі що здатн сприйм і генерувати нововедення утв полюси зрост які домінують в екон просторі.

2)Всі екон суб’єкти споч нерівно прав і повяз 1 з однм відносини підпорядкувякі формуються природ чином в міру укріпл компаній впровадж деякими з них нових технолог пошир..тьсяна деякі держ і терит

Центри прийм рішень полюси зрост які в ходу свого розв надають сприяти ефект на свою терит