38. Індепенденська республіка в Англії.

Індепенденська республіка (1649-1653рр). 17 травня 1649р актом парламенту королівська влада була знищена як непотрібна. 19 травня проголошена республіка. Законодавча влада належить однопалатному парламенту в обличі палати общин Бовгого парламенту. Виконавча влада належить Державній раді у складі 41 члена з яких 31 одночасно були членами парламенту. Реальна влада знаходилась в руках Військової верх. Ради. В Англії під прикриттям республіки фактично встановлювалась військова диктатура грандів.

У 1649р левелери відмовились визнати республіку, назвавши її «тиранією офіцерів». Висунули свою програму. Праця «Нові кайдани Англії».

літо 1649 р. – жорстоке придушення повстання в Ірландії.

1650р республіку визнала Іспінія, далі Франція.

1652 р. – «Акт про влаштування Ірл.» - визнач. подальші репресії стосовно учасників повстання. Вересень 1651 р. – битва при Густері, остаточна поразка Шотландців. Шотл., Ірл. та Анг. економ. і політ. поєднано.

кв. – гр.. 1653 р. – Бербонський парламент (більшість – прихильники Кромвеля).

гр.. 1653 р. – знаряддя правління – конституція. Кромвель отримав посаду лорда-протектора Анг., Ірл., Шотл., встановл. військ. диктатури.

39. Англія в часи протекторату Кромвеля.

Протекторат Кромвеля (1653-1658рр). 16 грудня 1653р Кромвеля було проголошено головою д-ви з титулом лорда-протектора. Згідно нової конституції викладеної в документі під назвою «Знаряддя управління», у його руках зосереджувалась велика влада.. Йому підлягали армія і флот, він мав право укладати договори з іноземними д-вами, видавати укази. Влада в державі ділилась між її главою Кромбелем , парламентом і Держ радою. Конституція передбачала скликання нового парламенту. Майновий ценз для виьорців було сильно підвищено. Республіка фактично була ліквідована. Як форма правління протекторат – це військова диктатура армійської верхівки, до якого входили, або ж були пов’язані дворяни.

За протекторату було підтверджено скасування лицарського держання, збереження копі гольду і церковної десятини. Широко викор огородження. Податки стали ше більшими. Левелери закликали до замаху на протектора.Роялісти теж організовували змови. Щоб зміцнити протекторат було запроваджено військово-поліцейський режим, країну поділено на 11 військовиї округів на чолі з генерал-лейтинантами. Таємна поліція очолювана Джоном Терлоувела б-бу проти змов. Не допускалось жодних зібрань народу. ЗА протекторат було двічі скликано парламент, але 2 рази був розпущений. У1657р титул лорда-протектора був проголошений спадковим.

Зовнішня політика відзначилась великим успіхом в торгівлі та колоніальній експансії Англії. У 1654р. Кромвель уклав мир з Голландією. Англія розпочала війну з Іспанією, яка забороняла анг. Купцям торгувати в її колоніях, і захопила в неї о.Ямайку 1654р. Незважаючи на успіхи у зовнішній політиці, внутрішнє становище в країні було напружене. Пісял смерті Олівера Кромвеля титул лорда перейшов до його сина.

40. Реставрація Стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії.

Злякавшись вторгнення армій «дружніх» держав Європи, Карл пішов на переговори із Монком. 16 травня 1660р. – «Бредська декларація» в якій Карл обіцяв:1)помилувати сучасн. Громадянської війни із сторони парламенту 2)визнавав відміну рицарського тримання 3)перетворення феодальної власності лендлорді майже у повну буржуазну власність. Ці умови влашт буржуазію та нове дворянство. Як наслідок одним із перших рішень зібраного парламенту було звернення до Карла Стюарта із запрошенням повернутись в Англію. 26 травня 1660р. Карл вїхаав до Уайтхов і став Крлом ІІ, а Англія – Монархією.

Зовнішні дореволюційні порядки були повністю реставровані. Була відновлена палата лордів. Англіканська церква –державна. Роздані землі корони та церкви їм повністю повертались. Майже все законодавство революції було оголошено недійсним. Політика «особливого сприяння» здійснювалось Реставрацією в інтересах лендлордів. Встан великі ціни на землю. Виключно інтереси земельної олігархії капіталістів-фермерів мали на увазі при виданні «хлібних законів».

Для забезпечення політичної незалежності навіть від роялістського парламенту, Карл ІІ уклав таємний договір із Людовіком 14(1670).Згідно його умовам Карл повинен був отримувати від французького короля щорічну субсидію, взамін якої він обіцяв підтримувати завойовницькі плани Людовіка по відношенню до Голандії.

У 1672р-Карл ІІ порушуючи конституцію видав «Декларацію віротерпимості», яка звільняла окремих осіб (католиків) від дії законів проти іновірців. Ця декларація викликала супротив парламенту, у зв’язку із пристало наслідуванням. Так як наслідник престолу герцог Йоркський, являвся католиком, то найближчою вимогою опозиції було вишення його наслідницьких прав.