2. Система поточного і підсумкового контролю знань студентів та критерії оцінювання1

Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на іспиті.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати матеріал, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно презентувати чи письмово представити матеріал.

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Оцінювання за формами контролю:

1. Поточний контроль знань, критерії оцінки поточної успішності.

Об'єктами поточного контролю знань студента є:

• систематичність та активність роботи на практичних заняттях;

• виконання завдань для самостійного опрацювання;

• виконання модульних (контрольних) завдань.

1.1. Поточний контроль систематичності та активності роботи на практичних заняттях здійснюється протягом усього семестру, коли читається дана дисципліна, і передбачає використання усних і письмових, індивідуальних і колективних форм: виступ; бліцопитування; міні-контрольні роботи на знання термінів та основних формул; вирішення задач; обговорення проблемних питань.

Таблиця 1.

Система оцінювання роботи студента на практичному занятті

(за видами участі)

	Об’єкт оцінювання роботи на практичному занятті	Максимальна оцінка
1	підготовка виступу	0,5
2	участь у дискусії	0,3
3	рішення задач під час семінарського завдання	0,5
4	відповідь під час бліцопитування	0,2
5	міні-контрольна роботи	0,2

• Враховуючи обмеженість часу практичного заняття та стандартні розміри групи, базовою оцінкою, що може отримати студент протягом одного заняття, приймемо 1 бал. Відповідно, сукупна базова оцінка за модульний період буде складати: кількість занять за модульний період² ×1.

Проміжна оцінка (за модуль) будується за накопичувальним принципом, і передбачає кількісний показник, що характеризує активність студента протягом модульного періоду на семінарських заняттях, якість його підготовки до занять, ступінь володіння матеріалом.

1.2. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання об’єктами можуть виступати: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів, есе; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іноземних текстів встановлених обсягів тощо. Оцінці підлягає правильність та своєчасність виконання домашніх вправ, самостійне опрацювання окремих тем (питань), написання рефератів, підготовка доповідей, конспектів навчальних або наукових текстів, переклад іноземних текстів відповідної тематики тощо.

Самостійна робота студента протягом модульного періоду оцінюється за двохбальною системою (див. Завдання для самостійної роботи студентів та критерії оцінювання з дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання»).

1.3. Протягом навчального семестру також передбачено написання двох модульних контрольних робіт, які включають тестові завдання, та завдання практично-аналітичного характеру (див. Завдання для модульної контрольної роботи та критерії оцінювання з дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання»).

Контрольна робота оцінюється за десятибальною системою.

Враховуючи все зазначене, загальний можливий максимальний результат поточного модульного контролю може складати 20 балів (див. Таблиця 2)