- •6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища
- •Передмова
- •ПОбудова профілю земної поверхні за заданим напрямом
- •1.1 Вихідні дані та поняття
- •1.2 Побудова профілю
- •Поздовжній профіль місцевості
- •1.3 Зміст роботи
- •Запитання до самоперевірки
- •Побудова рельєфу місцевості на карті (плані)
- •2.1 Вихідні дані і основні поняття
- •2.2 Складання плану в горизонталях
- •2.3 Оформлення плану
- •2.4. Зміст роботи
- •Запитання до самоперевірки
- •Складання геологічного розрізу
- •3.1 Вихідні дані та основні поняття
- •3.2 Побудова інженерно-геологічного розрізу
- •Запитання до самоперевірки
- •Складання карти гідроізогіпс
- •4.1 Вихідні дані та основні поняття
- •4.2 Побудова карти гідроізогіпс
- •4.3 Визначення напрямку ґрунтового потоку
- •4.4 Визначення гідравлічного градієнту
- •4.5 Зміст роботи
- •Запитання до самоперевірки
- •Вивчення властивостей породоутворюючих мінералів
- •5.1 Вихідні дані та основні поняття
- •5.2 Методика вивчення виду і властивостей мінералів
- •Запитання до самоперевірки
- •Вивчення властивостей гірських порід
- •6.1 Вихідні дані та основні поняття
- •6.3 Методика виконання роботи
- •Запитання до самоперевірки
- •Література основна
- •Додаткова
Запитання до самоперевірки
1. Що таке свердловина, шурф і яким способом їх проходять?
2. Що таке абсолютна відмітка устя свердловини?
3. Перелічіть види гірських порід.
4. Що таке водоносний горизонт?
5. Чи є на вашому розрізі водотривкий шар і якими ґрунтами він складений?
6. Чим відрізняється гірська порода від мінералу?
7. Які гірські породи називають ґрунтами?
8. Чим відрізняється профіль місцевості від геологічного розрізу?
9. Чим відрізняється геологічний розріз від інженерно-геологічного розрізу?
10. Що таке забій свердловини, шурфа?
11. Яке походження лесових гірських порід?
12. Які особливості властивостей лесових порід?
13. Що таке водотривок?
14. Чим відрізняється земна кора від літосфери?
15. Які мінерали є породоутворюючими?
Практичне заняття № 4
Складання карти гідроізогіпс
Мета роботи – за даними рівня ґрунтових вод навчитися будувати карту гідроізогіпс, визначати напрямок ґрунтового потоку і градієнт напору ґрунтових вод.
4.1 Вихідні дані та основні поняття
Вихідними даними для побудови карти гідроізогіпс є:
- план розташування і номери гідрогеологічних свердловин (рис. 4.3);
- масштаб плану, відмітки устя свердловини та відстань між ними (табл. 4.1);
- висота перерізу рельєфу і дзеркала ґрунтових вод (табл. 4.1);
- глибина залягання ґрунтових вод (табл. 4.2).
Дзеркало ґрунтових вод це вільна поверхня водоносного горизонту.
Гідрогеологічні свердловини це гірничі виробки, які призначені для пошуків водоносного горизонту, його дебіту, режиму залягання та фізико-хімічних властивостей підземних вод.
Гідроізогіпси це лінії, що з’єднують точки поверхні водоносного горизонту із однаковими відмітками.
Гідравлічний градієнт це співвідношення різниці відміток двох сусідніх гідроізогіпс до найкоротшої відстані між ними.
4.2 Побудова карти гідроізогіпс
Побудову карти починають з нанесення на лист ватману чотирьох квадратів , у вершинах яких розташовані дев’ять гідрогеологічних свердловин (рис. 4.1).
12
абсолютна
відмітка устя
свердловини
глибина залягання
грунтових вод
номер свердловини
абсолютна відмітка
рівня
грунтових вод
горизонталі
гідроізогіпси
Рис.
4.1 Карта гідроізогіпс
На карті біля кожної свердловини розміщується наступна інформація:
– зліва від устя:
в чисельнику – абсолютна відмітка устя;
в знаменнику – глибина до рівня ґрунтових вод від устя свердловини;
– праворуч від устя:
в чисельнику – номер свердловини;
в знаменнику – абсолютна відмітка рівня ґрунтових вод, яка вираховується як різниця між абсолютною відміткою устя і глибиною залягання рівня ґрунтових вод.
Дані для побудови карти гідроізогіпс
Таблиця 4.1
№ варіанту |
№ свердловин і порядок їх розташування |
Відстань між свердловинами, м |
Масштаб побудови |
Переріз гідроізо- гіпс, і рельєфу м |
Коеф. фільтрац. м/доб |
Діам. свердловин, м |
Потужн. водоносного пласту, м |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
1 |
1—3—7—9—12—13—17— 18—22 |
400 |
1:2000 |
1 |
9 |
0,10 |
7 |
2 |
25—27—28—1—3—7—9—-12—13 |
200 |
1:1000 |
1 |
16 |
0,15 |
8 |
3 |
17—18—22—25—27—28—1—3—7 |
120 |
1:500 |
1 |
3 |
0,20 |
9 |
4 |
2—4—5—6—8—15—10—11—14 |
875 |
1:5000 |
2 |
37 |
0,25 |
10 |
5 |
15—16—19—20—21—23—24—26—29 |
300 |
1:1500 |
1 |
19 |
0,30 |
11 |
6 |
30—2—4— 5—6—10—11—14—15 |
175 - |
1:750 |
1 |
1,8. |
0,35 |
12 |
7 |
20—21—23—24—26—29—30—2—4 |
210 |
1:1000 |
2 |
12 |
0,40 |
13 |
8 |
8—12—14-—15—16—19—20—21—23 |
900 |
1:5000 |
1 |
2,5 |
0,45 |
14 |
9 |
24—29—30—2—4—6—14—15—16 |
200 |
1:1000 |
1 |
0,06 |
0,50 |
15 |
10 |
19—20—21—23—24—29—4—5—6 |
400 |
1:2000 |
1 |
1,2 |
0,55 |
16 |
За аналогією вишукування горизонталей при побудові рельєфу місцевості (див. практичне заняття №2), з урахуванням вимог перерізу гідроізогіпс виконується інтерполювання між відмітками рівня води в сусідніх свердловинах по всіх сторонах квадратів і по головній їх діагоналі, в напрямку найбільшого ухилу дзеркала ґрунтових вод. Потім з’єднують всі точки із однаковими відмітками, одержуючи карту гідроізогіпс.
