- •1. Періодизація історії. Поняття « Нова історія».
- •2. Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.
- •3. Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст.
- •4. Передумови та причини великих географічних відкриттів.
- •5. Експедиції Колумба та Васко да Гами
- •6. Перша навколосвітня подорож ф. Магеллана
- •7. Наслідки великих географічних відкриттів.
- •8. Особливості економічного та політичного розвитку Німеччини кінця 15 – першої половини 16 ст.
- •9. Ідеологія німецького гуманізму (Брант, Роттердамський, Райхлін, Гуттен)
- •10. Зародження реформаційного руху. Головні постулати вчення Лютера і Мюнцера.
- •11. Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •12. Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •13. Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •14. Кальвінізм та його поширення
- •15. Радикальні напрями протестантизму: анабаптисти, меноніти.
- •16. Поміркована течія протестантизму: цвінгліанство.
- •17. Контрреформація.
- •18. Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •19. Перший період релігійних воєн у Франції.
- •20. Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції.
- •21. Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки.
- •22. Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •23. Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •24. Рішення Аррарської та Утрехтської уній. Утворення Республіки об’єднаних провінцій та її міжнародно-правове значення.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610).
- •26. Передумови Тридцятилітньої війни.
- •27. Головні етапи Тридцятилітньої війни.
- •28. Вестфальський мир.
- •29. Особливості політичного розвитку європейських держав 16-17 ст.
- •30. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610)
- •31. Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє.
- •32. Фронда: передумови та зміст руху, головін етапи.
- •33. Криза анг. Абсолютизму в роки правління Якова і та Карла і.
- •34. Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство.
- •35. Ідеологія пуританізму.
- •36. Початок англійської революції п. П. 17 ст. Конституційний етап політичної боротьби.
- •37. Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •38. Індепенденська республіка в Англії.
- •39. Англія в часи протекторату Кромвеля.
- •40. Реставрація Стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії.
- •41. Славетна революція 1688 в Англії
- •42. Стабілізація французького абсолютизму за Людовіка 14.
- •43. Монархія Габсбургів (друна пол. 17 – поч. 18)
- •44. Угорщина в складі імперії Габсбургів (друга половина 17-пос.18).
- •45. Німецькі держави після Тридцятилітньої війни. Піднесення Бранденбурсько-Прусської держави.
- •46. Ідеологія Просвітництва.
- •47. Англійське просвітництво.
- •48. Французьке просвітництво.
- •49. Особливості німецького та італійського Просвітництва.
- •50. Особливості ідеології американського просвітництва.
- •51. Соціально-економічні зміни в країнах Європи в 1й пол. 18 ст.
- •52. Завершення аграрної та початок промислової революції в Англії.
- •53. Встановлення конституційної монархії в Англії.
- •54. Зміцнення конституційної монархії в Англії за Георга і та Георга іі.
- •55. Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів.
- •56. Німецькі землі в епоху «освідченого абсолютизму».
- •57. Перші англійські колонії Північної Америки.
- •58. Північноамериканські колонії та метрополія у другій половині 17 ст.
- •59. Північноамериканські колонії та метрополія в першій половині 18 ст.
- •60. Причини війни північно-американських колоній за незалежність.
- •61. Війна американських колоній Англії за незалежність.
- •62. Декларація незалежності сша та формування держави.
- •63. Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •64. Брабантська революція.
- •65. «Революція патріотів» у Нідерландах.
- •66. Внутрішня і зовнішня політика урядів Людовіка 15.
- •67. Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •68. Початок Великої Французької революції.
- •69. Законодавча д-сть Установчих зборів у Франції.
- •70. Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •71. Скликання Національного Установчого Конвенту Франції та протистояння головних політичних угруповань. Проголошення республіки.
- •72. Встановлення якобінської диктатури.
- •73. Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •74. Переворот 9 термідора та Директорія у Франції.
- •75. Проблеми історії французької революції у французькій історіографії
- •76. Періодизація французької революції та характеристика її етапів.
- •77. Переворот 18 брюмера. Реорганізація системи держ. Управління періоду Консульства та і імперії у Франції.
- •78. Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький і Тільзитський мир.
- •79. Італійський та єгипетський походи Бонапарта.
- •80. Похід Наполеонівської армії в Росію.
- •81. Воєнна кампанія 1813-1814 рр. Перша реставрація Бурбонів.
- •82. Велика Британія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •83. Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •85. Італія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •86. Війна іспанського народу за незалежність (1808-1813) та 1 революція в Іспанії
- •87. Сша наприкінці 18 – на початку 19 ст.
- •88. «100 Днів». Крах імперії Наполеона
- •89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
- •90. Заключний акт віденського конгресу.
5. Експедиції Колумба та Васко да Гами
Походив Колумб із небагатої сімї ткача-суконщика з Генуї. Довгий час жив у Португалії, проте здійснити свої експедиції він зміг лише переїхавши із сім’єю в Іспанію. Вирушив на пошуки морського шляху в Індію.
1492-1493 рр. – 1-ше плавання. Три кораблі, екіпаж складався із засуджених злочинців. 12 жовтня 1492 р. відкрив Америку. А також низку островів, зокрема о. Куба, який Колумб прийняв за півострів Азії. У грудні був біля о. Гаїті, який назвав Еспаньйола, саме тут мореплавець заснував 1-ше європейське селище в Америці – Навідад (Різдво). За відкриття Америки отримав звання «головного адмірала флоту».
1493-1496 рр. – 2-ге плавання. Під час цього плавання залучився підтримкою держави. Відкрив на шляху до Еспаньйолки Малі Антильські о-ви і Пуерто-Ріко, на заході – о. Ямайку і дослідив південне узбережжя Куби. Плавання мало грабіжницький характер, тому відбувалися сутички із місцевим населенням.
1498-1500 рр. – 3-тє. Вперше мандрівники висадились на пд.-америк. Континенті поблизу гирла р. Оріноко. В Еспаньйолці спалахнуло повстання проти влади, яку залишив Колумб, спричинене обкладанням великими податками. Колумб втратив колишню популярність.
1501-1502 рр. Продовжував пошуки берегів Індії і відкрив узбережжя нинішньої Центральної Америки. Жив на Ямайці у великих злиднях. Потім повернувся в Іспанію.
Значення подорожей: показали можливості кораблів під час плавання через океан; відкриття Америки;заклав початок океанографії.
Під час 3 експедиції Колумба португальці також у 1497 р. відправляються у плавання на чолі із Васко да Гамою, шукати шлях навколо Африки в Індію. Кораблі взяли курс на пд.-зх., підійшли до Африки біля затоки Святої Єлени, де вперше зустріли бушменів. На східному березі Африки португальці познайомились із туземцями. Васко да Гама присвоїв їх країні назву «країна добрих людей». У січні 1498 р. гирло р. Замбезі оголосили володінням Португалії. До Індії португальці прибули в травні 1498 р. У серпні 1499 р. мореплавці повернулися у Португалію. Після плавання Васко да Гама отримав титул дона
У 1502 р. вирушив у нову експедицію в Індію, попередньо отримав титул «адмірал Індійського моря». В індії уклав союз з місцевими раджами. У 1503 р. Повернувся в Португалію, отримав титул графа Відігейри.
У 1524 р. Васко да Гама став віце-королем Індії. В Кочині він заснував амін. центр. Цього ж року мореплавець помер.
6. Перша навколосвітня подорож ф. Магеллана
Ідея Колумба досягти узбережжя Індії і Китаю західним шляхом не покидала іспанських мореплавців. Вони сподівалися випередити своїх суперників, за це взявся португалець Фернан Магеллан. Перебуваючи на службі в португальського короля, він здійснив кілька подорожей до Молуккських островів. Магеллан вважав, що їх можна досягти, рухаючись на захід, обійшовши американський материк з півдня. Однак португальський уяд відмовив Магелланові в організації експедиції. Тоді той запропонував свої послуги іспанському королю Карлові І, який уклав з мореплавцем договір. Магеллан повинен був дійти до крайньої південної точки Америки і відкрити західний шлях до Індії.
Вирушив 20 вересня 1519 р. 5 кораблями. Трінідад”, „Сан-Антоніо”, „Сантьяго”, „Консепсіон” та „Вікторію”. Весь екіпаж складався з 293 осіб. Серед екіпажу був італійський дворянин Антоніо Пігафетта, який згодом описав плавання Магеллана. Через три місяці після відплиття з Іспанії ескадра досягла узбережжя Бразилії. Рухаючись далі на південь, у жовтні 1520 р. було відкрито Магелланову протоку. Але там, через погодні умови мореплавець втратив два кораблі. Назвав океан Тихий, тому що під час його експедиції океан був спокійний. У середині березня 1521 р. ескадра пристала до островів, які оголосив володінням Іспанії. Магеллан назвав їх Філіппінські – на честь майбутнього короля Філіпа ІІ. Проте мешканці одного з островів відмовились підкорятися іспанцям, через що відбувалися сутички, в одній з яких загинув Магеллан. Після того мореплавці продовжили плавання двома кораблями і досягли Молуккських островів. Один корабель захопили португальці, а корабель «Вікторія» на чолі з Себастьяном дель Кано зумів перетнути індійський океан і 6 вересня 1522 р. повернувся в Іспанію. У винагороду дель Кано отримав родовий герб із зображенням земної кулі та написом: «ти перший здійснив подорож навколо мене».