36. Початок англійської революції п. П. 17 ст. Конституційний етап політичної боротьби.

1628 р. – «Петиція про права» - опозиція виступала за обмеж. свавілля короля і церкви, проти нових податків, реліг. переслідувань.

1629 р. – Карл І розпускає парламент. 11-річна тиранія.

Т. Вентворт – 1633 р. – призначений лордом-намісником в Ірландії – забирав землі у селян, запровадж. анг. звичаї.

1637 р. – спробав нав’язати англікан. літургію шотландцям. В дворян відбиралися маєтки, отримані під час Реформації. 1638 р. – в Шот. ств. Ковенант – комітет, який об'єднав невдоволених. 1639 р. – поч. війна Анг. з Шотл.

кв. – тр. 1640 – «Короткий парламент» - не дав згоди на податки. Лист. 1640 – кв. 1653 р. – «Довгий парламент».

«Петиція про корінь та гілки» (1640) – йшлося про зловж. короля в період 11-річної тиранії. Вимога – страта Вентворта (12 тр. 1641).

осінь 1641 р. – повстання в Ірландії. Вирішили ств. свій парламент.

гр.. 1641 р. – опозиція склала «Велику ренонстрацію» (О. Кромвель)

Кавалери – прихильники короля, круглоголові – противники.

січ. 1642 р. – Карл І з'яв. в парламент для арешту. Громадяни вийшли на захист.

37. Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)

Процес переходу в Англії від абсолютної монархії до конституційної, при якій влада короля обмежена владою парламенту. Приводом війни були неконституційні акти короля, а причиною боротьба за владу між королем і парламентом.Економічний розвиток призвів до загострення суперечностей між буржуазією і новим дворянством, з одного боку, і монархією та феодальним дворянством — з другого. 22 серпня Карл І наказав підняти свій прапор у Ноттінгемі. Це означало оголошення війни парламентові. Парламент підтримували найб населенні і економ розвинені області півд.сх країні; багаті купці. Король спирався на відсталі північні і зх.. області країни, проте на поч. громадянської війни він мав краще навчені війська, що складалися з дорян-роялістів та їх озброєних слуг. У серпні 1641 парламент прийняв «Велику ремонстрацію» — збірка статей, що перераховували злочини корони. Після цього державна влада фактично зосередилася в руках парламенту.1642 — спроби короля Карла I розпустити Парламент приводять до протистояння прихильників Парламенту (.«круглоголових») і прихильників короля («роялістів»). 4 липня був створений Комітет оборони, що очолив військову діяльність парламенту

На поч. гром війни в парламенті залишилось 2 партії: пресвітеріани (предс поміркованої верхівки нового дворянства і буржуазії, яка не хотіла доводити б0бу до повної перемоги над королем.Вони становили б-сть в парламенті) і індепенди.Перші бої не принесли успіху парламентові. На чолі партії індепендів Кромвель, який прагнув ств загони кавалеристів-панцерників. Серед індепендіві і всередині армії поч. незгоди і виділилась радикальна течія «зрівнювачів» (левелери) Лідер – Джорн Лілберн. Левелери пропонували повну свободу торговельно-промислового підприємства.

У 1643 єпископат було скасовано і введено пресвітеріанський устрій церкви.У лют ому 1645р парламент на пропозицію Кромбеля ухвалив акт про новий устрій армії. Було утв єдине військо, головнокомандуючим ства Ферфакк.14 червня 1645р роялісти зазнали поразки у битві під Незбі. В 1646 король вітк до Шотлаандії. За невеликі гроші шотландські пресвітеріани видали його анг парламенту. 1646 І громад війна закінчилась

5 грудня 1648 полковник Прайд із загоном солдатів прові чистку парламенту, вигнавши звідти пресвітеріан. Після прайдової чистки поч. підготовка до суду над королем. Палата громад 1649 проголосила себе верховною владою. Фактично це озн проголошення республіки..Короля страчено 30 січня 1649.