83. Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст.

Вплив Фр. революції на всі частини Авст. імп.. Р-ток капіталізму в селі і місті відб. з різним рівнем інтенсивності. Кін. 1784 р. – в Трансильванії під кер. Хорії, Клошки і Крішана відб. найбільше в імп. повстання. Фр. революція прискорила процес формув. націй в імп. 1787 р. – антиавстр. рух в Бельгії. 1789 р. – австр. війська покинули країну. Угорщина – комітати відмовлялись платити податки, виставляти рекрутів, постачати до армії продовольство.

«Освічений абсолютизм» зазнав краху. Січень 1790 р. – Йосиф відмінив майже всі свої реформи окрім указів про особисту кріпосну залежність, про віротерпимість і про жалування нижчого духовенства.

Леопольд ІІ (1790-92) – поступовий перехід до феодал.-абсолютист. реакції. Прагнув відновити єдність двору і феодал. станів, приборкати бельгійців, Угорщиниу, вийти із війни з Туреччиною (мир в Систові 1791). Опирався на союз з Берліном. Л. ІІ підтвердив конституцію Угорщ., одобрив те, що країни угор. корони є самостійним цілим і не можуть управлятися подібно до інш. частин імп. Йому вдалося добитися миру між угор. дворянством та угор. двором.

Франц ІІ (1792-1835) – завершив перехід до реакційного абсолютизму. розгромив республікан. рух. 1795 р. – указ, який закликав всіма способами перешкоджати засн. нових фабрик в столиці. 1802, 1804 рр. – заборонено буд. нових підприємств в межах міста, згодом – не ближче ніж 4 милі до нього. Цензура книг, газет, журналів, творів мистецтва (праці Гете, Шиллера тощо).

Монархія була одним із ініціаторів ств. антифранц. коаліції. 1805, 1809 рр. – була повністю окупована. 1806 р. – під тиском Наполеона Габсбурги відмовились від титулу римсько-герман. імператора. 1809 р. – мін. закорд. справ став Клеменс Меттерніх. Зумів утримати свого монарха від вступу у війну до 1813 р.

Австрія, програвши всі кампанії, опинилась в числі переможців. Їй повернули всі захоплені Наполеноном терит., окрім Бельгії, вона увійшла в Німецький союз.

84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.

Наприкінці 18 ст. в Німеччині прискорився розвиток капіталістичного ладу, виникли нові мануфактури, посилювалося застосування нової найманої праці в гірництві та інших галузях промисловості. В Барліні, Саксонії зросла кількість робітників і ремісників. Поміщики збільшували вивіз зерна з Пруссії в Англію та інші країни Західної Європи. Та в цілому в Німеччині панували феодальні порядки. Політична роздробленість, панування дрібно державного абсолютизму, численні прикордонні застави і митниці, відсутність спільної монети і системи мір, відмінності в законах і залежність багатьох дрібних німецьких держав від іноземних – все це ускладнювало утворення єдиного національного ринку та самостійний капіталістичний розвиток країни.

Основну масу населення Німеччини становили селяни, які були феодально залежні від поміщиків і підлягали їхньому суду. Зростання торгівлі і промисловості сприяло посиленню експлуатації селян поміщиками. Панування дворянства, сваволя і самовладання дрібних німецьких державців, при дворах яких звичайними були неробство і розпуста – такими основними рисами характеризується політичне життя Німеччини.

Базельським (1795) і Люневільським (1801) мирними договорами лівий берег Рейну було закріплено за Францією і цим покладено початок ліквідації Священної Римської імперії германської нації. Підкорення Зх. Німеччини французькому пануванню за Наполеона сприяло проведенню в цих областях ряду буржуазних перетворень. Водночас це призвело до дальшого пограбування і поневолення країни іноземними завойовниками. Згодом Священна Римська імперія була повністю знищена. Утворився Рейнський союз у 1806 р. під протекторатом Наполеона І, до якого належали південно німецькі держави, а в 1809 р. Наполеон розширив цей союз, включивши до нього Тіроль і пн-зх Німеччину. У 1810 р. було засноване Франкфуртське герцогство.

У залежних від Наполеона державах Західної Німеччини було скасовано багато феодальних прав, цехів і монастирів, запроваджено суд присяжних. Та одночасно встановлювались гніт наполеонівської Франції, зростали податки, населення обкладали всілякими контрибуціями, примусовими позиками. Проводилось вербування рекрутів.