
- •1. Періодизація історії. Поняття « Нова історія».
- •2. Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.
- •3. Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст.
- •4. Передумови та причини великих географічних відкриттів.
- •5. Експедиції Колумба та Васко да Гами
- •6. Перша навколосвітня подорож ф. Магеллана
- •7. Наслідки великих географічних відкриттів.
- •8. Особливості економічного та політичного розвитку Німеччини кінця 15 – першої половини 16 ст.
- •9. Ідеологія німецького гуманізму (Брант, Роттердамський, Райхлін, Гуттен)
- •10. Зародження реформаційного руху. Головні постулати вчення Лютера і Мюнцера.
- •11. Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •12. Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •13. Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •14. Кальвінізм та його поширення
- •15. Радикальні напрями протестантизму: анабаптисти, меноніти.
- •16. Поміркована течія протестантизму: цвінгліанство.
- •17. Контрреформація.
- •18. Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •19. Перший період релігійних воєн у Франції.
- •20. Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції.
- •21. Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки.
- •22. Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •23. Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •24. Рішення Аррарської та Утрехтської уній. Утворення Республіки об’єднаних провінцій та її міжнародно-правове значення.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610).
- •26. Передумови Тридцятилітньої війни.
- •27. Головні етапи Тридцятилітньої війни.
- •28. Вестфальський мир.
- •29. Особливості політичного розвитку європейських держав 16-17 ст.
- •30. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610)
- •31. Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє.
- •32. Фронда: передумови та зміст руху, головін етапи.
- •33. Криза анг. Абсолютизму в роки правління Якова і та Карла і.
- •34. Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство.
- •35. Ідеологія пуританізму.
- •36. Початок англійської революції п. П. 17 ст. Конституційний етап політичної боротьби.
- •37. Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •38. Індепенденська республіка в Англії.
- •39. Англія в часи протекторату Кромвеля.
- •40. Реставрація Стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії.
- •41. Славетна революція 1688 в Англії
- •42. Стабілізація французького абсолютизму за Людовіка 14.
- •43. Монархія Габсбургів (друна пол. 17 – поч. 18)
- •44. Угорщина в складі імперії Габсбургів (друга половина 17-пос.18).
- •45. Німецькі держави після Тридцятилітньої війни. Піднесення Бранденбурсько-Прусської держави.
- •46. Ідеологія Просвітництва.
- •47. Англійське просвітництво.
- •48. Французьке просвітництво.
- •49. Особливості німецького та італійського Просвітництва.
- •50. Особливості ідеології американського просвітництва.
- •51. Соціально-економічні зміни в країнах Європи в 1й пол. 18 ст.
- •52. Завершення аграрної та початок промислової революції в Англії.
- •53. Встановлення конституційної монархії в Англії.
- •54. Зміцнення конституційної монархії в Англії за Георга і та Георга іі.
- •55. Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів.
- •56. Німецькі землі в епоху «освідченого абсолютизму».
- •57. Перші англійські колонії Північної Америки.
- •58. Північноамериканські колонії та метрополія у другій половині 17 ст.
- •59. Північноамериканські колонії та метрополія в першій половині 18 ст.
- •60. Причини війни північно-американських колоній за незалежність.
- •61. Війна американських колоній Англії за незалежність.
- •62. Декларація незалежності сша та формування держави.
- •63. Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •64. Брабантська революція.
- •65. «Революція патріотів» у Нідерландах.
- •66. Внутрішня і зовнішня політика урядів Людовіка 15.
- •67. Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •68. Початок Великої Французької революції.
- •69. Законодавча д-сть Установчих зборів у Франції.
- •70. Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •71. Скликання Національного Установчого Конвенту Франції та протистояння головних політичних угруповань. Проголошення республіки.
- •72. Встановлення якобінської диктатури.
- •73. Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •74. Переворот 9 термідора та Директорія у Франції.
- •75. Проблеми історії французької революції у французькій історіографії
- •76. Періодизація французької революції та характеристика її етапів.
- •77. Переворот 18 брюмера. Реорганізація системи держ. Управління періоду Консульства та і імперії у Франції.
- •78. Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький і Тільзитський мир.
- •79. Італійський та єгипетський походи Бонапарта.
- •80. Похід Наполеонівської армії в Росію.
- •81. Воєнна кампанія 1813-1814 рр. Перша реставрація Бурбонів.
- •82. Велика Британія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •83. Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •85. Італія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •86. Війна іспанського народу за незалежність (1808-1813) та 1 революція в Іспанії
- •87. Сша наприкінці 18 – на початку 19 ст.
- •88. «100 Днів». Крах імперії Наполеона
- •89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
- •90. Заключний акт віденського конгресу.
89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
Віденським конгресом завершився період наполеонівських воєн. Восени 1814 р. до Відня на конгрес з’їхалось 216 представників усіх європейських держав, крім Туреччини. Головну роль серед них відіграли найсильніші переможці Наполеона – Росія, Англія, Австрія. Учасники конгресу прагнули відновити панування дворянства в державах, яких переміг був Наполеон. Однією з най важливіших цілей учасників конгресу було задоволення їхніх власних загарбницьких територіальних претензій через переділ Європи й колонії. Конгрес зібрався у вересні 1814 р. Зважаючи на центральне положення Австрії в Європі, Відень було вибрано місцем засідань конгресу.
Союзникам не вдалось зберегти єдність, вирішуючи вищезгадані питання. Втім, важливе питання про кордони Франції – вони вирішили за повної згоди. Серйозні суперечки викликали проблеми Польщі та Саксонії. Росія претендувала майже на всі польські землі, а Пруссія – на всю Саксонію. Ці плани наштовхували на опір Англії та Австрії. До кінця 1814 р. незгоди настільки загострились, що назрівала нова війна. Англія, Австрія і Франція уклали між собою секретний оборонний військовий союз, спрямований проти Росії і Пруссії.
9 червня 1815 р. представники Австрії, Англії, Іспанії, Росії, Португалії, Пруссії, Швеції і Франції підписали Заключний генеральний акт Віденського конгресу, який переділив політичну карту Європи:
- Франція позбувалася всіх завоювань і поверталась до своїх кордонів 1790 р.;
- Бельгія і Голландія об’єднувались у Нідерландське королівство;
- Швейцарія стала нейтральною державою, у складі її було 19 кантонів;
- на пн-зх Італії відновлювалось Сардинське королівство, йому повернули Савойю і Ніццу;
- на престоли Тоскани і Парми були посаджені монархи з династії Габсбургів;
- від Данії, вірного союзника Франції, було відокремлено Норвегію і передано її Швеції;
- Росії дісталась більша частина колишнього Великого герцогства Варшавського. Ця територія входила до складу Російської імперії під назвою Королівства Польського. Заключний акт закріпив за Росією Фінляндію і Бессарабію;
- Австрія майже повністю повернула всі території, втрачені в 1800-1809 рр. в ході наполеонівських війн. Володіння Пруссії збільшувалися, її вплив в Німеччині зростав;
- Англія отримала, колишні голландські, французькі, а потім деякі іспанські, португальські колонії;
- на території Німеччини було утворено Німецький союз, в склад якого увійшло 38 держав і 4 вільних міста під головуванням Австрії.
90. Заключний акт віденського конгресу.
9 червня 1815 р. представники Австрії, Англії, Іспанії, Росії, Португалії, Пруссії, Швеції і Франції підписали Заключний генеральний акт Віденського конгресу, який переділив політичну карту Європи:
- Франція позбувалася всіх завоювань і поверталась до своїх кордонів 1790 р.;
- Бельгія і Голландія об’єднувались у Нідерландське королівство;
- Швейцарія стала нейтральною державою, у складі її було 19 кантонів;
- на пн-зх Італії відновлювалось Сардинське королівство, йому повернули Савойю і Ніццу;
- на престоли Тоскани і Парми були посаджені монархи з династії Габсбургів;
- від Данії, вірного союзника Франції, було відокремлено Норвегію і передано її Швеції;
- Росії дісталась більша частина колишнього Великого герцогства Варшавського. Ця територія входила до складу Російської імперії під назвою Королівства Польського. Заключний акт закріпив за Росією Фінляндію і Бессарабію;
- Австрія майже повністю повернула всі території, втрачені в 1800-1809 рр. в ході наполеонівських війн. Володіння Пруссії збільшувалися, її вплив в Німеччині зростав;
- Англія отримала, колишні голландські, французькі, а потім деякі іспанські, португальські колонії;
- на території Німеччини було утворено Німецький союз, в склад якого увійшло 38 держав і 4 вільних міста під головуванням Австрії.