- •1. Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни
- •1.Сутність економічного мислення.
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціально-культурне.
- •3.Типи економічного мислення: стандартний і творчий.
- •4.Розвиток економічного мислення.
- •5.Економічне мислення і економічна практика.
- •6.Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій.
- •7.Економіка як об’єкт наукового дослідження.
- •8.Предмет економічної науки.
- •9.Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна.
- •10.Етапи розвитку економічної науки.
- •11.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету.
- •12.Принципи ,категорії і закони економічної науки.
- •13.Методи економічного аналізу та їх класифікація.
- •14.Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15.Економічні потреби.
- •16.Ієрархія потреб.
- •17.Економічні інтереси.
- •18.Взаємозв'язок потреб та інтересів.
- •19.Мотиви та стимули.
- •20.Економічна поведінка.
- •21.Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22.Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23.Сутність та структура економічної системи.
- •24.Відносини власності.
- •25.Домогосподарства,підприємства(фірми) та сектори економіки.
- •26.Кластери ,внутрішні регіони ,регулятивні інститути.
- •27.Типи і моделі економічних систем та їх еволюція.
- •28.Національні та міжнародна економічна систем.
- •29.Формування глобальної економічної системи.
- •30.Сутність і види економічної діяльності.
- •31.Суспільний поділ праці.
- •32.Виробнича діяльність.
- •33.Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •34.Інвестиційна діяльність
- •35.Інноваційна діяльність.
- •36.Торгівельно маркетингова діяльність.
- •37.Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •38.Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми.
- •39.Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •Ефективність виробництва – це комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу.
- •40.Продуктивність праці.
- •41.Прибуток і рентабельність.
- •42.Економічна рента та її види.
- •43.Регулювання підприємницької діяльності.
- •45.Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи.
- •46.Динаміка економічного розвитку та його фактори.
- •47.Економічне зростання , його критерії та показники.
- •48.Ресурси економічного зростання та їх обмеженість.
- •49.Типи та моделі економічного розвитку.
- •50.Сталий економічний розвиток.
- •51.Циклічний характер економічного розвитку.
- •52.Економічна криза.
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал.
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії
- •64. Ефективність кругообігу капіталу
- •65. Міжнародний рух капіталу
- •66. Праця і людський ресурс
- •70. Освіта у професійній компетенції працівника.
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці.
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності
- •75. Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага.
- •79. Гроші
- •80. Грошовий вимір вартості товару.
- •81. Сутність і функції ринку
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція.
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція, монополія, олігополія.
- •95. Суспільне відтворення, його типи і показники
- •96. Національний дохід
- •98. Споживання і заощадження
- •99. Національне багатство, його сутність та структура
- •101. Податки.
- •102. Державний бюджет.
- •104. Соціальна політика
- •105. Відтворення людського ресурсу.
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів
31.Суспільний поділ праці.
У межах технологічного способу виробництва надзвичайно важливу роль відіграє зумовлений розвитком продуктивних сил суспільний поділ праці як рушійна сила економічного прогресу.
Суспільний поділ праці — відокремлення різних видів трудової діяльності в межах світового господарства (в тому числі окремих регіонів), національної економіки й окремого підприємства, внаслідок чого значно зростає продуктивність суспільної праці.
У межах світового господарства відбувається всесвітній або міжнародний поділ праці. Це вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці, що передбачає спеціалізацію окремих країн щодо виробництва певних видів продукції для обміну через купівлю-продаж на світовому ринку.
Поділ праці всередині суспільства здійснюється за основними родами діяльності (землеробство, промисловість, сфера матеріального і нематеріального виробництва). Цю форму суспільного поділу праці називають загальним поділом, поділ родів виробництва на окремі види та підвиди — частковим, поділ праці всередині підприємства (виокремлення цехів, дільниць, відділів, служб, бригад, поділ за професіями і спеціальностями) — одиничним (за К. Марксом).
Найбільший вклад у теорію суспільного поділу праці в домарксовий період вніс А. Сміт, який вважав суспільний поділ праці важливим фактором зростання продуктивності праці. За розрахунками американського економіста Е. Денісона, внесок цього фактора у створення ВНП (разом з рівнем освіти і кваліфікації, підприємницькою діяльністю) становить майже 12 %. Окремими чинниками в дії цього фактора є підвищення вправності і майстерності кожного часткового працівника, економія часу на переході від однієї роботи до іншої (а отже, й витрат на набуття іншої спеціальності), спеціалізація знарядь праці, що ініціює винаходи і застосування машин.
Негативними наслідками поділу праці є однобічний розвиток працівника, його відчуження від інших видів праці, технологічне підкорення праці капіталом тощо. Тому за сучасного капіталізму впроваджують форми і методи наукової організації праці, здатні частково подолати ці форми відчуження: ротація робочих місць, робота автономних бригад, гуртків якості тощо.
Суспільний поділ праці в еволюційному розвитку економічних систем відіграє вирішальну роль. Він визначає не тільки структуру та організаційну побудову продуктивних сил, комбінацію факторів виробництва, а й базові відносини, що виникають між суб’єктами господарювання.
Першим великим суспільним поділом праці було відокремлення пастуших племен і поділ сільськогосподарського виробництва на землеробство й тваринництво. Другий великий суспільний поділ праці – відокремлення ремесла, яке раніше було підсобним заняттям землероба, від сільського господарства. Третій суспільний поділ праці –відокремлення торгівлі (купецького капіталу).
Суспільний поділ праці може бути класифікований за вертикальними рівнями народногосподарської структури (мікро-, галузевий та загальний рівень); основними організаційно-економічними формами реалізації (спеціалізація, кооперація, концентрація, комбінування); сферами суспільного виробництва; видами.