11. Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.

Основною причиною селянської війни було погіршення життя селян: збільшення податків і повинностей, а також обмеження самоуправління сільських общин. Вона почалась у Південно-західній Німеччині, де був найсильніший загін. Тут було поширене вчення Цвінглі і анабаптизм, а також мала поширення пропаганда Мюнцера. Селянська війна розпочалася в червні 1524 р. в районі Верхнього Рейну, поблизу кордону зі Швейцарією. Поступово виокремилися три основні райони дій повстанців: 1) Швабія; 2) Франкенія; 3) Тюрінгія і Саксонія.

Повстання селян у Швабії поч. влітку 15424р. у Шварцвальді. 24 червня 1524р повсталі селяни відмовились виконувати панщину своєму поміщикові. На кінець літа повсталих було вже 3500 чоловік. Вони утворили озброєний загін, на чолі якого стояв селянин Ганс Мюллер. Його помічником був Бальтазар Губмаєр. Центром повсталих було м. Вальдусгут. Феодали південої Швабії намагалися протягом к-ох міс за допомогою мириних переговорів з селянами принаймі затримати дальше розширення повстання. Проте у січні 1525р. селяни зрозуміли – шо то все обіцянки.. Переговори були перервані. Протягом цього року у Швібії було утв ще д-ка озброєних загонів. Заг. К-сть повсталих нараховувала 40 тис. 7 березня 1525 р. у м.Меммінгер відб. З’їзд керівників шести швабських селянських загонів. На зїзді була прийнята програма селянських вимог під назвою «12 статей».

12. Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».

Селянська війна розпочалася в червні 1524 р. в районі Верхнього Рейну, поблизу кордону зі Швейцарією. Поступово виокремилися три основні райони дій повстанців: 1) Швабія; 2) Франкенія; 3) Тюрінгія і Саксонія. Уже навесні 1525 р. у Швабії діяло майже 40 тис. повстанців. Вони розробили свій головний програмний документ – «12 статтей». Серед повсталих Франкенії широкого поширення набув «Статейний лист», який проголошував необхідність взяття влади народом, а також «Гейльбронська програма», що вимагала покласти край свавіллю князів і зосередити владу в руках імператора.

«12 саттей» складаються з преамбули та дванадцяти пунктів. Основна ідея документа – служіння законам духовним (Євангелію та Святому Письму) та світським. У пунктах простежується прагнення залишити старі права і звичаї, протест проти численних нововведень, які обминають традиційну “букву закону” та йдуть урозріз із Священним Писанням. Таким чином, реорганізація існуючого ладу уявляється селянам тепер не як корінна ломка феодальних традицій, не як революційні перетворення , а логічно допустимі еволюційні зміни в рамках законності та державності.

12 статей є протилежні Стиайтейному листу. Тут: відмова від будь-яких угод з феодалами; усі землі князів, рицарів, духівництва повинні були перейти до общин.Феодали які відмовлялись підкорятися христ. союзу підлягали світському відлученню.

У Франконії повстанці також виробили свої програмні вимоги – «Гельбронська програма».Написана Венделем Гіплером.. Влна була складена 9-17 травня 1525р. Бюргерам програма обіцяла скасування внутр. Митних кордонів, єдність монети, мір, ваги. Посилення центральної імператорській влади. Селяни вимагали на звільнення їх від кріпосної залежності і перетворення на вільних земельних власників, але за викуп. Умови викупиу були важкі. Селяни мали сплатити відразу 12-кратну вартість звичайних річних платежів. В основу цієї рограми покладено памфлет «Рефрпмація імператора Фрідріха 3», що зявився в 90-хр 15 ст і був складений за зразком «Реформації імператора Сыгызмунда»

Як і в “12-ти статтях” у “Програмі” ідеалом суспільної організації вважається община, наділена правом вибору пастора. Якщо “12 статей” допускали співіснування норм духовного права і князівського законодавства, то “Програма” істинними вважає лише християнські традиції і закони.