Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
выдповыды.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
183.99 Кб
Скачать

29. Вплив прийняття християнства на культуру Київської Русі

З 988 р. християнство на Русі стало державною релігією в часи правління Володимира Святославича. Майже тисячоліття тривало хрещення наших земель.

Хрещення Русі, яке було найважливішим досягненням Володимира, набуло великого політичного значення. Воно внесло позитивні зміни у світогляд людей і справило значний вплив на все життя Русі. Хрещення сприяло об`єднанню держави і піднесенню авторитету князя, який став патроном Церкви. Володимир побудував у Києві храм Різдва Богородиці, на утримання якого виділив десяту частину своїх прибутків.

Нова віра сприяла культурному розвиткові країни. Сам Володимир заснував у Києві школу для навчання княжих та боярських дітей. Християнство припинило полігамію, піднесло значення жінки в родині, поліпшило ставлення до бідних. За наказом Володимира по всій, Русі стали будувати храми. За князювання Володимира з’явилися перші срібні гроші, на яких був викарбуваний з одного боку образ Володимира на престолі, а з іншого – Тризуб (державний герб Київської Русі ).

Таким чином, християнство являло собою значний крок вперед по шляху історичного розвитку. Прийняття християнства сприяло зміцненню Київської Русі, її централізації, піднесенню її міжнародного авторитету. Нарешті, необхідно врахувати велику позитивну роль, яку християнство відіграло у розвитку культури княжої доби. Воно об`єднало під своєю егідою майже всі галузі культури. Саме храми та монастирі – Софія Київська, Печерський і Видубецький монастирі, Спас Чернігівський та інші були одночасно й осередками освіти, бібліотеками, центрами творення мистецьких цінностей.

30. Книгописання та бібліотеки на Русі.

З розвитком освіти великого значення набула і книжкова справа, яка перебувала під опікою держави. Найдавніші книги писали на пергаменті і тонкій шкірі. І тільки в ХІV – ХV ст. для книг стали використовувати папір. Писали гусячим пером, а чорнил робили з дубової або вільхової кори..

Старовинні книги були прикрашені різним орнаментом і заставками. Великі букви і заставки писалися червоною фарбою, а нерідко і золотом чи сріблом.

Писанням книг займалися професійні переписувачі – ченці у спеціальних приміщеннях скрипторіях. Праця переписувача була досить важкою і втомлючою і тривала роками. Ось чому книги в стародавній Русі цінились дуже дорого.

Багато часу затрачалося на виготовлення оправи книг, використовувалися для цього спеціальні дошки, покриті шкірою, майстерним орнаментом і навіть сріблом.

Необхідно підкреслити, що щедрими меценатами перших книг і перших бібліотек також були князі. Є відомості, що перша бібліотека на Русі була заснована князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі для потреб вищої школи, т.з. Київської академії Ярослава Мудрого. Велике зібрання книг, яке лягло в основу бібліотеки Печерського монастиря, зібрав князь чернігівський Святослав Давидович, відомий під іменем Миколи Святоші. А волинський князь Володимир Василькович сам переписував книги, виготовляв для них оправу і згодом дарував їх церквам і монастирям. В одному з літописів розповідається, що князь Ярослав Осмомисл заснував бібліотеку у Галичі, а князь Роман Ростиславович навіть розорився від купівлі книг.

Проте бібліотеки збирали не тільки князі. Відомо, що значне зібрання книг було у печерського ченця Григорія. Велику бібліотеку мав курський посадник, про якого згадується в “Житії Феодосія Печерського”, та інші особи.

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]