76. Міжнародна міграція людського ресурсу
Міжнародна міграція людського ресурсу — це постійне або тимчасове переміщення працездатного населення з одних країн до інших, що викликається як економічними, так і неекономічними причинами.
Еміграція з країни. Імміграція в країну.
Отже, одна й та сама людина є емігрантом стосовно країни виїзду та іммігрантом стосовно країни в’їзду.
Причини та фактори міжнародної міграції можна поділити на:
Економічні фактори пов’язані з відмінностями, що існують між країнами щодо; рівнів життя, заробітної платні, можливості знайти роботу (зокрема за певним фахом).
Неекономічні фактори пов’язані з подіями, які сприймаються економістами як певна даність, природа якої не описується суто професійними методиками. Такими факторами можуть бути стихійні лиха, війни, примусове висилання людей.
Критерій |
Види міграції |
За часовою ознакою |
остаточна тимчасова • сезонна • маятникова |
За юридично-обліковою ознакою |
легальна нелегальна |
За характером прийняття рішення |
добровільна примусова |
За соціальною належністю мігрантів |
робітників спеціалістів |
77. Економічні блага.
Благами називаються ті предмети, які можуть задовольнити потреби людини. Нескінченні(вода, повітря, сонячне світло тощо), скінченні рідкісні (золото, срібло, діаманти). Блага, які є корисними при споживанні і рідкісними у наявності називають економічними благами.
Критерії поділу благ за тими ознаками:
За характером використання. Виділяють: споживаються індивідами (кінцеві блага), використовуються фірмами як ресурси в процесі виробництва кінцевих благ (композитні блага).
За суб’єктами споживання блага індивідуального, групового та державного споживання. За подільністю та можливістю відлучити від споживання: приватні блага (можуть бути поділені між індивідами) суспільних благ (не можуть бути поділені між індивідами)
Таким чином, функціональні властивості економічних благ у задоволенні людських потреб, формують економічний вибір в суспільстві, економічну поведінку кожного із його членів. Безмежність потреб, бажання кожного максимально задовольнити власні потреби виступає рушійною силою при мотивації людей до економічної діяльності, обмеженість ресурсів навпаки, стримує можливості їх задоволення та формує передумови для пошуку найбільш раціонального шляху у досягненні добробуту. Припущення про раціональний характер економічної поведінки, за якого кожен індивід намагатиметься максимально повно забезпечити власні потреби при мінімізації затрат є такою абстракцією, яка допоможе зрозуміти принципи економічного вибору в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання.
78. Товар і його характеристики.
Благо винесене на обмін називають товаром. Властивості товару: цінність (споживна вартість)( суб’єктивного усвідомлення функціональних властивостей предмету у забезпеченні потреб, тобто від корисності товару.) та вартість (мінова вартість).
В.Парето
Якщо об’єднати всі можливі комбінації
максимального задоволення від споживання
двох благ, ми отримаємо криву
байдужості,
яка дозволяє аналізувати поведінку
споживача без кількісного визначення
рівня корисності.За допомогою кривих
байдужості (рис) можна проілюструвати
якою кількістю одного блага Q1
готовий пожертвувати індивід заради
додаткової кількості іншого Q2.
Ic1
Ic2
Вартість товару як друга його властивість залежить більшою мірою від об’єктивних детермінант — кількості основних факторів виробництва (землі, праці, капіталу) вкладених у виробництво товару. Кожен фактор виробництва робить свій внесок у створенні вартості товару, а величина цього внеску визначається в процесі товарного обміну.
V = f (N,K,L)
V — вартість товару ; N — затрати робочої сили; K — затрати капіталу; L — затрати землі.
Мінова вартість Товар Споживна вартість
Абстрактна праця Конкретна праця
Суспільний Товарне Приватна власність
поділ праці виробництво на засоби виробництва
Рис.5.3. Концепція двоїстого характеру праці, вкладеної у товар.