Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Regionalka.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
492.03 Кб
Скачать
  1. Терит поділ праці, його роль у формув регіональних соц.-економ систем. Система коефіцієнтів для визначення галузей спеціалізації регіонів

Територіальний поділ праці — це об'єктивний процес розвитку продуктивних сип, результат атом якого є формування спеціалізації.

Ця просторова форма поділу праці означає закріплення певних видів виробництва за територіями (районами, країнами). Процес територіального поділу праці проходить на основі розвитку спеціалізації господарських регіонів і взаємозв'язків між ними через обмін. Різні економічні регіони стають все більш взаємопов'язаними і взаємозалежними в процесі розвитку їхніх продуктивних сил, коли усуспільнення виробництва досягає такого високого рівня розвитку, що окремі з них виступають як спеціалізовані частини народного господарства країни. Однак господарська спеціалізація і товарний обмін виконують в територіальному поділі праці різні і протилежні функції. Перша диференціює господарство регіонів країни на виробництві певних видів продукції і перетворює їх у взаємозалежні. Друга об'єднує (інтегрує) ці регіони як взаємопов'язані частини єдиного цілого.

Система показників, що визначає галузі спец. регіону:

1)коефіцієнт спеціалізації Ксв/Р*100%

Р-сукупний суспільний продукт, який виробляється в регіоні

Рв - \-\-\ який вивозиться за межі регіону.

2)коефіцієнт виробництва продукції на душу населення. Якщо показник близиться до 1, то галузь виробл. стільки, скільки потрібно регіону, в іншому випадку – не є спеціалізацією.

Кд=(Грк)/(Нрк)

Гр – показник галузі регіону.

Гк – показник галузі країни

Нр – населеня регіону

Нк – населення країни

3)Коефіцієнт локалізації (концентрації). Якщо Кл>>1-спец. регіону

Кл= (Грр)/(Гкк)

Гр – показник галузі регіону.

Гк – показник галузі країни

Пр – загальне промислове вир-во в регіоні

ПК – загальне промислове виробництво країни.

4)Коефіцієнт міжрайонної товарності. Характеризує місце регіону в товарообігу.

Кмт = Ввив / Ввир р.

Ввив-вартість продукції, яка вивозиться за межі регіону

В вир. р. – вартість продукції, яка виробляється в регіоні.

37.Фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів

Фактори, що впливають на формування і регіонів, і районів:

1)Територіальний поділ праці

2)ЕконГеогрПолож

3)природно-ресурсний потенціал

4)трудо-ресурсний потенціал(к-сть трудових ресурсів, якісність, зайнятість населення)

6)виробничий потенціал

7) Потужні промислові центри.

8) Інфраструктура

Типи регіонів:

1)Залежно від структури економ регіону(індустріальні, інд-агр, аграрні території)

2)За зовн ек зв’язками (експортно- і імпортно-орієнтовані регіони)

3)По відношеню до природно-геогр особливостей (Центральні, периефриійні, глибині, приморські)

4) По відношенню до існуючих адміністративно-територіальних одиниць.

а)регіони, як адміністративна одиниця субнаціонального рівня(хар-ка: чітко визначені кордони, знаходяться в ієрархічній системі держ. управління)

б)регіони як неадміністративна одиниця національного рівня(не завжди кордони співпадають)

в) євро регіони (регіони, частина яких знаходиться за межами тер. Держави і поза юрисдикцією данної держави.)

г) регіони, на яких реалізується певна програма (напр. програма розвитку рекреаційного комплексу)

5)За рівнем соц-економ розвитку регіонів.

Критерії поділу регіонів: 1)ВВП / на душу населення; 2)фінансовий стан регіонів; 3) склад найважливіших галузей вир-ва; 4) показник інвестиційної активності; 5) доходи населення; :6) показники демограф розвитку; 7)зайнятість і ринок праці; 8) товарообіг; 9)показник участі в зовн ек діяльн.

Регіони поділяються на високорозвинені та проблемні.

Високорозвинені (динамічні)- це регіони з прогресивним станом економіки, високим рівнем життя населення; проблемні-регіони розвиток яких з певних причин відстають від середньодержавного рівня, які поділяються на слаборозвинені - регіони економ. відсталість яких викликана географ та історичними факторами, депресивні-проблемні регіони ,які не в змозі самостійно без допомоги держави вирішити свої проблеми.

Причини депресивності:1)несприятлива демографічна ситуація, щ вплив на ринок праці; 2)недосконала територіальна і галузева структури 3)природні та антропогенні катастрофи. 4) соц.-пол. конфлікти 5) виснаження родовищ корисних копалин. 6)погіршення інвестиційної привабливості

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]