
- •Інформація про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Критерії оцінювання успішності засвоєння курсу
- •Глосарій
- •Ключові поняття курсу:
- •Навчальні матеріали Модуль 1. Міжнародний туризм та його роль у світовому економічному розвитку Розділ 1.1. Тема: “Міжнародний туризм як економічний та соціокультурний феномен”
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації по вивченню Розділу 1.1.
- •Завдання до навчальних матеріалів:
- •1. Термінологічний апарат міжнародного туризму
- •1.1. Міжнародний туризм, його сутність та форми
- •2. Економічна функція туризму
- •2.1. Показники оцінки прямого та непрямого впливу міжнародного туризму на економіку окремих країн
- •2.2. Доходна, зовнішньоекономічна, створення нових робочих місць, вирівнююча.
- •Прибуткова (доля туризму у ввп країни).
- •Темпи приросту реального ввп
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою надходжень від туризму у ввп
- •Зовнішньоекономічна функція туризму.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за об'ємом туристських доходів і величині сальдо туристського платіжного балансу
- •Створення робочих місць в туризмі.
- •Туризм і регіональний розвиток: вирівнююча функція.
- •2.3. Види туристичного мутиплікатора.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.2. Тема: “Становлення сучасних форм розвитку та державного регулювання міжнародного туризму в країнах світу”
- •1. Застосовність теорій міжнародної торгівля для обґрунтування домінуючих напрямів світових туристичних потоків
- •1.Теорія абсолютної переваги
- •2.Теорія порівняльної переваги
- •3.Теорія співвідношення факторів
- •4.Теорія життєвого циклу продукту
- •Теорія подібності країн
- •Вплив обмінних курсів валют
- •2. Діалектичний взаємозв’язок статичних та динамічних факторів розвитку міжнародного туризму.
- •3. Державне регулювання туристичної сфери в країнах світу
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.3. Тема: "міжнародні туристичні організації"
- •1. Діяльність оон в організації системи міжнародного туристичного співробітництва.
- •2. Всесвітня туристична організація (вто) – флагман міжнародного туризму
- •Організації з міжнародного туризму: світові галузевого характеру, регіональні загального характеру, регіональні галузевого характеру, спеціалізовані, особливі.
- •Норми міжнародного туристичного права.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.4. Тема: "Статистика міжнародного туризму"
- •1. Історія появи та розвитку статистичного обліку у міжнародному туризмі.
- •2. Показники, що характеризують туристичні потоки.
- •3. Статистика туристичних доходів та витрат
- •Динаміка міжнародних туристичних грошових надходжень за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •4. Вплив міжнародного туризму на платіжні баланси країн світу
- •Туристський платіжний баланс окремих країн світу (млн долл.)
- •5. Методи статистичного обліку в туризмі
- •Форма 1 Характеристика подорожі
- •2. (Дир. С. 1.2.1) Скільки ночей ви провели в країні х?
- •3. (Дир. С. 1.2.2) Як ви організували свою поїздку?
- •5. (Дир. С. 1.2.4) у якому типі засобів розміщення ви зупинилися?
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 1. Тема: «Сучасні показники міжнародної туристичної статистики» Вправа 1
- •Вправа 2
- •Вправа 3
- •Вправа 4
- •Вправа 5
- •Регіональний розподіл міжнародних туристських доходів
- •Вправа 6
- •Вправа 7
- •Вправа 8
- •Зміни міжнародних туристських прибуттів та доходів
- •Поняття міжнародного туристичного ринку.
- •2. Класифікація міжнародних туристичних ринків за цілями подорожей.
- •Туризм із метою відпочинку і розваг
- •Діловий туризм
- •Бізнес-подорожі
- •Конгресово-виставковий туризм
- •Інсентів-туризм
- •Релігійний туризм
- •Єрусалим — найбільший релігійний центр світу.
- •Центри паломництва мусульман
- •Центри буддійського паломництва
- •Екскурсійний туризм релігійної тематики
- •Науковий туризм з релігієзнавчими цілями
- •Лікувально-оздоровчий туризм
- •Америка
- •Близький Схід
- •Азія, Австралія, Океанія та Африка
- •3. Туристичне районування світу.
- •4. Туристичний попит
- •4.1. Сегментація туристського ринку. Типи туристів
- •4.2. Сутність туристичного попиту
- •4.3. Основні риси туристичного попиту
- •4.4. Сучасні тенденції туристського попиту.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.2. Тема: «Місце України на ринку міжнародного туризму»
- •1. Статистичні показники розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.
- •2. Національний туристичний ринок України.
- •3. Види туризму, розповсюджені на території України
- •4. Проблеми і перспективи ринку туризму в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 2. Тема: «Сучасні показники туристичної статистики України» Вправа 1
- •Вправа 2
- •Вправа 3
- •Вправа 4
- •Вправа 5
- •Вправа 6
- •Розділ 3.1. Тема: "Особливості формування туристичної пропозиції в умовах транснаціоналізації світової індустрії туризму"
- •1. Туристичний продукт.
- •Ступінь відчутності туристських продуктів
- •Традиційний життєвий цикл продукту (по п. Дойлу, 1976)
- •2. Фактори виробництва туристичного продукту.
- •Оцінка рельєфу для гірськолижного катання (по е.В. Колотової, 1998)
- •3. Форми ринкових структур у туризмі.
- •Розцінки фірм по прокату автомобілів
- •4. Концентрація виробництва в туризмі та механізм її існування.
- •5. Транснаціональні компанії (тнк) на ринку міжнародного туризму.
- •6. Тнк в готельному господарстві
- •Найбільші готельні консорціуми в світі, 1996 г
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 3.2. Тема: "Сучасний стан та перспективи розвитку найважливіших секторів міжнародної індустрії туризму"
- •1. Основні напрями діяльності туристичних операторів.
- •2. Сучасний стан сектору розміщення.
- •3. Особливості діяльності сектору транспортних перевезень.
- •4. Інформаційні технології у міжнародному туризмі.
- •4.1. Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання.
- •4.2. Сучасний стан 4 глобальних системи бронювання : Amadeus, Galileo, Worldspan, Sabre.
- •Постачальники послуг у системі "Amadeus"
- •Місця установки терміналів "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Galileo"
- •Місця установки терміналів "Galileo"
- •Постачальники послуг у системі «Worldspan»
- •Постачальники послуг у системі «Sabre»
- •4.3. Системи ads.
- •4.4. Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Список використаних та рекомендованих джерел для виконання завдань для розширеного вивчення тем розділів Основний
- •Додатковий
Діловий туризм
Структура ділового туризму: бізнес-туризм, конгресно-виставковий туризм, інсентів-туризм.
Бізнес-подорожі
Щорічно у світі здійснюється понад 100 млн. бізнес-поїздок. Територіально вони розподілені нерівномірно. Значна частина туристських потоків із службовою метою спрямована в Європу. В структурі ділових поїздок на європейському континенті переважають відрядження бізнесменів, конгресові тури, поїздки на виставки та ярмарки й інсентів-тури для працівників фірм.
Посідаючи перше місце у світі за кількістю прибуттів і витратами на діловий туризм, Європа поступово втрачає провідні позиції в цьому сегменті туристичного ринку. За темпами зростання ділового туризму вона відстає від інших регіонів світу. В умовах економічного спаду фірмам доводилося економити: вони скорочували кількість відряджень, поєднуючи кілька поїздок в одну, вдосконалювали системи зв'язку для вирішення більшості питань на місці, бронювали недорогі засоби розміщення і купували авіаквитки зі знижками. На відміну від європейських американські фірми продовжували нарощувати обсяги фінансування. Попри нестабільне економічне становище вони збільшували витрати на ділову частину поїздки, заощаджуючи на організації відпочинку і розваг бізнесменів.
Типовий турист, що подорожує зі службовими цілями, — це чоловік середнього віку з вищою освітою, кваліфікований спеціаліст чи керівник. Практично обов'язковою умовою для учасника ділового туризму є володіння англійською мовою.
Основний "постачальник" ділових туристів в Європі — Німеччина. Щорічно понад 5 млн. німців їдуть у відрядження, з них 3 % виїжджають за кордон, 21 % — подорожують за кордоном і всередині своєї країни, 76 % здійснюють службові поїздки тільки Німеччиною. Середня тривалість службової поїздки в країни, розташовані на іншому континенті, — 12— 13 днів, всередині регіону — 5—6 днів, а своєю країною — 3—4 дні.
Серед європейських держав, які приймають потоки ділових людей, виділяють Німеччину, Велику Британію, Францію, Нідерланди, Італію, Іспанію, Швецію, Швейцарію. Особливе місце посідає Бельгія зі столицею
Брюсселем, що є одночасно і столицею ЄС. Кожне десяте прибуття у Францію та Бельгію здійснюється з діловою метою, у Велику Британію — кожне третє.
Помітну роль на ринку бізнес-туризму відіграють країни Центральної та Східної Європи. За прогнозами UNWTO, привабливість Центральної та Східної Європи як ринку ділового туризму зростатиме.
Стрімко розвивається бізнес-туризм на американському континенті: кожна восьма поїздка сюди є діловою. Основні потоки ділових людей спрямовані в США, Канаду та Мексику, які є лідерами на всіх сегментах туристичного ринку Західної півкулі. У цих країнах кількість бізнес-поїздок неухильно зростає, але різними темпами. У США динаміка службових поїздок відповідає загальносвітовим тенденціям розвитку міжнародного туризму. У Канаді обсяги ділового туризму збільшуються повільніше, ніж кількість прибуттів на відпочинок. У Мексиці темпи зростання кількості бізнес-поїздок перевищують аналогічний показник туристських прибуттів.
Набуває сили потік ділових туристів у Латинській Америці. Із розвитком економіки, розширенням і зміцненням торговельних зв'язків багато країн цього регіону зміцнили свої позиції на ринку ділового туризму. Збільшується кількість прибуттів із діловою метою в Парагвай, Гватемалу, Коста-Ріку.
У Південно-Східній Азії помітне зростання кількості службових поїздок: кожна п'ята поїздка є діловою, третина з них припадає на Сянган (Гонконг), Сінгапур і Тайвань.
Справжній бум ділового туризму в середині 90-х років XX ст. пережила Індонезія. Демонструючи найвищі у регіоні темпи зростання прибуттів ділових людей, країна до 1995 р. за кількістю бізнес-поїздок випередила Тайвань і Сінгапур. Фінансова криза, що охопила Південно-Східну Азію, вдарила і по Індонезії. Падіння курсу національної валюти та глибока економічна і політична кризи поставили її на край прірви. Масові безладдя, що охопили Джакарту, загроза голодних бунтів — усе це призвело до згортання ділових зв'язків, відпливу бізнесменів із країни. Трагічні події осені 2002 р. лише загострили ситуацію.
Досить нерівномірно розвивається туризм в Африці та на Близькому Сході. Підйоми і спади в динаміці прибуттів залежать переважно від політичної ситуації в регіоні. Початок 90-х років XX ст. був відносно спокійним як на Африканському континенті, так і на Близькому Сході. У міру стабілізації становища пожвавлювалася ділова активність. Останніми роками політична ситуація на Близькому Сході знову загострилася, що спричинило спад не лише пізнавального, лікувально-оздоровчого і релігійного туризму, а й ділового.
В Африці останнім часом високі темпи зростання ділового туризму спостерігалися в Республіці Конго, Зімбабве та Ефіопії. За прибуттями лідирували Єгипет, Південна Африка і Марокко. На Близькому Сході основні потоки ділових людей спрямовувалися в нафтовидобувні країни (Саудівську Аравію та ін,), а також в Ізраїль та Йорданію. Загострення політичної ситуації на Близькому Сході та серія терористичних актів в Африці (Єгипет, Кенія, Танзанія) зумовили спад ділового туризму в цих регіонах. Перспективи розвитку ділового туризму тут залишаються невизначеними.