Тема:
Комп’ютерна
мережа. Створення електронних презентацій
та публікацій
План
Типи мереж. Основні положення.
Загальна характеристика та етапи розвитку Internet.
Архітектура та принципи функціонування Internet.
Створення презентацій. Програма PowerPoint.
MS Publisher. Створення стандартних публікацій.
Основна література:
Дибкова Л.М. Інформатика і комп’ютерна техніка. – К., академвидавництво, 2005, с.347-348
Додаткова література:
Тарнавський Ю.А. Internet-технології: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 2004, с.5-26
Глинський Я.М. Інформатика. – Л., 2004, с.221-227
Ключові поняття та терміни:
ARPANET 4
BITNET 4
Internet 5
IP-адресою 6
NSFNET 4
Комп'ютерна мережа 2
локальні мережі 2
Маршрутизатор 5
однорангові 2
працюючі за принципом клієнт-сервер 3
протоколів 6
фізичної топології 3
1. Типи мереж. Основні положення.
Комп'ютерна мережа - це два і більше ПК з'єднаних між собою з метою швидкого обміну даними та спільного використання ресурсів. Для реалізації мережі необхідні компоненти двох типів: апаратні і програмні. Апаратна частина забезпечує фізичне з'єднання комп'ютерів.
З'єднання ПК може відбуватись за допомогою кабелю та мережевих адаптерів, або кабелю під'єднаного до портів (пряме кабельне з'єднання), телефонної чи оптоволоконної лінії та модему, або радіозв'язком за допомогою радіомодему.
Програмна частина мережі - це мережева операційна система, що забезпечує роботу ПК, протоколи і прикладні програми, що підтримують роботу в мережі.
Комп'ютерні мережі поділяють на:
• локальні мережі - з'єднання двох і більше ПК в умовно замкнутому просторі на порівняно невеликих відстанях. Простір не обов'язково повинен бути замкнений в одному приміщенні, адже може бути локальна мережа, що об'єднує декілька досить віддалених будівель. Особливістю локальних мереж є також висока швидкодія при обміні інформацією;
• глобальні мережі - з'єднання окремих мереж, що знаходяться в різних географічних регіонах.
Локальні мережі бувають різних типів. Наприклад, можна виділити в окрему групу мережі організовані за принципами Internet, хоча вони залишаються локальними. Такі мережі називають Internet Крім цього локальні мережі бувають звичайними та з віддаленим доступом. Мережа з віддаленим доступом, це з'єднання, як правило, двох ПК, що переважно знаходяться на досить великій відстані. Один з них може при цьому залишатись учасником іншої локальної мережі. З'єднання може відбуватись або через звичайний кабель або за допомогою модему та телефонної лінії, коли ПК знаходяться на дуже великій відстані. Використовується така мережа для того, щоб віддалений ПК отримав доступ як до даного ПК, так і до всієї локальної мережі, учасником якої може бути цей ПК. Причому, він може використовувати ресурси цього ПК та всієї локальної мережі так, ніби він підключений до мережі безпосередньо. Крім віддаленого доступу можна використовувати віддалене керування. Воно відрізняється від віддаленого доступу тим, що при віддаленому доступі ПК може користуватись дисками, файлами та папками іншого ПК, але програму завантажити з іншого ПК неможливо. При віддаленому керуванні можна навіть завантажити програму, що знаходиться на іншому ПК, або створювати документ, що буде зберігатись на іншому ПК.
Варто також звернути увагу на такий вид мережі, як пряме кабельне з'єднання двох ПК, коли зв'язок відбувається по кабелю, підключеному до паралельних або послідовних портів обидвох ПК. Windows має програмне забезпечення, що підтримує роботу як віддаленого доступу, так і прямого кабельного з'єднання, але не має можливості підтримувати віддалене керування. Локальні мережі за правами учасників мережі поділяють на:
• однорангові - коли всі ПК, що є учасниками мережі мають приблизно однакові права на користування ресурсами як самої мережі так і інших її учасників. В однорангових мережах жоден ПК не має переваг над іншими в доступі до будь-якого іншого учасника мережі, до принтерів та інших пристроїв, відданих для загального користування в мережі. Разом з тим він не може обмежити права будь-якого іншого, окремо взятого ПК у доступі до своїх ресурсів. Обмеження можна встановити одночасно лише на всі ПК, що є учасниками мережі.
• працюючі за принципом клієнт-сервер - це мережі, в яких один ПК (сервер) керує доступом до ресурсів мережі та роботою всіх інших, залежних від нього (клієнтів). Термін "клієнт-сервер" характеризує перш за все використання ПК, що з'єднані в локальні мережі або через шлюзи глобальної мережі до головного комп'ютера. Клієнти залежать від головного комп'ютера (сервера) і в будь-який момент він може обмежити права довільного клієнта у доступі або навпаки надати йому більші права.
Локальні мережі також класифікуються за топологією, яка описує структуру мережі. Дві складові частини поняття "топологія": фізична топологія, яка визначає розміщення зв'язків між мережевими пристроями та логічна топологія, що описує метод доступу цих пристроїв до фізичного зв'язку.
Існують такі типи фізичної топології:
1. Топологія "спільна шина" передбачає використання одного кабеля, до якого підключені всі комп'ютери мережі. Топологія "спільна шина" має низьку надійність, оскільки у випадку обриву кабеля порушується працездатність всієї мережі. З'єднання по цій топології не вимагає використання комунікаційних пристроїв і дозволяє зекономити кошти.
Топологія "зірка". За цією топологією кожен комп'ютер за допомогою мережевого адаптера під'єднується окремим кабелем до об'єднуючого пристрою, в ролі якого може бути концентратора або комутатор. На відміну від попередньої топології "зірка" має високу надійність, оскільки при обриві мережевого кабеля від'єднаним від мережі буде лише один ПК.
Топологія "розширена зірка". Утворюється при об'єднанні декількох сегментів мережі, кожен з яких організовано за топологією "зірка". Міжсегментнии зв'язок здійснюється між концентраторами та комутаторами, один з яких є центральним.
Деревовидна або ієрархічна топологія. Не всі сегменти під'єднані до центрального концентратора чи комутатора, утворюючи окремі гілки дерева.
Топологія "кільце". Дана топологія утворює замкнуте кільце, де кожен з пристроїв безпосередньо з'єднаний з двома сусідніми.
Топологія "подвійне кільце" відрізняється від попередньої тим, що фізичне з'єднання утворює два кільця і кожен комп'ютер під'єднаний відразу до обидвох кілець. Це забезпечує високу надійність, гнучкість в експлуатації і обслуговуванні.
Найбільш поширені на даний час топології: „спільна шина", „зірка" (у всіх її варіантах), „кільце" і „подвійне кільце"