Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підсумковий контроль 4 к..doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
707.58 Кб
Скачать

44

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Матеріали для контролю знань студентів 4 курсу медичного факультету

Модуль 1

Хвороби органів травлення, дихальної системи, крові та кровотворних органів

Львів – 2008

Матеріали для контролю знань студентів 4 курсу медичного факультету з Модулю 1 внутрішньої медицини підготували співробітники кафедри внутрішньої медицини № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького: проф. Радченко О.М., доц. Панчишин Ю.М., проф. Дзісь Є.І., доц. Комариця О.Й., доц. Троценко О.В., ас. Сорокопуд О.А., ас. Гук-Лешневська З.О., ас. Жакун І.І., , ас. Філіпюк А.Л., ас. Савків А.Б.

Редакція: проф. Панчишин М.В., проф. Радченко О.М., доц. Панчишин Ю.М.

Рецензенти:

завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

та сестринської справи

д.мед.н. професор Яворський О.Г.

завідувач кафедри поліклінічної справи

і сімейної медицини

д.мед.н. професор Скляров Є.Я.

Затверджено профільною методичною радою з терапевтичних дисциплін ЛНМУ (протокол № 1 від 20.05.2008 р.)

Тести для контролю вихідного рівня знань

1. Спірографія дозволяє визначити:

А. газовий склад артеріальної крові

В. легеневу гіпертензію

С. локалізацію патологічного процесу в легенях

D. функцію зовнішнього дихання

Е. етіологію бронхо-легеневого захворювання

2. У разі нападу бронхіальної астми хворий займає вимушене положення:

А. лежачи на боку

В. лежачи на животі

С. лежачи на спині

D сидячи з фіксацією плечового поясу

Е. стоячи з опущеною головою

3. Крепітація вислуховується:

А. під час вдиху і видиху

В. у першу фазу вдиху

С. у першу фазу видиху

D. в останню фазу вдиху

Е. в останню фазу видиху

4. У нормі частота дихання становить:

А. 10-14/хв.

В. 12-16/хв.

С. 14-18/хв.

D. 16-20/хв.

Е. 18-22/хв.

5. При синдромі ущільнення легеневої тканини при аускультації легень вислуховується:

А. жорстке дихання

В. ослаблене везикулярне дихання

С. патологічне бронхіальне дихання

D. пуерильне дихання

Е. везикулярне дихання

6. Індекс Тиффно це – співвідношення

А. об'єму форсованого вдиху до видиху

В. об'єму форсованого вдиху до життєвої ємності легенів

С. об'єму форсованого вдиху до резервного об'єму вдиху

D. об'єму форсованого видиху до життєвої ємності легень

Е. об'ємів форсованого видиху і вдиху до життєвої ємності легенів

7. Вагомою ознакою наявності синдрому підвищеної повітряності легень є перкуторний звук

А. коробковий

В. притуплений над обома легенями

С. притуплений над однією легенею

D. тупий

Е. ясний легеневий

8. Характерною аускультативною ознакою наявності синдрому підвищеної повітряності легень слід вважати

А. бронхіальне дихання

В. везикулярне дихання

С. крепітацію

D. ослаблене везикулярне дихання

Е. пуерильне дихання

9. Патологічне бронхіальне дихання може вислуховуватися при синдромі

А. підвищення повітряності легень

В. скупчення повітря в плевральній порожнині

С. скупчення повітря і рідини в плевральній порожнині

D. скупчення рідини в плевральній порожнині

Е. ущільнення легеневої тканини

10. Хворий з ексудативним плевритом займає вимушене положення

А. на здоровому боку

В. на животі

С. на ураженому боку

D. на спині

Е. напівсидяче

11. Зменшення болю в положенні лежачи на лівому боці може свідчити про наявність

А. лівобічного сухого плевриту

В. лівобічного ексудативного плевриту

С. міжреберної невралгії зліва

D. правобічної пневмонії

Е. правостороннього сухого плевриту

12. Які межі нормальних величин систолічного артеріального тиску?

А. 90-120 мм рт ст.

В. 100-140 мм рт. ст.

С. 100-160 мм рт. ст.

D. 105-160 мм рт. ст.

Е. 110-160 мм рт. ст.

13. Які межі нормальних величин діастолічного артеріального тиску?

А. 50-80 мм рт. ст.

В. 50-90 мм рт. ст.

С. 60-90 мм рт. ст.

D. 60-95 мм рт. ст.

Е. 70-95 мм рт. ст.

14. Величина систолічного артеріального тиску перш за все залежить від

А. в'язкості крові

В. загального периферичного опору судин

С. об'єму циркулюючої крові

D. ударного об'єму серця

Е. частоти серцевих скорочень

15. Величина діастолічного артеріального тиску перш за все залежить від

А. в'язкості крові

В. максимальної швидкості вигнання крові

С. загального периферичного опору судин

D. властивостей стінок аорти

Е. ударного об'єму серця

16. У нормі різниця артеріального тиску на руках не повинна перевищувати

А. 5 мм рт.ст.

В. 10 мм рт.ст.

С. 15 мм рт.ст.

D. 20 мм рт.ст.

Е. 25 мм рт.ст.

17. У місці прикріплення мечоподібного відростка вислуховується

А. клапан аорти

В. клапан легеневої артерії

С. мітральний клапан

D. шум, що проводиться з верхівки

Е. трикуспідальний клапан

18. Шум Грехема-Стілла вислуховується над

А. аортою

В. верхівкою серця

С. легеневою артерією

D. мечовидним відростком

Е. точкою Боткіна

19. Шум Кумбса вислуховується над

А. аортою

В. верхівкою серця

С. легеневою артерією

D. мечовидним відростком

Е. точкою Боткіна

20. Несинхронний (різний) пульс характерний для

А. аортальної недостатності

В. аортального стенозу

С. мітральної недостатності

D. мітрального стенозу

Е. комбінованої аортальної вади

21. Швидкий пульс характерний для

А. аортальної недостатності

В. аортального стенозу

С. всіх випадків брадикардії

D. всіх випадків тахікардії

Е. мітрального стенозу

22. Альтернуючий пульс спостерігається при

А. аортальній недостатності

В. аортальному стенозі

С. блокадах серця

D. миготливій аритмії

Е. важких ураженнях міокарду

23. Парадоксальний пульс спостерігають при

А. аортальній недостатності

В. блокадах серця

С. констриктивному перикардиті

D. миготливій аритмії

Е. важких ураженнях міокарду

24. Дикротичний пульс визначають при

А. аортальних вадах серця

В. блокадах серця

С. миготливій аритмії

D. констриктивному перикардиті

Е. зниженні тонусу артерій

25. Верхівковий поштовх при констриктивному перикардиті стає

А. низьким

В. обмеженим

С. негативним

D. розлитим

Е. резистентним

26. Якщо верхівковий поштовх визначається в V міжребер’ї на 1,5 см медіальніше лівої середньо-ключичної лінії, можна думати про наявність

А. гіпертрофії лівого шлуночку

B. нормального розташування поштовху

C. пневмотораксу справа

D. ексудативного плевриту зліва

E. емфіземи легенів

27. Справжня пульсація печінки є ознакою

А. застою у великому колі кровообігу

В. кардіального цирозу печінки

С. легеневої артеріальної гіпертензії

D. недостатності клапана аорти

Е. недостатності трикуспідального клапана

28. Розташування правої межі відносної тупості серця по правому краю грудини може вказувати на

А. вікарну емфізему правої легені

В. гіпертрофію правого шлуночку

С. дилатацію правого шлуночку

D. дилатацію правого передсердя

E. нормальне розташування межі

29. Розташування верхньої межі абсолютної тупості серця в III міжребер'ї може вказувати на

А. високе стояння діафрагми

В. гіпертрофію правого передсердя

С. дилатацію лівого шлуночку

D. низьке стояння діафрагми

Е. нормальне розташування межі

30. Розташування лівої межі абсолютної тупості серця по лівій середньо-ключичній лінії може вказувати на

А. дилатацію правого шлуночку

В. лівобічний пневмоторакс

C. низьке стояння діафрагми

D. нормальне розташування межі

E. склероз правої легені

31. Тривалість інтервалу PQ 0,24 с характерна для

А. внутрішньопередсердної блокади

В. неповної атріовентрикулярної блокади

С. повної атріовентрикулярної блокади

D. передсердної екстрасистоли

Е. синоаурикулярної блокади

32. Про наявність синусового ритму на ЕКГ свідчить

А. деформація шлуночкових комплексів

В. негативний зубець Р у відведенні V4

С. відсутність хвиль f у відведенні V1

D. позитивний зубець Р в ІІ стандартному відведенні

Е. тривалість інтервалу PQ 0,10 с

33. Ознакою вертикального напряму електричної осі серця вважають

А. RI > RII, SIII > RIII

B. RII > RI > RIII

C. RII > RIII > RI

D. RV2 > RV5 > RV4

E. SV2 > SV1 > SV6

34. Ознакою відхилення електричної осі серця вліво вважають

А. RI > RII, SIII>RIII

B. RII > RI > RIII

C. RII > RIII > RI

D. RV4 > RV5 > RV6

E. SV2 > SV1 > SV6

36. При гіпертрофії правого шлуночка на ЕКГ реєструється

А. високий зубець R у відведенні V6

B. високий зубець R у відведеннях V1 і V2

C. глибокий зубець S у відведеннях V1 і V2

D. інтервал QRS не перевищує 0,06 с у відведенні V1

E. кут альфа від +30° до + 60°

37. Сукупність яких скарг називають диспепсичним синдромом?

А. анорексія, кардіалгія, тенезми

В. дисфагія, гикавка, дизурія

С. печія, головний біль, пронос

D. зниження апетиту, нудота, блювота

Е. слинотеча, серцебиття, запори

38. Позитивний симптом флуктуації спостерігається за наявності

А. асциту

В. гепатомегалії

С. кахексії

D. метеоризму

Е. ожиріння

39. Синдром цитолізу проявляється

А. гіпопротромбінемією

В. гіпохолестеринемією

С. гіпербілірубінемією

D. гіперферментемією

Е. позитивними колоїдними пробами

40. Для синдрому холестазу характерна

А. підвищення рівня лужної фосфатази

В. гіперглікемія

С. гіперпротеїнемія

D. гіпоферментемія

Е. гіпохолестеринемія

41. Який подразник найбільш ефективний при проведенні фракційного дослідження шлункового соку?

А. алкоголь

В. гістамін

С. кофеїн

D. магнію сульфат

Е. сорбіт

42. Який метод дозволяє виявити Helicobacter pylori?

А. інтрагастральна рH-метрія

В. загальний аналіз крові

С. визначення уропепсиногену

D. 13С-дихальний тест

Е. фракційне дослідження шлункового соку

43. Підвищення кислотності шлункового соку можна назвати терміном

А. ахілія

В. ахолія

С. гастросукоррея

D. гіперхлоргідрія

Е. холестаз

44. В нормі висота печінкової тупості по правій середньо-ключичній лінії складає

А. 3-4 см

В. 5-6 см

С. 7-8 см

D. 9-11 см

Е. 12-13 см

45. Проба за Нечипоренком дозволяє виявити

A. бактеріурію

B. глюкозурію

C. ізостенурію

D. поліурію

E. еритроцитурію

46. Проба за Зимницьким дозволяє виявити

А. гіпостенурію

B. лейкоцитурію

С. протеїнурію

D. циліндрурію

Е. еритроцитурію

47. Циліндрурія допомагає встановити ураження

А. сечоводів, уретри

B. ниркових артерій

С. ниркових канальців

D. ниркових мисок

Е. ниркових чашок

48. Гіперкреатинінемія характерна для синдрому

А. гіпертензивного

В. сечового

С. нефротичного

D. ниркової коліки

Е. уремічного

49. Нормальна величина добового діурезу

А. 400 мл

В. 1300 мл

С. 2100 мл

D. 2500 мл

Е. 2800 мл

50. Яка мінімальна кількість білка в сечі є характерною для нефротичного синдрому?

А. Більше 0,5 г/добу

В. Більше 1,5 г/ добу

С. Більше 2,5 г/ добу

D. Більше 3,5 г/ добу

Е. Більше 4,5 г/ добу