- •243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:
- •243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності:
- •243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,2 гривні за 1 тонну.
- •244.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива:
- •245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти:
- •За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені у пунктах 245.1 і 245.2 цієї статті, збільшуються у 1,5 раза.
- •246.3. За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки.
- •246.5. Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:
- •247.2. Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється для експлуатуючих організацій ядерних установок (атомних електростанцій) залежно від активності радіоактивних відходів:
- •248.1. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк:
- •Крок 4. Заповнення податкової декларації
- •Крок 5. Подання податкової декларації
- •Крок 3. Нарахування податку за базовий (звітний) податковий період
- •Крок 6. Сплата податкового зобов'язання
243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,2 гривні за 1 тонну.
243.5. Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовнобезпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 243.2 цієї статті.
243. У даній статті ПК України наведено ставки податку за викиди окремих забруднюючих речовин в атмосферне повітря (пункт 243.1), за класом небезпечності (пункт 243.2) та за орієнтовно безпечним рівнем впливу (пункт 243.3).
Визначення термінів «викид речовини» та «забруднююча речовина» наведено в коментарі до пп. 240.1.1, «стаціонарне джерело забруднення» у пп. 14.1.233 ПК України.
Викиди призводять до забруднення атмосферного повітря, тобто до зміни складу і його властивостей у результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. Величина ставки податку залежить від ступеня впливу даної забруднюючої речовини на здоров' я населення та компоненти навколишнього природного середовища.
Щорічно до ПКУ відповідним Законом будуть вноситись зміни щодо коригування ставок оподаткування, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.
243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю бази оподаткування (1 тонну). До прийняття Податкового кодексу ставки екологічного податку називалися нормативами збору за забруднення навколишнього природного
середовища та встановлювалися відповідно до Постанови КМУ № 303 від 01.03.1999 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору». У даній статті наведено ставки податку за викиди основних забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Наведемо хімічний склад та формули речовин за видами, зазначеними в пункті 243.1 ПК України, що стануть у пригоді працівникам податкової служби/бухгалтерам та/чи іншим зацікавленим особам.
Таблиця 243.1
Хімічні формули та символи забруднюючих речовин атмосферного
повітря
Назва забруднюючої речовини |
Хімічна формула/ хімічні символи/пояснення |
Азоту оксиди |
Оксидів азоту є 6: ^0, N0, ^03, Ш2, ^04, ^05. Викиди оксидів нітрогену (№) та сульфуру (8) призводять до такої глобальної екологічної проблеми, як кислотні опади, які, у свою чергу, призводять до зменшення біологічного різноманіття, закиснення ґрунтів та зменшення їх родючості, негативного впливу на здоров' я населення тощо |
Аміак |
|
Ангідрид сірчистий |
|
Ацетон |
СН3-С(0)-СН3 |
Бенз(о)пірне |
С20Н12 |
Бутилацетат |
СН3С00С4Н9 |
Ванадію п'ятиокис |
У205 |
Водень хлористий |
НСІ |
Вуглецю окис |
С0 |
Вуглеводні |
До вуглеводнів належать органічні речовини, що складаються лише з вуглецю (карбону) та водню (гідрогену). До них відносять насичені вуглеводні СпН2п+2 (метан, етан тощо), ненасичені СпН2п та СпН2п2-2. Наведена ставка податку у ст.243.1 не стосується ароматичних вуглеводнів |
Газоподібні фтористі сполуки |
НБ, 8іГ4 (у перерахунку на Б) |
Тверді речовини |
Пил виробничий (нетоксичний) |
Кадмію сполуки |
Сполуки Ссі |
Марганець та його сполуки |
Мп та його сполуки |
Нікель та його сполуки |
№ та його сполуки |
Озон |
03 |
Ртуть та її сполуки |
Н§ та її сполуки |
Свинець та його сполуки |
РЬ та його сполуки |
Сірководень |
Н28 |
Сірковуглець |
С82 |
Спирт н-бутиловий |
СН3 -СН2-СН2-СН2-ОН |
Стирол |
С8Н8 |
Фенол |
С6Н5-ОН |
Формальдегід |
НСОН |
Хром та його сполуки |
Сг та його сполуки |
З пункту 243.1 видно, що за деякими речовинами встановлені набагато більші від інших ставки податку. Вказані значення ставок є обґрунтованими через шкідливість та небезпечність для здоров'я населення цих забруднюючих речовин. Найбільшої шкоди організму людини завдає бенз(о)пірен, який навіть у невеликих кількостях здатний виявляти як мутагенну, так і канцерогенну дію на живі організми (людей, тварин тощо), що і визначило величину ставки податку за його викид в атмосферне повітря на рівні 1 554 343 грн за тонну.
243.2. Відповідно до «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)» гранично допустима концентрація (ГДК) забруднюючої речовини (полютанту) в атмосферному повітрі населених місць - це максимальна концентрація, при дії якої протягом усього життя людини не виникає прямого або опосередкованого несприятливого впливу на теперішнє і майбутнє покоління, не знижується працездатність людини, не погіршується її самопочуття та санітарно-побутові умови життя. ГДК встановлюється на основі тривалих досліджень за спеціальною методикою у підрозділах гігієнічного профілю, акредитованих Комітетом з питань гігієнічної регламентації МОЗ України, та затверджується головним державним санітарним лікарем України. Розрізняють два типи ГДК: максимальна разова - термін дії 20 хвилин, середньодобова - 24 години.
Таблиця 243.2
Гранично допустимі концентрації та класи небезпечності забруднюючих речовин атмосферного повітря (Наказ МОЗ України від 09.07.1997 р. № 201 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)»)
N |
Речовини |
Гранично допустимі концентрації в мг/м3 |
||
з/п |
Максимальна разова |
Середньодобова |
Клас небезпечності |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. |
Барій вуглекислий (у перерахунку на барій) |
— |
0,004 |
|
2. |
Бенз(а)пірне |
— |
0,1 мкг/100 м3 |
|
3. |
Ванадію п'ятиоксид |
— |
0,002 |
|
4. |
Кадмій - азотнокислий, йодистий, сірчанокислий, хлористий (у перерахунку на кадмій) |
|
0,0003 |
|
5. |
Озон |
0,16 |
0,03 |
|
6. |
Пил азбестовмісний (з вмістом хризотилазбесту до 10 %) по азбесту |
— |
0,06 волокон у мл повітря |
|
7. |
Пил поліметалічний свинцево-цинкового виробництва (з вмістом свинцю до 1 %) |
|
0,0001 |
|
8. |
Ртуть - металічна, каломель, сулема; оксид червоний, оксид жовтий; азотнокисла закисна водна, азотнокисла окисна водна, амідохлорна, двойодиста, оцтовокисла, хлориста, хлорна (у перерахунку на ртуть) |
|
0,0003 |
|
|
|
|
|
|
9. |
Свинець і його неорганічні сполуки (у перерахунку на свинець) |
0,001 |
0,0003 |
1 |
10. |
Свинець сірчистий (у перерахунку на свинець) |
— |
0,0017 |
1 |
11. |
Талію карбонат (у перерахунку на талій) |
— |
0,0004 |
1 |
12. |
Азоту диоксид |
0,085 |
0,04 |
2 |
13. |
Анілін |
0,05 |
0,03 |
2 |
14. |
Білок пилу білково-вітамінного концентрату (БВК) |
— |
0,001 |
2 |
15. |
Бензол |
1,5 |
0,1 |
2 |
16. |
Бром |
— |
0,04 |
2 |
17. |
Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі НС1 |
0,2 |
0,2 |
2 |
18. |
Водень ціанистий (синильна кислота) |
— |
0,01 |
2 |
19. |
Вуглець чотирихлорний |
4 |
0,7 |
2 |
20. |
Дихлоретан |
3 |
1 |
2 |
21. |
Заліза хлорид (у перерахунку на залізо)** |
— |
0,004 |
2 |
22. |
Іод |
— |
0,03 |
2 |
23. |
Кадмію оксид (у перерахунку на кадмій) |
— |
0,0003 |
2 |
24. |
Кислота мурашина |
0,2 |
0,05 |
2 |
25. |
Кобальту оксид |
— |
0,001 |
2 |
26. |
Кобальт сірчанокислий (у |
0,001 |
0,0004 |
2 |
|
перерахунку на кобальт) |
|
|
|
27. |
Марганець і його сполуки (у перерахунку на двоокис марганцю) |
0,01 |
0,001 |
2 |
28. |
Міді оксид (у перерахунку на мідь) |
- |
0,002 |
2 |
29. |
Мідь сірчиста (у перерахунку на мідь) |
0,003 |
0,001 |
2 |
30. |
Мідь сірчанокисла (у перерахунку на мідь) |
0,003 |
0,001 |
2 |
31. |
Мідь хлориста (у перерахунку на мідь) |
— |
0,002 |
2 |
32. |
Мідь хлорна (у перерахунку на мідь) |
0,003 |
0,001 |
2 |
33. |
Миш'як, неорганічні сполуки (у перерахунку на миш'як) |
— |
0,003 |
2 |
34. |
Нітробензол |
0,008 |
0,008 |
2 |
35. |
Нітробромбензол |
0,12 |
0,01 |
2 |
36. |
Сірководень |
0,008 |
- |
2 |
37. |
Сірковуглець |
0,03 |
0,005 |
2 |
38. |
Синтетичні миючі засоби типу „Кристалл" на основі алкілсульфату натрію |
0,04 |
0,01 |
2 |
(контроль за алкілсульфатом натрію) |
||||
39. |
Стирол |
0,04 |
0,002 |
2 |
40. |
Фенол |
0,01 |
0,003 |
2 |
41. |
Формальдегід |
0,035 |
0,003 |
2 |
42. |
Фтористі сполуки газоподібні (фтористий водень, чотирифторний кремній) у перерахунку на фтор |
0,02 |
0,005 |
2 |
43. |
Фтористі сполуки добре розчинні неорганічні (фторид натрію, гексафторсилікат натрію) у перерахунку на фтор |
0,03 |
0,01 |
2 |
44. |
Фтористі сполуки погано розчинні неорганічні (фторид алюмінію, гексафторалюмінат натрію) у перерахунку на фтор |
0,2 |
0,03 |
2 |
45. |
Хлор |
0,1 |
0,03 |
2 |
46. |
Азоту оксид |
0,4 |
0,06 |
3 |
47. |
Ангідрид сірчистий |
0,5 |
0,05 |
3 |
48. |
Водень бромистий |
1 |
0,1 |
3 |
49. |
Етилбензол |
0,02 |
0,02 |
3 |
50. |
Етилен |
3 |
3 |
3 |
51. |
Заліза оксид (у перерахунку на залізо)* |
— |
0,04 |
3 |
52. |
Заліза сульфат (у перерахунку на залізо)* |
— |
0,007 |
3 |
53. |
Кальцію гідроксид, карбонат, оксид, хлорид |
— |
0,05 |
3 |
54. |
Кислота оцтова |
0,2 |
0,06 |
3 |
55. |
Магнію оксид |
0,4 |
0,05 |
3 |
56. |
Натрію сульфат |
0,3 |
0,1 |
3 |
57. |
Натрію сульфіт |
0,3 |
0,1 |
3 |
Г ДК хлориду заліза.
Примітки: 1) у випадках визначення недиференційованого за складом пилу (аерозолю) допускається приймати значення ГДК його: максимальної разової -0,5 мг/куб. м, середньодобової - 0,15 мг/куб. м, 3-й клас небезпечності. Ці значення не стосуються аерозолів органічних і неорганічних сполук (металів, їх солей, пластмас, біологічних, лікарських препаратів і ін.), для яких встановлюються відповідні ГДК;
2) загальна запиленість, що створюється викидами підприємств і інших об'єктів з вмістом твердих аерозолів різних хімічних сполук, у повітряному середовищі навколишньої житлової забудови не повинна перевищувати ГДК, встановленої для недиференційованого за складом пилу (див. п. 1 приміток).
243.3. Орієнтовний безпечний рівень впливу речовин (ОБРВ) — це максимальна концентрація забруднюючої речовини, яка визнається орієнтовно безпечною при дії на людину та встановлюється як тимчасовий гігієнічний норматив допустимого вмісту речовини в атмосферному повітрі населених пунктів. ОБРВ подані на основі короткочасних досліджень за відповідною методикою та починає діяти після затвердження Головним державним санітарним лікарем України на обмежений термін. Значення ОБРВ представлені у ГН 2.2.6.—166-2009 «Орієнтовно безпечні рівні впливу забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць», що затверджені Постановою головного державного санітарного лікаря України від 11.12.2009 р № 34 «Про затвердження значень гігієнічних нормативів хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць».
243.4. Двоокис вуглецю (СО2) — вуглекислий газ, який є одним із основних чинників явища «парникового ефекту», що регулюються Кіотським протоколом. Предметом Кіотського протоколу є обмеження та зниження викидів парникових газів у 2008—2012 рр. усіма країнами, які його ратифікували. За точку відліку парникових газів був взятий 1990 рік. Згідно з протоколом для кожної країни встановлюється максимально припустима межа викидів.
Кіотський протокол пропонує кілька механізмів. Перший — торгівля квотами. Якщо країна не використовує на 100% дозвіл на викид парникових газів (квоту), вона може продати його іншій державі. Другий механізм — проекти спільного впровадження. Згідно з Кіотським протоколом, розвинуті держави разом з країнами з перехідною економікою можуть здійснювати спільні проекти зі зниження викидів на територіях цих країн, а потім «ділити» отриманий ефект — «передавати» один одному отримані «одиниці зниження викидів».
Згідно з науковими прогнозами, за умови повного виконання протоколу всіма сторонами конвенції, до 2050 року ці заходи змогли б зменшити глобальну температуру на 0,02—0,28 градуси. Україна ратифікувала Кіотський протокол 4 лютого 2004 року.
У Звіті ООН з людського розвитку «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність в розділеному світі» однією з основних рекомендацій є оподаткування вуглецю як механізму зниження викидів парникових газів в атмосферу. Поступове підвищення податків на вуглець може стати впливовим інструментом для зміни структури стимулів для інвесторів. Поєднання податків з контролем над викидами має бути спрямованим на
37
скорочення викидів до рівня 30 % до 2020 р.
Таким чином, запровадження ставок податку за викиди СО2, по-перше, відповідає вимогам Кіотського протоколу, по-друге, сприяє впровадженню інноваційних технологій щодо зменшення викидів парникових газів, по-третє відповідає практиці екологічного оподаткування розвинених країн світу.
243.5. На сьогодні відомо близько 4 млн хімічних сполук і з кожним роком їх кількість збільшується. Необхідність довготривалого періоду вивчення властивостей даних сполук, у т. ч. вивчення їх біологічного впливу на людину та компоненти навколишнього природного середовища, зумовлює відсутність встановлених показників граничнодопустимих концентрацій, орієнтовно-безпечних рівнів впливу та/чи класу небезпечності. Тому ставки податку за викиди даних речовин (сполук) встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 243.2 цієї статті.
Електронний ресурс. - Режим доступу: Сайт міністерства охорони навколишнього природного середовища. http://www.menr.gov.ua/
Стаття 244. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення