263.13. Контроль та відповідальність платників

263.13.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 263.10 цієї статті у встановленому законодавством порядку можуть залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

2. За фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов'язань з цієї плати, центральний орган державної податкової служби порушує перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу.

3. До доходів, що виникли у платника в результаті реалізації таким платником прав користування ділянкою надр у період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за виключенням випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу, застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним контролюючим органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

4. Органи державного гірничого нагляду у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

5. Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

263. У даній статті регламентовано порядок стягнення плати за користування надрами для видобування корисних копалин; визначено платників, об'єкти оподаткування, ставки плати за користування надрами, порядок сплати податкових зобов'язань, здійснення контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин та відповідальність платників.

263.1. Коментований пункт визначає перелік осіб, які є платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Поняття такого елементу податку, як платник подано в статті 15 цього Кодексу. У зв'язку зі специфікою плати за користування надрами у статті 263 дається детальніше визначення, у якому окреслюється коло платників цього податку та наведені ознаки, набуваючи яких суб'єкт господарювання ним стає.

263.1.1. Надра, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, відповідно до частини 2 статті 5 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436- IV, є об'єктами права власності українського народу, відносно яких від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Дані положення базуються на нормах частини 1 статті 13 Конституції України. При цьому кожному громадянину надається право користування природними об'єктами права власності українського народу відповідно до закону.

Правові та економічні основи організації охорони навколишнього природного середовища, зокрема в галузі використання і відтворення природних ресурсів, визначено в статті 38 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища», зокрема основним принципом охорони навколишнього природного середовища є безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності, тобто для здійснення виробничої діяльності, яка передбачає отримання доходу, та іншої діяльності.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють господарську діяльність (див. підпункт 14.1.37 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу) за умови державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр та отримали спеціальний дозвіл на користування надрами. Таким чином, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть бути господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності, а саме:

- юридична особа, організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (стаття 80 Цивільного кодексу від 16.01.2003 № 435-ІП

• громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України (див. статтю 1 Закону України «Про громадянство України»);

• іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (див. статтю 1 Закону України «Про громадянство України»);

• особа без громадянства - особа, яку жодна держава, відповідно до свого законодавства, не вважає своїм громадянином (див. статтю 1 Закону України «Про громадянство України»).

Відносини, які виникають у сферах використання природних ресурсів, регулюються Цивільним кодексом, якщо такі відносини не врегульовано іншими актами законодавства (стаття 9 Господарського кодексу від 16.01.2003 № 436- IV). При цьому спеціальним законом можуть передбачатися особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарюючим суб'єктам надається право користування надрами для видобування корисних копалин, тоді як для власника зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 178 Цивільного кодексу від 16 січня 2003 р. № 435-ІУ такі види об'єктів цивільних прав, як ділянки надр, можуть належати лише певним учасникам обороту і перебування їх (об'єктів) у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом.

Спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надр (далі - спеціальний дозвіл) надаються суб'єктам господарювання, у тому числі громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами, що регламентовано в частині 2 статті 16 КУН.

Повноваження з надання спеціальних дозволів (як правило, на конкурсних засадах у порядку, встановленому КМУ) надано спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. При цьому визначено індивідуальну відповідальність власників спеціальних дозволів за будь-які дії суб'єктів господарювання, не зазначених у такому дозволі, але залучених власниками до виконання окремих видів робіт у межах ділянки, в тому числі такі дії, що не відповідають вимогам спеціального дозволу.

Спеціальні дозволи містять відомості про суб'єкта господарювання -отримувача спеціального дозволу, а також види робіт, на проведення яких цей дозвіл видається. Спеціальний дозвіл є формою документального засвідчення набутого суб'єктом господарювання права користуватися визначеним у такому дозволі об'єктом надр з відповідною метою та видом корисних копалин.

У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами.

Суб'єкти господарювання, які отримали спеціальний дозвіл на користування конкретною ділянкою надр, є надрокористувачами (див.

частину 1 статті 24 КУН). Враховуючи дану норму, надрокористувачі зобов'язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України. До таких вимог, зокрема, відносяться невчинення дій та неукладення угод, що порушують права власності українського народу (стаття 4 КУН); внесення плати за користування надрами (пункт «г» статті 12 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища»).

263.1.2. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин - власники спеціальних договорів, здійснюючи господарську діяльність, можуть укладати з третіми особами договори на виконання робіт, пов'язаних з використанням надр, включаючи договори за операціями з давальницькою сировиною (див. підпункт 14.1.41 пункт 14.1 статті 14 цього Кодексу), за умовами яких сировина (корисні копалини, видобуті з надр або видобуті (вилучені) з відходів (втрат, хвостів і т.п.), яка є власністю надрокористувача, передається іншому суб'єкту господарювання для виконання первинної обробки, в результаті якої утворюється мінеральна сировина.

При укладенні зазначених вище договорів до них не може включатися умова, згідно з якою інша сторона (не власник спеціального дозволу) зобов' язується за свій рахунок сплатити плату за користування надрами для видобутку корисних копалин, оскільки вона не є надрокористувачем та відповідно до пункту 87.7 статті 87 цього Кодексу переуступку податкових зобов'язань третім особам заборонено.

263.1.3. Даний підпункт визначає порядок ведення податкового та бухгалтерського обліку витрат та доходів для цілей оподаткування платника плати за користування надрами, а саме: плата за користування надрами визначається окремо за кожним видом корисних копалин та за кожним об'єктом надр.

263.2. Даним пунктом статті визначено об'єкт оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

263.2.1. У цьому підпункті встановлюється порядок визначення об'єкта оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Згідно зі статтею 22 даного Кодексу об'єкт оподаткування є одним із елементів податку.

При отриманні спеціального дозволу на користування надрами в ньому обов'язково зазначається, яка саме ділянка надр надається у користування.

Поняття корисної копалини, мінеральної сировини та обсягу видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) для цілей оподаткування розкриваються в підпунктах 14.1.91, 14.1.112 та 14.1.128 пункту 14.1. статті 14 даного Кодексу.

263.2.2. У даному підпункті конкретизовано, що до об'єкта оподаткування плати за користування надрами належить:

• обсяг видобутої з надр корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів і т.п.). При цьому, якщо платник укладає господарський договір про послуги з давальницькою сировиною (див. підпункт 14.1.41. пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу), за умовами якого передає сировину (корисні копалини видобуті з надр або видобуті (вилучені) з відходів (втрат, хвостів і т.п.), яка є його власністю, іншому суб' єкту господарювання для виконання первинної обробки, в результаті якої утворюється мінеральна сировина, то обсяг такої сировини також включається до об'єкта оподаткування такого платника;

• обсяг погашених запасів корисних копалин. Під обсягом погашених запасів корисних копалин відповідно слід розуміти суму обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Залежно від виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її обсяг та обсяг погашених запасів може визначатися в одиницях маси або об'єму (у тоннах або кубічних метрах) відповідно до положень підпункту 263.8.1. пункту 263.8 статті 263 цього Кодексу.

263.2.3. Даним підпунктом визначено об'єкти, які не є об'єктами оподаткування. Зокрема до них належать:

• копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами - юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства набули права власності на землю або їм надано право користування землею (див. підпункти 14.1.34 та 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 даного Кодексу). При цьому таке видобування повинно здійснюватися для власних, господарських або побутових потреб і не передбачати економічної вигоди. Під економічною вигодою (від використання чи застосування будь-чого) розуміють додатковий дохід (прибуток) чи одержання певних переваг, які можуть бути втілені в додатковий дохід (прибуток). Загальна глибина розробки не повинна перевищувати двох метрів, а для прісних вод - 20 метрів. При здійсненні такого видобування не може відбуватися передача права власності, зміст якого полягає у праві володіння, користування та розпоряджання даними корисними копалинами. Мінеральна сировина, видобута на зазначених умовах, не повинна бути включена до державного балансу запасів корисних копалин, який складається на основі моніторингу геологічного середовища і мінерально-сировинної бази;

• видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки під час проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, у тому числі розвідувального буріння, якщо їх використання не передбачає отримання, незалежно від того, відбувається чи не відбувається передача права власності на них;

• корисні копалини, видобуті з надр при організації (створенні, використанні, реконструкції) геологічних об' єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає потенційної можливості отримання грошових коштів, незалежно від того, відбувається чи не відбувається передача права власності на них. Відповідно до Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища» до природно-заповідного фонду належать ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об' єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об' єктом природно-заповідного фонду України. До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам' ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища;

• дренажні та супутньо-пластові підземні води, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд, у тому числі якщо вони використовуються для власних технологічних потреб. Використання цих вод не повинно передбачати економічної вигоди, незалежно від того, відбувається чи не відбувається передача права власності на них. Під економічною вигодою (від використання чи застосування будь-чого) розуміють додатковий дохід (прибуток) чи одержання певних переваг, які можуть бути втілені в додатковий дохід (прибуток). Виключенням є обсяги корисних копалин, які використовуються для власних технологічних потреб і пов' язані з видобуванням корисних копалин. Дані підземні води не повинні бути включені до державного балансу запасів корисних копалин, який складається на основі моніторингу геологічного середовища і мінерально-сировинної бази;

• видобуті корисні копалини, на які платник не набув та/або зберіг право власності. Такі корисні копалини до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища. Техногенними родовищами корисних копалин, відповідно до статті 5 КУН, є місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду;

- обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим (див. підпункт 14.1.216 пункту 14.1 статті 14 даного Кодексу), який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв. Показники таких пристроїв повинні зазначатися у журналі обліку видобутих корисних копалин з дотриманням самостійно затверджених платником відповідно до вимог ліцензійних умов, схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

- обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами. Дані положення стосуються тільки тих обсягів, що використовуються для лікування на їх території. Відповідно до статті 8 Загального положення про санаторно-курортний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 805, спеціалізованими санаторно-курортними закладами (санаторіями) є заклади, які створені для лікування хворих вузького профілю.

263.3. У пункті встановлено порядок визначення видів корисних копалин відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 № 827. При цьому необхідно враховувати схеми руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

263.4. Даним пунктом регламентовано порядок визначення платником видів погашених запасів корисних копалин, що здійснюється на підставі висновків державної експертизи. Для проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр діє Державна комісія України по запасах корисних копалин. Державну експертизу Державна комісія України по запасах корисних копалин провадить на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державну експертизу геологічних матеріалів щодо вивчення та використання надр. При цьому дана експертиза повинна проводитися не раніше, ніж за десять років до дати списання запасів корисних копалин з балансу гірничодобувного підприємства. (див. статтю 7 Закону України «Про державну геологічну службу України»).

263.5. У цьому пункті визначено базу оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до статті 23 Кодексу база оподаткування є одним із елементів податку.

263.5.1. Відповідно до даного підпункту встановлено, що базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини).

Як зазначається в підпункті 263.1.3 пункту 263.1. статті 263 цього Кодексу, платники зобов'язані вести окремий бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів у розрізі: кожного виду мінеральної сировини та кожного об' єкта надр, тому і вартість обсягу видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини) обчислюється аналогічно окремо для кожного виду мінеральної сировини та кожного об'єкта надр відповідно до порядку, що встановлений у пункті 263.9 статті 263 цього Кодексу.

263.5.2. Порядок обрахунку вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (див. коментар до пункту 263.6 статті 263 даного Кодексу).

263.5.3. При обрахунку плати за користування надрами використовують як абсолютні (виражені у грошових одиницях) так і відносні (виражені у відсотках) ставки (див. пункти 28.1 та 28.2 статті 28 цього Кодексу). Для корисних копалин, для яких застосовуються абсолютні ставки, база оподаткування рівнозначна об' єкту оподаткування.

263.6. Даним пунктом встановлено порядок визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини.

263.6.1. Даним підпунктом встановлено порядок визначення вартості видобутих корисних копалин. Вартість видобутих у звітному (податковому) періоді (див. коментар до пунктів 263.11 та 263.12 статті 263 даного Кодексу) корисних копалин (готової продукції) може обчислюватись платником за такими величинами:

• за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин;

• за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин. При цьому залежно від того, яка величина при розрахунку є більшою, та і

використовується для подальших розрахунків розміру плати за користування надрами для видобування корисних копалин з метою упередження трансфертного ціноутворення.

263.6.2. При визначенні вартості одиниці видобутої корисної копалини за фактичною ціною реалізації корисних копалин необхідно суму доходу, отриманого (нарахованого) від продажу обсягу корисної копалини (мінеральної сировини), зменшити на суму витрат платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин. При цьому враховуються лише витрати, пов' язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу відповідного виду корисної копалини, які зазначені в підпункті 263.6.3. пункту 263.6 статті 263 цього Кодексу.

Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) включаються до суми доходу лише в тому податковому (звітному) періоді, в якому здійснено видобуток даної корисної копалини.

За умови, якщо дохід від реалізації корисної копалини (мінеральної сировини) отриманий в іноземній валюті, то його слід обрахувати в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, який встановлено НБУ на дату реалізації корисних копалин.

263.6.3. Враховуючи положення даного пункту до витрат платника, пов' язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), споживачу належать:

а) витрати, пов' язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника споживачу. Залежно від виду корисної копалини мінеральної сировини складом може бути вузол обліку, вхід до магістрального трубопроводу, пункт відвантаження споживачу або на переробку, межа розділу мереж із споживачем. До таких витрат входять витрати, пов' язані: з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом; із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням; з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів; з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

б) витрати з обов' язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства. Зокрема відповідальність суб' єктів перевезення небезпечних вантажів, якими є певні види корисних копалин, відповідно до статті 22 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», підлягає обов' язковому страхуванню у встановленому порядку;

в) митні податки та збори, які сплачуються платником під час реалізації готової продукції за межі митної території України.

4. Вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обраховується шляхом ділення суми доходу, визначеного за порядком відповідно до підпункту 263.6.2. пункту 263.2 статті 263 даного Кодексу, на обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044, обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням; та які складаються із: сировини, що призначена для обслуговування виробництва, у тому числі й шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

5. Для обрахунку вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю визначаються:

• витрати;

• обсяг корисної копалини (мінеральної сировини).

До даних витрат включаються витрати, передбачені статтею 138 цього Кодексу, зокрема:

- матеріальні витрати: вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати, пов'язані з первинною переробкою (збагаченням) (див. підпункт 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу); витрати, що здійснюються під час виконання умов господарського договору із давальницькою сировиною, крім витрат на зберігання, транспортування, паркування та інші види підготовки;

- витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у господарській діяльності з видобування корисної копалини (мінеральної сировини), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об' єкта витрат, крім витрат на оплату праці робітникам, які не зайняті у господарській діяльності саме з видобування корисної копалини (мінеральної сировини);

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

• інші витрати, крім витрат, які виникають, коли господарська діяльність з видобування корисної копалини не провадиться. При цьому необхідно, щоб дані витрати були розподілені за принципами облікової політики. Виняток становлять витрати, не пов' язані з господарською діяльністю, зокрема, які виникають у результаті формування фінансових резервів; на сплату процентів боргових зобов'язань платника; на плату за користування надрами для видобування корисних копалин, на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

• суми нарахованої амортизації основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

- суми нарахованої амортизації нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.

263.6.6. У коментованому підпункті під субвенцією слід розуміти певну суму коштів, що видається з бюджету з чітко обумовленим цільовим призначенням як допомога на певні програми і заходи. Розміри та умови надання і використання субвенцій з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів затверджуються законом про Держбюджет на поточний рік, а також відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Даним пунктом визначено, що державні субвенції для гірничодобувних підприємств не враховуються при розрахунку вартості видобутої корисної копалини.

263.6.7. Даним підпунктом регламентується порядок віднесення витрат на видобування даної корисної копалин у випадку, якщо в поточному (звітному) періоді (див. коментар до пункту 263.11. та пункту 263.12 статті 263 цього Кодексу щодо звітних податкових періодів) завершується комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування. Слід зазначити, що такі витрати включаються до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за даний податковий (звітний) період у повному обсязі.

При виникненні нового виду товарної продукції, внаслідок рішення платника про застосування до відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, розмір податкових зобов'язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається з урахуванням виконаних податкових зобов'язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаним на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за мінусом сум податкових зобов'язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

263.6.8. Коментований підпункт визначає, що сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин у тому податковому (звітному) періоді, в якому завершується комплекс технологічних операцій (процесів).

263.6.9. У даному підпункті наведена формула, за якою здійснюється обчислення розрахункової вартості видобутої корисної копалини. Вмп + (Вмп х Крмпе)

Цр =,

Умп

Складовими даної формули є:

1) Вмп - витрати , що визначені у підпунктах 263.6.5.-263.6.8. пункту 263.6 статті 263 цього Кодексу). Даний показник обчислюється в грошових одиницях;

2) Крмпе - коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (промислу), який відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432, є величиною, що визначається як співвідношення фінансового результату операційної діяльності до виробничої собівартості продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут;

3) Умп - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутий за податковий (звітний) період, що, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044, обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням; та які складаються із: сировини, що призначена для обслуговування виробництва, у тому числі й шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Дані, на основі яких розраховується розрахункова вартість видобутої сировини, мають бути підтвердженими первинними документами бухгалтерського обліку.

263.6.10. У коментованому підпункті визначено також особливості обрахунку вартості руди урану та золота. Зазначається, що при даному обрахунку необхідно враховувати ціну реалізації хімічно чистого металу без врахування суми податку на додану вартість, який включено до даної ціни за податковий (звітний) період, при цьому даний показник необхідно зменшити на суму витрат, здійснених на збагачення (афінаж - технологічний металургійний процес очистки благородних металів від забруднюючих домішок) та доставку споживачу. Коли в такому періоді не здійснюється реалізація, то враховується ціна реалізації за найближчі податкові періоди.

263.7. У коментованому пункті визначено порядок обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин, який встановлюється залежно від ставок (див. пункт 263.9. статті 263 даного Кодексу).

263.7.1. При ставках, встановлених у відносних показниках (відсотках) (див пункт 263.9. статті 263 цього Кодексу), розрахунок податкових зобов' язань з плати за користування надрами здійснюється за наведеною у коментованому пункті формулою:

Пзн = Уф X Вкк X Свнз X Кпп.

За даною формулою податкові зобов'язання з плати за користування надрами визначаються шляхом множення Уф - обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об' єму) (методику обчислення див. в коментарі до пункту 263.8 статті 263 цього Кодексу) на Вкк - вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (методику обчислення див. у коментарі до пункту

263.6 статті 263 цього Кодексу), на Свнз - величину ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановленої у пункті 263.9 статті 263 цього Кодексу, та на Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 статті 263 цього Кодексу.

263.7.2. При абсолютних ставках, які виражаються у вартісному (грошовому) вираженні (див пункт 263.9. статті 263 цього Кодексу), розрахунок податкових зобов'язань з плати за користування надрами здійснюється за наведеною у коментованому пункті формулою:

Пзн = Уф X Сазн X Кпп.

За даною формулою податкові зобов'язання з плати за користування надрами шляхом множення Уф обсягу (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин у межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об' єму) (методику обчислення див. у коментарі до пункту 263.8 статті 263 цього Кодексу), на Сазн - величину визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановленої у пункті 263.9 статті 263 цього Кодексу, на Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 статті 263 цього Кодексу.

263.8. У даному пункті затверджено порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин.

263.8.1. У вказаному підпункті встановлюється порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин. Зокрема вказується, що платник зобов'язаний самостійно визначати у журналі обліку видобутих корисних копалин обсяг (кількість) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) відповідно до вимог схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції. Схеми руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) розробляються та затверджуються наказом керівника суб'єкта господарювання (див. пункті 3.1. статті 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 31.07.2007 № 107/370, зареєстрованого Міністерством юстиції України 17 серпня 2007 р. за № 954/14221).

263.8.2. Кількість корисної копалини в даному родовищі називають запасами . Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат під час видобування.

263.9. У даному пункті наведені ставки плати за користування надрами для видобутку корисних копалин. При обрахунку плати за користування надрами використовуються як абсолютні (виражені у грошових одиницях) так і відносні (виражені у відсотках) ставки (див. пункти 28.1 - 28.2 статті 28 цього Кодексу).

За нормами Кодексу ставки встановлено відповідно до маси (тонн) або об'єму (куб. метрів) та диференційовано залежно від виду корисної копалини. Корисні копали в даному підпункті вказані згідно з Переліком корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827.

Зокрема, в даному пункті встановлюються ставки податку для відповідних видів корисних копалин, які подані в таблиці цього пункту.

263.10. Даним пунктом встановлено коригуючі (переважно пільгові) коефіцієнти, які залежать як від виду корисної копалини (мінеральної сировини), так і від умов її видобування.

Відповідно до пункту 3 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432, позабалансовими вважаються запаси корисних копали з ділянки надр, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки, згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності, доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції (мінеральної сировини) гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) мав рівень, недостатній для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр, за умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії на підставі річного плану гірничих робіт або за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніше ніж за 10 років до виникнення податкових зобов'язань.

Техногенні родовища корисних копалин, відповідно до статті 5 КУН, це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.

Відповідно до пункту 3 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432, дотаційні запаси родовищ корисних копалин обліковуються у Державному балансі корисних копалин окремо із зазначенням конкретних користувачів надр.

263.11. Даним пунктом визначається порядок подання податкових розрахунків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

1. Розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин за формою, встановленою положеннями статті 46 даного Кодексу, подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцезнаходженням родовища корисних копалин, що експлуатується для видобування корисних копалин. Якщо ділянка надр, з якої видобуто корисні копалини, розташована в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, то розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається за місцезнаходженням органу державної податкової служби, в якому на обліку перебуває даний платник. Поняття базового податкового (звітного) періоду розкрито в пункті 33.3 статті 33 цього Кодексу. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за користування надрами визначено календарний квартал.

2. Якщо ж платник відповідного платежу зареєстрований в органі державної податкової служби іншого району, ніж місцезнаходження родовища чи ділянки надр, то йому необхідно додатково надіслати копію розрахунку до податкового органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Надсилати копію розрахунку необхідно так само протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

263.11.3. Податковий розрахунок платник зобов'язаний подавати за результатами календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за № 231/10511.

263.12. Даним пунктом визначається порядок сплати податкових зобов' язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Загальні положення щодо сплати податків і зборів висвітлені у статті 35 цього Кодексу.

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, яку він зазначив у розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, або за місцезнаходженням органу державної податкової служби, в якому на обліку перебуває даний платник, якщо ділянка надр, з якої видобуто корисні копалини, розташована в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

263.13. Даним пунктом регламентується порядок здійснення контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету та відповідальність платників плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

263.13.1. Відповідно до положень підпункту зазначено, що відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України покладено на платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Органи державної податкової служби України зобов'язані здійснювати контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету.

Органам державної податкової служби для забезпечення здійснення належного контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин у частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 263.10 статті 263 цього Кодексу, надано право у встановленому законодавством порядку залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

Відповідно до статті 61 КУН державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр та його органами на місцях, а державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його органами на місцях.

263.13.2. Даним підпунктом закріплено право центрального органу державної податкової служби України порушити перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу за умови, якщо протягом шести місяців відбувається невнесення, несвоєчасне внесення платником сум податкових зобов' язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов'язань з цієї плати.

263.13.3. Якщо в період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов' язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за виключенням випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу у платника податку виникає отриманий

(нарахований) дохід, органи держаної податкової служби зобов'язані порушити перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання щодо його вилучення, незалежно від того, ким був нарахований такий дохід: платником чи відповідним контролюючим органом.

263.13.4. Протягом місяця після прийняття відповідного рішення органи державного гірничого нагляду зобов'язані надіслати органу державної податкової служби, у якому перебуває на обліку платник, який буде здійснювати видобуток корисних копалин або геологічне вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

263.13.5. Протягом місяця після прийняття відповідного рішення спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів зобов'язаний надіслати органу державної податкової служби, у якому перебуває на обліку платник, який буде здійснювати видобуток корисних копалин або геологічне вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Стаття 264. Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

264.1. Платники плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

264.1.1. Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:

а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

ґ) провадження інших видів господарської діяльності.

264.2. Об'єкт оподаткування

264.2.1. Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

264.3. Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

264.3.1. з військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету;

2. за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об'єктів міського комунального господарства;

3. за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

264.4. Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання: