- •14. Функції юридичної практики
- •17. Методи здійснення юридичної діяльності
- •45. Психологічна культура юриста
- •67. Система юридичної діяльності
- •1.Виникнення і становлення юридичної деонтології як науки і навчальної дисципліни
- •4. Поняття юридичної деонтології
- •8,26. Типи вищих навчальних закладів
- •9. Юристи повинні мати певні якості:
- •18. Стаття 2. Адвокат
- •21. Юрисконсульт
- •24. Стаття 46. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих
- •25. Соціальне призначення юриста
- •27. Стаття 8. Про державну виконавчу службу Вимоги, що пред’являються до державних виконавців
- •29,41 . Згідно Закону України “Про вищу освіту” навчальний процес в університеті здійснюється в таких формах:
- •30. Про органи реєстрації актів громадянського стану
- •31. Завдання юд
- •32. Особливості правового статусу Київського національного університету імені т.Шевченка.
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •35. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:
- •36. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •46. Поняття юридичної професії, спеціальності та кваліфікації.
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери
- •52. Юридична деонтологія, як навчальна дисципліна, її предмет та значення
- •53. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •56. Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу
- •57. Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів
- •60. Про адвокатуру
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юр деонтології та її принципи
- •65. Прийоми та засоби юридичної діяльності
- •66. Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формування професійної свідомості юриста
- •69. Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтології
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •72. Професіограма прокурора
- •74. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •75. Професіограма нотаріуса
24. Стаття 46. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих
Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України. соби, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури" такого змісту: Прокурор і слідчий підписують текст прийнятої Присяги, яка додається до особової справи. Про прийняття Присяги вноситься запис у трудову книжку. Процедура прийняття Присяги визначається Генеральним прокурором України. На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади районних і міських прокурорів - віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років. Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації один раз у п'ять років. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України. Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на
підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності. Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих.
25. Соціальне призначення юриста
Юридична професія в Україні стала однією з найбільш затребуваних, як і у всьому цивілізованому світі. Сьогодні гостро постає питання про якість юридичної освіти, спеціалізацію юристів, професійний відбір абітурієнтів у юридичні вузи, тому що жоден значний захід, вчинок приватної особи, державного органу або його посадової особи, що знаходяться поза рамками побутових стосунків, не може обійтися без експертизи або консультації з боку юриста чи адвоката.
З розвитком ринкових відносин, зміною економічної суті поведінки громадян і розширенням кола цінностей, шо охороняються, відбулися зміни як у праці юриста, так і у змісті його професійної роботи.
Професійна юридична робота покликана забезпечити сформовану соціальну структуру: пенсійне забезпечення, засоби масової інформації, сільське господарство, сферу боротьби зі злочиністю, територіальне обслуговування населення тощо. Ринок праці (промисловість, банки, управління, торгівля, партії та інші громадські об'єднання) мають реальну потребу в юристах. Громадяни потребують допомоги юристів в реєстрації і перереєстрації угод з нерухомістю, одержанні різного роду дозволів, захисту прав особи від свавілля некомпетентних і корумпованих посадових осіб і т. ін.
Професійна юридична робота необхідна також у дослідженні проблематики цінних паперів, злитті юридичних осіб, що є відносно новим видом діяльності в Україні.
За останні роки зросла роль адвокатів у вирішенні судових справ, в оспорюванні адміністративних рішень, виник попит на охоронні та детективні послуги тощо.
У зв'язку з появою юридичних фірм, що ведуть зовнішньоторговельні операції, виникла потреба в правовому забезпеченні висновків зовнішньоторговельних договорів, оформленні дозволів на ввіз і вивіз товарів, врахуванні зарубіжного законодавства при оформленні документів, маркуванні товарів, що продаються, сплаті митних зборів тощо.
Одним словом, зараз важко назвати будь-яку сферу суспільних відносин, в якій професійна робота юриста була б достатньою. Поняття юридичної професії застосовується безвідносно до того, яку конкретну роботу юрист виконує, воно дозволяє охарактеризувати всі важливі риси юридичної професії.