Темпи приросту реального ввп

Регіон, країна	Реальний ВВП за 2004 г., млрд. долл.	Зростання реального ВВП, % за рік
		2000	2001	2002	2003	2004
Світ у цілому	40895	4,7	2,4	3,0	4,0	5,1
У тому числі:
розвинуті країни	32398	3,9	1,2	1,5	1,9	3,3
країни, що розвиваються	8497	5,8	4,1	4,8	6,5	7,3
Європа	14837	4,6	2,2	2,0	2,3	3,6
ЄС	9465	3,8	1,7	0,9	0.7	2,0
Німеччина	2755	3,1	1,2	0,1	-0,2	1,6
Франція	2046	4,1	2,1	1,3	0,9	2,0
Італія	1680	3,0	1,8	0,4	0,3	1,2
Великобританія	2133	4,0	2,2	2,0	2,5	3,2
Росія	582	10,0	5,1	4,7	7,3	7,2
Америка	14733	3,8	0,8	1,2	2,5	4,5
США	4734	3,7	0,8	1,6	2,7	4,2
Канада	993	5,2	1,8	3,1	2,0	2,9
Мексика	675	6,6	-0,2	0,8	1,4	4,4
Азіатсько-тихоокеанський регіон	10010	5,7	3,8	5,0	6,1	6,7
Японія	4671	2,4	0,2	-0,3	1,4	2,7
Китай	1654	8,0	7,5	8,3	9,5	9,5
Африка	686	3,2	4,0	3,5	4,5	5,2
Близький Схід	646	4,4	3,2	2,4	6,1	5,2
Джерело: UNWTO World Tourism Barometer, volume 4. - №1. - January 2006. - P. 2.

Можливе позитивне, нульове та негативне економічне зростання. У рамках даної проблеми особливий інтерес представляє позитивне зростання об'єму ВВП, який супроводжується підйомом економіки, а випереджаюче його зростання в порівнянні з приростом ВВП інших країн говорить про перевагу інвестування в економіку саме цієї країни. Позитивне зростання ВВП дозволяє підвищувати рівень життя населення та вирішувати інші проблеми. У свою чергу примноження реальних заробітків призводить до збільшення платоспроможного попиту, розширенню кола доступних можливостей та благ, що особливо важливо для задоволення рекреаційних потреб.

Існує тісний зв'язок між зростанням міжнародного туризму та загальним ходом розвитку економіки. У реальній економічній ситуації причинно-наслідкові зв'язки постійно міняються місцями. Якщо туризм є могутнім локомотивом економічного розвитку, то доля туризму, кінець кінцем, визначається сукупним економічним потенціалом країни.

Розвиток міжнародного туризму звичайно дуже сприйнятливий до економічних змін. За розрахунками, при відносній постійності рівня цін приріст на 1% реального особистого споживання призводить до зупинки зростання витрат на подорожі; при прирості споживання на 2,5% витрати на туризм зростають на 4%, а при прирості споживання на 5%  на 10%. У будь-якому випадку якщо приріст споживання нижче 1%, то туризм звичайно знижує темпи.

Проте в кожній окремій країні реакція на зміни в економіці виявляється по-своєму і може значно відрізнятися від усереднених показників.

Зростання числа міжнародних туристських прибуттів випереджає зростання ВВП. У період 1980-2005 рр. число міжнародних туристичних прибуттів зростало в середньому на 4,6% на рік; за той же період середні щорічні темпи приросту ВВП складали 3,4%. Отже, число прибуттів зростає на 35% швидше, ніж ВВП.

С. А. Щербаковою на основі «Yearbook Tourism Statistics» за 2006 р. було проведене порівняння складу кожної групи за часткою туристських надходжень у ВВП за 1990-2004 рр. (див. табл. 2).

Таблиця 2

Стійкі та перехідні типи країн за часткою надходжень від туризму в ВВП (1990—2004 рр.)

Регіон/субрегіон*	Стійкі типи країн	Перехідні типи країн
Європа
Північна Європа	Данія, Ірландія, Ісландія, Норвегія, Швеція	Фінляндія
Західна Європа	Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Франція, Швейцарія
Центрально-східна Європа	Словаччина	Болгарія, Угорщина, Польща, Росія, Румунія, Чеська Республіка
Південна Європа	Італія, Португалія, Словенія	Греція, Іспанія, Хорватія
Східно-середземноморська Європа	Ізраїль, Кіпр, Туреччина
Америка
Північна Америка	США, Канада, Мексика
Карибський басейн	Антигуа і Барбуда, Багамські Острови, Барбадос, Гренада, Домініканська Республіка, Куба, Пуерто-Ріко, Сент-Кітс і Невіс, Тринідад і Тобаго, Ямайка	Домініка, Сент-Вінсент і Гренадіни
Центральна Америка	Беліз, Бразилія, Гватемала, Гондурас, Сальвадор	Коста-Ріка, Нікарагуа, Панама
Південна Америка	Аргентина, Болівія, Венесуела, Колумбія, Парагвай, Уругвай, Чилі, Еквадор	Перу
Африка
Північна Африка	Туніс	Марокко, Судан
Західна Африка	Бенін, Буркіна-Фасо, Гана, Гвінея, Кот-Д’Івуар, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал, Того
Центральна Африка	Ангола, Демократична Республіка Конго, Габон, Центральноафриканська Республіка
Східна Африка	Бурунді, Замбія, Зімбабве, Маврикій, Мадагаскар, Малаві, Танзанія, Уганда	Кенія, Сейшельські Острови, Ефіопія
Південна Африка	Свазіленд, ЮАР	Ботсвана, Намібія
Азіатсько-тихоокеанський регіон
Східна Азія	Східна Азія	Східна Азія
Південно-східна Азія	Південно-східна Азія	Південно-східна Азія
Австралія і Океанія	Австралія і Океанія	Австралія і Океанія
Південна Азія
Південна Азія	Бангладеш, Індія, Мальдівська Республіка, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка
Близький Схід
Близький Схід	Оман	Бахрейн, Єгипет, Йорданія, Кувейт, Сирія
* * Ділення країн за ЮНВТО. Джерело: Щербакова С.А., 2007.  С. 50.

Можна констатувати, що роль міжнародного туризму в економіці багатьох країн світу зростає, про що свідчить перехід низки країн (Болгарія, Угорщина, Польща, Чеська Республіка, Росія, а також Китай, Сінгапур, Єгипет) до іншої групи, з більш високими пороговими значеннями. Це обумовлено як соціально-економічними, так і політичними особливостями їх розвитку.

Нині туризм забезпечує близько 3,8% світового ВВП напряму і близько 11% з урахуванням непрямої дії. Доля туризму у ВВП більшості країн коливається від 1% у високорозвинених і диверсифіційованих економіках до 10% в країнах з відносно крупним туристським сектором (Німеччина - 0,9%, США - 1, Великобританія - 1,9, Іспанія - 4,2, Австрія - 8,5%). Проте в багатьох малих країнах, що розвиваються, цей показник перевищує середні значення (в деяких острівних державах туризм забезпечує більше 50% ВВП: Антигуа - 58%, Багамські острови - 52, Бермудські острови - 35%. В той же час занадто висока доля вступів від туризму у ВВП говорить про уразливість економіки у разі зміни світової кон’юнктури. Оптимальною виглядає цифра 2-10%.

Вплив міжнародного туризму на формування ВВП недостатньо вивчений. Цей вплив можна оцінити за допомогою показника  частка надходжень від міжнародного туризму в ВВП. Підсумковим результатом розгляду питання про внесок міжнародного туризму в формування ВВП стала диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою надходжень від туризму в ВВП. На основі аналізу даних за 2005 р. країни кожного макрорегіону були підрозділені на три групи. Триступінчата шкала розроблена на основі рекомендацій Всесвітньої ради з подорожей та туризму й Всесвітньої туристської організації. До першої групи входять країни, в яких частка надходжень від туризму в ВВП не перевищує 5%; у другу групу  країни із значеннями від 5 до 25%; у третю групу  країни з показником більше 25%. Результати проведеного угрупування відображені в табл. 3.

Табл. 3.