
- •50. Зміст макроекономічної рівноваги
- •51. Ринок праці та його структура. Зайнятість. Безробіття: сутність, види, вимірювання.
- •51. Ринок праці та його структура. Зайнятість. Безробіття: сутність,
- •52. Інфляція як прояв порушення макроекономічної рівноваги.
- •53 Державне регулювання зайнятості та антиінфляційна політика.
- •54.Державний бюджет. Дефіцит бюджету та державний борг.
- •Податкова система.
- •56. Форми і функції кредиту. Кредитна система та її структура.
- •57.Інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарство. Класифікація світового господарства.
- •58.Форми міжнародних економічних відносин. Світова торгівля. Платіжний баланс.
- •59.Міжнародні валютно-фінансові відносини. Еволюція валютних систем. Міжнародний рух капіталів та міграція робочої сили.
- •II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
- •60.Глобалізація світогосподарських зв’язків та загальноцивілізаційні проблеми людства.
Какую работу нужно написать?
52. Інфляція як прояв порушення макроекономічної рівноваги.
Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.
За темпами:
Повзуча інфляція — не перевищує 10 % на рік.
Помірна інфляція (2—5 % на рік вважається, що вона стимулює розвиток економіки.
Галопуюча інфляція — 10—100 % щорічно.
Гіперінфляція— на 1—2 % щодня або сягають 1000 % і більше на рік. (зростають трьохзначним числом)
Супергіперінфляція – ціни зростають >ніж на 1000%
За ступенем прогнозування:
Очікувана інфляція
Неочікувана інфляція
За причинами виникнення:
Інфляція попиту — надмірно зростає сукупний попит при незмінній суку. пропозиції
Інфляція пропозиції (витрат) — це зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної
Пропозиції.Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, олігополістична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави і т. ін.
Стагфляція — це інфляція, що супроводжується стагнацією
виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.
Рівень (темп) інфляції обчислюють за формулою
Якщо 0< Iц>1 – дефляція, Iц>1-інфляція
Економічні наслідки інфляції
1)руйнація госп. зв’язків,диспропорції в економіці,припинення інвестування
2)Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.
3)порушується нормальне функціонування
кредитно-грошової системи,населення вкладає гроші у матер. сферу,нерухомість
4)розширюється прямий продуктообмін на основі
бартерних угод.
5) Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами.Стримує надходження іноземного капіталу.
53 Державне регулювання зайнятості та антиінфляційна політика.
Ринок працi в сферi зайнятостi не може бути саморегулюючою системою. Регулювання процесів зайнятості населення проходить на трьох основних рівнях: державному, територіальному і на рівні підприємства Бiльш питома i ефективна зайнятiсть досягається завдяки державному регулюванню. Державна полiтика зайнятостi населення в Україні базується на таких принципах: - забезпечення рiвних можливостей yciм громадянам в реалiзацiї права на вiльний вибiр виду діяльності вiдповiдно до здiбностей та професiйної підготовки; - сприяння забезпеченню ефективної зайнятостi, запобiганню безробiття, створенню нових робочих мiсць; - забезпечення контролю профспiлок, спiлок пiдприємцiв, власникiв пiдприємств за виконанням заходiв щодо забезпечення зайнятостi населення; - мiжнародного спiвробiтництва у вирiшеннi проблем зайнятостi населення. Основи соцiального захисту населення у сферi трудових вiдносин закладенi в Конституцiї України i в Законi України “Про зайнятiсть населення” Державнi гарантії зайнятостi населення в Укpaїнi: а) добровiльнiсть працi i вибору виду дiяльностi; б) захист вiд необґрунтованої вiдмови в прийомi на роботу i незаконного звiльнення з роботи; в) безкоштовне сприяння у виборі відповідної роботи i працевлаштуваннi вiдповiдно до професiйної пiдготовки, освiти, особистих i суспiльних потреб; г) виплати вихiдної допомоги i збереження середнього заробiтку на перiод працевлаштування працiвникам, якi втратили постiйне мicцe роботи; д) безкоштовне навчання безробiтних новим професiям, перепiдготовка в навчальних закладах; У разi вiдмови у працевлаштуванні на роботу їх у цих межах державна служба зайнятостi стягує штраф за кожну таку вiдмову.
Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику. До основних заходів антиінфляційної державної політики належать:
Зростання виробництва та насичення ринку товарами
Обмеження емісії грошей
Подолання дефіциту державного бюджету
Стимулювання нагромаджень та інвестицій
Проведення обґрунтованої кредитної політики
Стимулювання нагромаджень та інвестицій
Скорочення ставок податків
Проведення приватизації і стимулювання розвитку середнього і малого бізнесу
Збільшення безготівкового обігу
Широке впровадження безготівкової системи розрахунків
Скорочення бартерних операцій
Регулювання валютного курсу
Розвиток ринку цінних паперів
Подавлення інфляційних очікувань населення
Проведення грошових реформ конфіскаційного типу