1. Структура соціологічного знання.

2. Основні соціологічні методи.

Соціологічне значення одернування й має свою досить складну, багаторівневу структуру, обумовлену насамперед розходженням ресурсів і рівнів вивчення соціальних явищ і процесів. Так, наприклад, соціологія досліджує ці явища й процеси ина рівні всього суспільства в цілому, і на рівні більш-менш широких соціальних общностей і їхніх взаємодій, і на рівні особистості, міжособистісних взаємодій. Це, зокрема, дає об'єктивну підставу для підрозділу соціологічної науки на такі складові частини: а) загальнотеоретична соціологія як макросоціологічне дослідження, спрямоване на з'ясування загальних закономірностей функціонування й розвитку соціуму як цілого; б) соціологія середнього рівня як дослідження меншого ступеня спільності, спрямовані на вивчення закономірностей і взаємодії окремих структурних частин соціальної системи, тобто частки, спеціальні соціологічні теорії, включаючи галузеві соціології (наприклад, соціологія соціальних груп, соціологія міста, соціологія села, этносоциология, економічна соціологія, соціологія утворення, соціологія політики, соціологія права, соціологія пропаганди, соціологія родини, соціологія культури, соціологія праці й ін.); в) мікросоціологія, що вивчає соціальні явища й процеси крізь призму дії й взаємодії людей, їхнього поводження. У такій структурі соціологічного знання знаходить своє вираження співвідношення загального, особливого й одиничного.

У структурі соціологічного знання особливе місце займає метасоциология, об'єктом вивчення якої є не соціальна реальність як така й не спосіб одержання соціологічного знання, а наука соціологія, тобто саме соціологічне знання. Один з основних принципів структурування соціологічного знання - співвідношення теорії різного рівня, загального й галузевого знання. Виділяється кілька груп галузей соціології - залежно від їхнього предмета, природи виникнення, спрямованості функціонування.

Основними рівнями соціологічного знання є макро- і мікросоціологічний, теоретичний і емпіричний, фундаментальний і прикладний. Вони різняться, як мінімум, по трьох підставах: широті охоплення досліджуваних явищ, ориентаций соціології, ступеня узагальнення досліджуваного матеріалу. У зв'язку з наявністю протиріч і навіть “прірви” між основними рівнями соціологічного знання була почата спроба подолання розриву між марко- і мікросоціологічними рівнями у вигляді теорії “середнього рангу” або “середнього рівня” (Р. Мертон). Відповідно до неї існують три рівні соціологічного знання: широкі соціологічні теорії, теорії середнього рангу, малі робочі гіпотези, що виникають у повсякденних дослідженнях. Теорії “середнього рангу” виконують роль сполучної ланки, містка між першим і третім рівнями. Ступеня соціологічного пізнання містять у собі: знання про суспільство в цілому, про сфери, про соціальний общностях, інститутах і організаціях, про особистість. Таким чином, соціологія виступає, по-перше, як наука, тобто як певна система знань, по-друге, як певний спосіб мислення, вивчення людей, бачення миру.

Соціологічне знання, містить у собі системний аналіз, загальнонаукові методи, кількісні оцінки, може розглядатися як відносно точне й строге. Але, оскільки об'єкти соціології - соціальні спільності - відрізняються у своєму поводженні значними флуктуаціями, це знання не може бути настільки ж строгим і точним, як у природничих науках. Незважаючи на те, що має справу з вивченням суб'єктивних думок людей, вона прагнути до об'єктивності, що визначається не тільки застосовуваними методами дослідження, але й рядом інших факторів: неупередженою й незалежною позицією соціолога, публічним характером його діяльності, критичним аналізом представлених матеріалів з боку колег. Соціологічне знання базується на фактуальной основі, що виявляється досить хиткої, якщо отримані соціальні факти не можуть бути повною мірою достовірними й надійними. Соціальний факт реєструється соціологом або як онтологічний, або - будучи включеним у соціологічне знання - як гносеологічний. В останньому випадку він стає фактом соціології, втрачаючи свій онтологічний статус.

Залежно від рівня одержуваних знань у соціології також виділяються:

1) теоретична соціологія, що дає глибоке узагальнення фактичного матеріалу, шляхом побудови теорії, що розкривають універсальні закономірності функціонування суспільства (соціальної системи і її структур).

2) прикладна (емпірична) соціологія - вивчає практичні сторони соціального життя суспільства на базі загальсоціологічних теорій і фактичних матеріалів.

3) соціальна інженерія - рівень практичного впровадження отриманих знань із метою моделювання шляхів дозволу конкретних соціальних проблем. Крім того, соціологія має й внутреотраслевое й галузевий розподіл (соціологія праці, економічна соціологія, соціологія дозвілля, родини, утворення, релігії, малих груп, молоді, підлоги, поселень і т.д.)

Лекція 3. Основні етапи розвитку соціологічного знання