- •1. Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни
- •1.Сутність економічного мислення.
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціально-культурне.
- •3.Типи економічного мислення: стандартний і творчий.
- •4.Розвиток економічного мислення.
- •5.Економічне мислення і економічна практика.
- •6.Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій.
- •7.Економіка як об’єкт наукового дослідження.
- •8.Предмет економічної науки.
- •9.Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна.
- •10.Етапи розвитку економічної науки.
- •11.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету.
- •12.Принципи ,категорії і закони економічної науки.
- •13.Методи економічного аналізу та їх класифікація.
- •14.Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15.Економічні потреби.
- •16.Ієрархія потреб.
- •17.Економічні інтереси.
- •18.Взаємозв'язок потреб та інтересів.
- •19.Мотиви та стимули.
- •20.Економічна поведінка.
- •21.Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22.Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23.Сутність та структура економічної системи.
- •24.Відносини власності.
- •25.Домогосподарства,підприємства(фірми) та сектори економіки.
- •26.Кластери ,внутрішні регіони ,регулятивні інститути.
- •27.Типи і моделі економічних систем та їх еволюція.
- •28.Національні та міжнародна економічна систем.
- •29.Формування глобальної економічної системи.
- •30.Сутність і види економічної діяльності.
- •31.Суспільний поділ праці.
- •32.Виробнича діяльність.
- •33.Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •34.Інвестиційна діяльність
- •35.Інноваційна діяльність.
- •36.Торгівельно маркетингова діяльність.
- •37.Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •38.Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми.
- •39.Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •Ефективність виробництва – це комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу.
- •40.Продуктивність праці.
- •41.Прибуток і рентабельність.
- •42.Економічна рента та її види.
- •43.Регулювання підприємницької діяльності.
- •45.Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи.
- •46.Динаміка економічного розвитку та його фактори.
- •47.Економічне зростання , його критерії та показники.
- •48.Ресурси економічного зростання та їх обмеженість.
- •49.Типи та моделі економічного розвитку.
- •50.Сталий економічний розвиток.
- •51.Циклічний характер економічного розвитку.
- •52.Економічна криза.
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал.
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії
- •64. Ефективність кругообігу капіталу
- •65. Міжнародний рух капіталу
- •66. Праця і людський ресурс
- •70. Освіта у професійній компетенції працівника.
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці.
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності
- •75. Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага.
- •79. Гроші
- •80. Грошовий вимір вартості товару.
- •81. Сутність і функції ринку
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція.
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція, монополія, олігополія.
- •95. Суспільне відтворення, його типи і показники
- •96. Національний дохід
- •98. Споживання і заощадження
- •99. Національне багатство, його сутність та структура
- •101. Податки.
- •102. Державний бюджет.
- •104. Соціальна політика
- •105. Відтворення людського ресурсу.
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів
70. Освіта у професійній компетенції працівника.
Узагальнююча модель оптимальних інвестицій у людський ресурс, передбачає, що загальний доход від інвестицій у людину залежить від обсягу зроблених вкладень та норм їх віддачі.
Причому, чим раніше будуть зроблені інвестиції, то більший доход вони принесуть у майбутньому.
Краще за все з активів, які має людина, оцінюванню піддається інтелектуальний потенціал на підставі того, що у його формуванні визначальну роль відіграє освіта. Інвестиції, спрямовані на отримання освіти легше піддаються обчисленню порівняно з іншими формами капіталовкладень у людину. Доход від вищої освіти обчислюється як різниця між заробітками тих робітників, які закінчили коледж, і заробітками, що за життя отримують робітники, які здобули освіту лише в середній школі, а норма віддачі розглядаєтеся як аналог норми прибутку і є регулятором розподілу інвестицій між різними типами та рівнями освіти.
Згідно з теорією людського капіталу заробітну плату робітника можна уявити як таку, що складається з двох частин: першою частиною є ті грошові надходження, які він може отримати взагалі не маючи освіти; другою — є доход на освітні інвестиції. Витрати у вигляді капіталовкладень також утворюються з двох компонентів: прямі витрати, які дорівнюють вартості навчання та непрямі — упущені можливості, які дорівнюють доходам, що їх може отримати індивід під час набуття-освіти. Внутрішньою нормою віддачі вважається така ставка дисконту, при якій приведені величини вигод та витрат, пов’язаних з освітою, стають рівними.
71. Інтелектуалізація праці
Найістотнішою «постіндустріальною» тенденцією в зміні змісту праці є зростаюче значення компонентів інтелектуальної діяльності, — інтелектуалізація праці. У країнах, які є економічними лідерами, на професії з переважанням інтелектуальної праці припадає основний приріст зайнятості: З формально-інтелектуалізації праці логічної точки зору процес може бути представлений наступним чином:
— Традиційна
праця;
— Інтелектуальна
праця
Рис. Етапи процесу інтелектуалізації праці
А — малий обсяг інтелектуальної праці, багаторазове домінування традиційної праці; Б — значимий обсяг інтелектуальної праці при домінуванні традиційної праці; В — обсяги інтелектуальної праці і традиційної праці приблизно рівнозначні, при деякому перевищенні обсягів традиційної праці; Г — обсяги інтелектуальної і традиційної праці приблизно рівнозначні, при деякому перевищенні обсягів інтелектуальної праці; Д — значимий обсяг традиційної праці при домінуванні інтелектуальної праці; Е — малий обсяг традиційної праці, багаторазове домінування інтелектуальної праці:
Сучасні зміни в технологіях праці в «суспільстві знань» обумовлюють появу нових її змістових характеристик, серед яких у крайньому разі слід виокремити такі: 1найзначнішого поширення в такому суспільстві набуває феномен «телепраці». 2 є наслідком першої: трудова діяльність поступово переміщується зі спеціально створених підприємств (заводів, офісів) в індивідуальні помешкання працівників. 3 особливий характер техніко-виробничої організації (чи, точніше, технологічного боку) праці в новому суспільстві. 4 в умовах постіндустріальної економіки все більшого значення набуває й новий тип фахівця. Провідною продуктивною силою стають робітники розумової праці, робітники знань.
