
- •1. Періодизація історії. Поняття « Нова історія».
- •2. Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.
- •3. Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст.
- •4. Передумови та причини великих географічних відкриттів.
- •5. Експедиції Колумба та Васко да Гами
- •6. Перша навколосвітня подорож ф. Магеллана
- •7. Наслідки великих географічних відкриттів.
- •8. Особливості економічного та політичного розвитку Німеччини кінця 15 – першої половини 16 ст.
- •9. Ідеологія німецького гуманізму (Брант, Роттердамський, Райхлін, Гуттен)
- •10. Зародження реформаційного руху. Головні постулати вчення Лютера і Мюнцера.
- •11. Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •12. Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •13. Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •14. Кальвінізм та його поширення
- •15. Радикальні напрями протестантизму: анабаптисти, меноніти.
- •16. Поміркована течія протестантизму: цвінгліанство.
- •17. Контрреформація.
- •18. Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •19. Перший період релігійних воєн у Франції.
- •20. Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції.
- •21. Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки.
- •22. Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •23. Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •24. Рішення Аррарської та Утрехтської уній. Утворення Республіки об’єднаних провінцій та її міжнародно-правове значення.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610).
- •26. Передумови Тридцятилітньої війни.
- •27. Головні етапи Тридцятилітньої війни.
- •28. Вестфальський мир.
- •29. Особливості політичного розвитку європейських держав 16-17 ст.
- •30. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610)
- •31. Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє.
- •32. Фронда: передумови та зміст руху, головін етапи.
- •33. Криза анг. Абсолютизму в роки правління Якова і та Карла і.
- •34. Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство.
- •35. Ідеологія пуританізму.
- •36. Початок англійської революції п. П. 17 ст. Конституційний етап політичної боротьби.
- •37. Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •38. Індепенденська республіка в Англії.
- •39. Англія в часи протекторату Кромвеля.
- •40. Реставрація Стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії.
- •41. Славетна революція 1688 в Англії
- •42. Стабілізація французького абсолютизму за Людовіка 14.
- •43. Монархія Габсбургів (друна пол. 17 – поч. 18)
- •44. Угорщина в складі імперії Габсбургів (друга половина 17-пос.18).
- •45. Німецькі держави після Тридцятилітньої війни. Піднесення Бранденбурсько-Прусської держави.
- •46. Ідеологія Просвітництва.
- •47. Англійське просвітництво.
- •48. Французьке просвітництво.
- •49. Особливості німецького та італійського Просвітництва.
- •50. Особливості ідеології американського просвітництва.
- •51. Соціально-економічні зміни в країнах Європи в 1й пол. 18 ст.
- •52. Завершення аграрної та початок промислової революції в Англії.
- •53. Встановлення конституційної монархії в Англії.
- •54. Зміцнення конституційної монархії в Англії за Георга і та Георга іі.
- •55. Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів.
- •56. Німецькі землі в епоху «освідченого абсолютизму».
- •57. Перші англійські колонії Північної Америки.
- •58. Північноамериканські колонії та метрополія у другій половині 17 ст.
- •59. Північноамериканські колонії та метрополія в першій половині 18 ст.
- •60. Причини війни північно-американських колоній за незалежність.
- •61. Війна американських колоній Англії за незалежність.
- •62. Декларація незалежності сша та формування держави.
- •63. Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •64. Брабантська революція.
- •65. «Революція патріотів» у Нідерландах.
- •66. Внутрішня і зовнішня політика урядів Людовіка 15.
- •67. Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •68. Початок Великої Французької революції.
- •69. Законодавча д-сть Установчих зборів у Франції.
- •70. Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •71. Скликання Національного Установчого Конвенту Франції та протистояння головних політичних угруповань. Проголошення республіки.
- •72. Встановлення якобінської диктатури.
- •73. Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •74. Переворот 9 термідора та Директорія у Франції.
- •75. Проблеми історії французької революції у французькій історіографії
- •76. Періодизація французької революції та характеристика її етапів.
- •77. Переворот 18 брюмера. Реорганізація системи держ. Управління періоду Консульства та і імперії у Франції.
- •78. Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький і Тільзитський мир.
- •79. Італійський та єгипетський походи Бонапарта.
- •80. Похід Наполеонівської армії в Росію.
- •81. Воєнна кампанія 1813-1814 рр. Перша реставрація Бурбонів.
- •82. Велика Британія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •83. Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •85. Італія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •86. Війна іспанського народу за незалежність (1808-1813) та 1 революція в Іспанії
- •87. Сша наприкінці 18 – на початку 19 ст.
- •88. «100 Днів». Крах імперії Наполеона
- •89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
- •90. Заключний акт віденського конгресу.
83. Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст.
Вплив Фр. революції на всі частини Авст. імп.. Р-ток капіталізму в селі і місті відб. з різним рівнем інтенсивності. Кін. 1784 р. – в Трансильванії під кер. Хорії, Клошки і Крішана відб. найбільше в імп. повстання. Фр. революція прискорила процес формув. націй в імп. 1787 р. – антиавстр. рух в Бельгії. 1789 р. – австр. війська покинули країну. Угорщина – комітати відмовлялись платити податки, виставляти рекрутів, постачати до армії продовольство.
«Освічений абсолютизм» зазнав краху. Січень 1790 р. – Йосиф відмінив майже всі свої реформи окрім указів про особисту кріпосну залежність, про віротерпимість і про жалування нижчого духовенства.
Леопольд ІІ (1790-92) – поступовий перехід до феодал.-абсолютист. реакції. Прагнув відновити єдність двору і феодал. станів, приборкати бельгійців, Угорщиниу, вийти із війни з Туреччиною (мир в Систові 1791). Опирався на союз з Берліном. Л. ІІ підтвердив конституцію Угорщ., одобрив те, що країни угор. корони є самостійним цілим і не можуть управлятися подібно до інш. частин імп. Йому вдалося добитися миру між угор. дворянством та угор. двором.
Франц ІІ (1792-1835) – завершив перехід до реакційного абсолютизму. розгромив республікан. рух. 1795 р. – указ, який закликав всіма способами перешкоджати засн. нових фабрик в столиці. 1802, 1804 рр. – заборонено буд. нових підприємств в межах міста, згодом – не ближче ніж 4 милі до нього. Цензура книг, газет, журналів, творів мистецтва (праці Гете, Шиллера тощо).
Монархія була одним із ініціаторів ств. антифранц. коаліції. 1805, 1809 рр. – була повністю окупована. 1806 р. – під тиском Наполеона Габсбурги відмовились від титулу римсько-герман. імператора. 1809 р. – мін. закорд. справ став Клеменс Меттерніх. Зумів утримати свого монарха від вступу у війну до 1813 р.
Австрія, програвши всі кампанії, опинилась в числі переможців. Їй повернули всі захоплені Наполеноном терит., окрім Бельгії, вона увійшла в Німецький союз.
84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.
Наприкінці 18 ст. в Німеччині прискорився розвиток капіталістичного ладу, виникли нові мануфактури, посилювалося застосування нової найманої праці в гірництві та інших галузях промисловості. В Барліні, Саксонії зросла кількість робітників і ремісників. Поміщики збільшували вивіз зерна з Пруссії в Англію та інші країни Західної Європи. Та в цілому в Німеччині панували феодальні порядки. Політична роздробленість, панування дрібно державного абсолютизму, численні прикордонні застави і митниці, відсутність спільної монети і системи мір, відмінності в законах і залежність багатьох дрібних німецьких держав від іноземних – все це ускладнювало утворення єдиного національного ринку та самостійний капіталістичний розвиток країни.
Основну масу населення Німеччини становили селяни, які були феодально залежні від поміщиків і підлягали їхньому суду. Зростання торгівлі і промисловості сприяло посиленню експлуатації селян поміщиками. Панування дворянства, сваволя і самовладання дрібних німецьких державців, при дворах яких звичайними були неробство і розпуста – такими основними рисами характеризується політичне життя Німеччини.
Базельським (1795) і Люневільським (1801) мирними договорами лівий берег Рейну було закріплено за Францією і цим покладено початок ліквідації Священної Римської імперії германської нації. Підкорення Зх. Німеччини французькому пануванню за Наполеона сприяло проведенню в цих областях ряду буржуазних перетворень. Водночас це призвело до дальшого пограбування і поневолення країни іноземними завойовниками. Згодом Священна Римська імперія була повністю знищена. Утворився Рейнський союз у 1806 р. під протекторатом Наполеона І, до якого належали південно німецькі держави, а в 1809 р. Наполеон розширив цей союз, включивши до нього Тіроль і пн-зх Німеччину. У 1810 р. було засноване Франкфуртське герцогство.
У залежних від Наполеона державах Західної Німеччини було скасовано багато феодальних прав, цехів і монастирів, запроваджено суд присяжних. Та одночасно встановлювались гніт наполеонівської Франції, зростали податки, населення обкладали всілякими контрибуціями, примусовими позиками. Проводилось вербування рекрутів.