- •Кафедра рудникової аерології і охорони праці методичні вказівки
- •Заходів щодо боротьби з вібрацією та шумом”
- •1. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •1.1. Загальні положення
- •1.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •1.3 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •1.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •2. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби із шумом
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Список рекомендованої літератури
2. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби із шумом
1. Соціальна ефективність заходів щодо боротьби із шумом визначається за формулою:
(2.1)
де , - число робітників і-ої професії відповідно до й після зміни рівня звуку на робочих місцях; , - розрахункова ймовірність ушкодження слуху в робітників і-ої професії відповідно до й після зміни рівня звуку, визначається з додатку 5 в залежності від еквівалентного рівня Li в дБА на рабочому місці; т і п - число професій, робітники яких перебували під дією шуму, відповідно до й після його зміни.
Позитивному соціальному ефекту відповідають значення С> 0.
2. Розрахунок економічної ефективності охоплює заходу щодо зниження шумів, рівні яких перевищують 85 Дба. При розрахунку враховуються економічні втрати, що виникають при підвищеному виробничому шумі й пов'язані з ростом числа днів тимчасової непрацездатності, частковою стійкою втратою загальної працездатності, зниженням працездатності здорових робітників.
3. Річний економічний ефект у грн./рік, усереднений за нормативний строк окупності капітальних вкладень (8 років), варто визначати за формулою :
, (2.2)
де - щорічні трудові втрати у відсотках, усереднені за 8 років, у робітників і-ої професії при роботі в умовах шуму з еквівалентними рівнями звуку на робочих місцях і відповідно до й після проведення заходів щодо зниження шуму. Еквівалентні рівні звуку на робочих місцях визначають за формулами (2.4) або (2.5). Повні трудові втрати визначають за додатком 9 залежно від еквівалентного рівня звуку на робочому місці й стажу роботи (зміни складу робітників) tc у роках в умовах шуму. Проміжні значення трудових втрат приймаються за лінійною інтерполяцією; Зі – середня за нормативний строк окупності капітальних вкладень річна заробітна плата з нарахуваннями робітника і-ої професії, що визначається за формулою (2.3), грн.; , - число робітників і-ої професії відповідно до й після зниження шуму; КД - додаткові капітальні вкладення в заходи щодо зниження шуму; СЭ - середньорічні експлуатаційні витрати на шумозахисну конструкцію, грн.;
При Э>0 заходи щодо боротьби із шумом дають не тільки оздоровчий ефект, але є й економічно доцільними.
4. Значення 3і, визначається за формулою:
(2.3)
де - середньорічна заробітна плата з нарахуваннями робітника і-ої професії в перший рік після зниження шуму, грн.; α – темпи зростання продуктивності праці, %
5. Рівень звуку в дБа постійного шуму в розрахунковій точці визначається за формулою:
(2.4)
де - рівень звукового тиску в j-ої октавній смузі в розрахунковій точці, дб; - корекція для j -ой октави визначається по довідковим таблицям.
Еквівалентний рівень звуку в дБа переривчастого шуму в розрахунковій крапці визначається за фрмулою:
, (2.5)
де - еквівалентний рівень звукового тиску в j -ій октавній смузі в розрахунковій крапці, що визначається розрахунковим шляхом; К- корекція для j -ій октави визначається по довідковим таблицям.
Порядок виконання практичної роботи
1. Ознайомитися із запропонованими методиками
2. За вказаним викладачем варіантом, наведеним у таблицях 1, 2, 3 виконати завдання 1, 2, 3.
3. Оформити звіт і зробити висновок по роботі