1.Тваринний світ України

Різноманітність природних умов зумовлює багатство тваринного світу України. На її території водяться ссавці (100 видів), птахи (360 видів), риби (200 видів), плазуни (20 видів), земноводні (17 видів). Тваринний світ змінювався впродовж геологічних періодів та в історичний час.

В сучасних умовах відбулися і відбуваються великі зміни у видовому і кількісному складі диких тварин.

Різноманітність тваринного світу України пов’язана з особливостями рельєфу і клімату, але в першу чергу – із певними рослинними угрупуваннями, географія розміщення яких пов’язана з широтною зональністю й висотною поясністю.

Для лісової зони характерні: лось, козуля, кабан, олень, бурий ведмідь, рись; з птахів зустрічається тетерев, рябчик, глухар, шпак, синиця, дрізд, лелека, дика качка.

У лісостеповій зоні зустрічаються представники тваринного світу як зони мішаних лісів, так і степової зони.

У степовій зоні водяться ховрашки, хом’яки, тушканчики, польові миші, байбаки, з птахів – дрохва, хохітва, жайворон, перепелиця, вівсянка, рожевий шпак, степовий орел.

В Українських Карпатах водяться козуля, олень, дикий кабан, білка, куниця, борсук, полівка; з птахів – тетерев, глухар, рябчик, дятел, беркут, сова; з плазунів – полоз, гадюка.

У Кримських горах водяться олень, козуля, куниця, борсук, кажан, лісова миша; з птахів – гриф, дрізд, сороко, синиця; з плазунів – полоз.

Дуже різноманітний тваринний світ на Азово-Чорноморському узбережжі. Особливо багато птахів: чайки, качки, баклани, пелікани, чаплі.

Для Азовського моря характерними є риби: оселедець керченський, хамса, камбала, тюлька, бичок. Для Чорного моря – осетер, білуга, севрюга, скумбрія, ставрида, кефаль, лосось.

У ріках, озерах, штучних водоймах водяться окунь, лящ, судак, щука, карась, сазан.

До Червоної книги України занесено 85 видів рідкісних тварин, а також ті види, що знаходяться під загрозою зникнення.

2.Мисливське г-во

Мисливство – вид спеціал. викор. твар. світу шляхом добування мисл. тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.

Мисливське г-во як галузь – сфера сусп. в-ва, осн. завд. якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, викор. та відтвор. мисл. тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, р-к мисл. собаківництва.

Держ. мисливський фонд – мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утрим. в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь держ. мисливських господарств.

Користувачі мисливських угідь – спеціалізовані мисл. г-ва, ін. п-ва, установи та о-ції, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення МГ з наданням в їх користування мисливських угідь.

Біотехнічні заходи – комплекс різноманітних госп. робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільш. чисельності мисливських тварин;

Мисливське г-во потребує річного обороту обсягів тварин.

1.Антропогенне навантаження на лісові екосистеми

Споживання деревини у світі останні 30р. збільшилось у 2р. і становить 4,5 млрд. м³ на сьогодні. Ліси є дж. постачання харч. продуктів для тварин і людей. Певну площу лісів займають сіножаті та пасовища. Санітарно-гігієнічне та курортне значення лісів полягає у здатності стерилізувати повітря; 1 га соснового лісу за вегетаційний період виділяє 500кг фітонцидів. Ліси відфільтровують тверді домішки від повітря, поглинають шкідливі домішки приземних шарів атмосфери. Деревна рослинність оберігає ріки від замулювання та обміління, закріпляє сипучі піски і стрімкі схили, запобігає їх ерозії – зменшує інтенсивність повеней, сельових потоків снігових лавин. Ліси мають особливе значення як соціальний, рекреаційний, захисний і глобальний екологічний чинники.