72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття

Трудові відносини – взаємовідносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу праці, її умов, оплати та соціального захисту, які регулюються системою договорів на макро-, мезо-, мікроекономічному рівнях з метою забезпечення ефективності праці та безконфліктного збалансування інтересів роботодавців і найманих працівників заради соціальної стабільності і злагоди у суспільстві, гарантом яких має виступати держава.Т.в виникають безпосередньо у сфері трудової діяльності між індивідами і групами людей, що займають різне соціальне положення у процесі праці, відрізняються рівнем та формою отриманих доходів.

Зайнятість – система економічних, соціальних, правових та інших відносин між людьми, які виникають у процесі їх суспільно корисної діяльності, спрямованої на задоволення особистих та суспільних потреб.

Функції зайнятості:1-забезпечення життєдіяльності та розвитку суспільства, у тому числі його непрацездатних членів; 2- забезпечення життєдіяльності і розвитку особистості; 3- забезпечення якості людського ресурсу.

Рівень зайнятості визначається у відсотках як відношення кількості зайнятих у суспільному виробництві до трудових ресурсів, або працездатного населення. Розрізняють Повна та Неповна .Безробіття - це вимушена незайнятість, що виникає внаслідок порушення рівноваги між попитом і пропозицією праці як на інтегрованому ринку праці, так і в його різних сегментах. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку(15-70), які з незалежних від них причин не мають заробітку, активно шукають роботу і готові почати працювати в будь-який момент. Розрізнять:Невимушине - Фрикційне(тимчасове безробіття, пов’язане з добровільними професіональними, регіональними і віковими переміщеннями працівників)Всі інші вимушені - Структурне(зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих внаслідок структурних зрушень в економіці і технології виробництва) Технологічне(вивільненням працівників у зв’язку з запровадженням нової техніки та технології) Конверсійне(скороченням чисельності армії та зайнятих у галузях оборонної промисловості) Циклічне(циклічними спадами виробництва).

73. Дискримінація праці.

Дискримінація праці - нерівні можливості працівників, які мають однакову продуктивність, або неоднакове до них ставлення з боку роботодавців, суспільства, держави. Види: 1Дискр. в заробітній платі одних працівників порівняно з іншими. 2Д при наймі на роботу, звільненні з роботи. 3Д при просуванні по службі тих, хто вже працює в організації. 4Професійна д, що проявляється в стійкому розподілі професій і посад між різними групами працівників. 5 Д в освіті та професійній підготовці.

До інших форм д. відноситься вік, обмежена працездатність (інвалідність), сексуальна орієнтація, за генетичною ознакою і за способом життя(курить). Д. окремих осіб і певних груп людей зменшує рівень їхніх доходів та можливості інвестицій у людський капітал.