- •1. Господарське право як галузь права
- •2. Господарське право як галузь правової науки
- •2. Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин.
- •3. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин
- •4. Класифікація суб'єктів правовідносин
- •5. Метод
- •6. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •7. Напрями вдосконалення господарського законодавства.
- •8. Поняття та ознаки підприємництва
- •9. Принципи здійснення підприємницької діяльності
- •10. Некомерційне господарювання
- •11.Організація та управління господарською діяльністю.
- •12.Державна політика у сфері господарювання – визначається гл. 2 гк.
- •Методи державного регулювання економіки.
- •Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.
- •Правове регулювання патентування підприємницької діяльності.
- •Загальні засади створення суб’єктів господарювання.
- •17. Порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання.
- •18. Загальні засади припинення діяльності суб’єктів господарювання.
- •Поняття та ознаки суб’єктів господарського права.
- •Поняття та ознаки підприємства як організаційної форми господарювання
- •21. Організаційна структура та управління підприємством
- •22. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •23. Правове становище державних комерційних підприємств
- •24. Правове становище казенних підприємств
- •25. Правове становище комунального унітарного підприємства
- •26. Правовий статус громадянина-підприємця
- •27. Правове становище приватного підприємства
- •28. Правове становище виробничого кооперативу
- •29. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання
- •30. Поняття та класифікація господарських товариств
- •33.Правове становище акціонерних товариств
- •34.Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю.
- •35.Правове становище товариства з додатковою відповідальністю.
- •36.Правове становище командитного товариства.
- •37.Правове становище повного товариства.
- •38.Поняття об’єднання підприємств, їх класифікація.
- •39.Функції та компетенція об’єднання підприємств.
- •40.Управління об’єднанням підприємств.
- •41.Правове становище господарських об’єднань.
- •42.Правове становище холдингових компаній.
- •43.Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •44.Види майна та джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •45.Склад майна, що використовується у сфері господарювання.
- •46.Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання.
- •50.Правові засади приватизації державного та комунального майна.
- •Приватизаційний процес
- •Способи приватизації
- •52.Управління корпоративними правами.
- •53.Поняття та види цінних паперів за законодавством України.
- •54. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •55. Поняття та соціально-економічне призначення банкрутства. Ознаки банкрутства.
- •56. Учасники провадження у справі про банкрутство.
- •57. Підстави порушення провадження у справах про банкрутство.
- •58. Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •59. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство
- •60. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.
- •61. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •62. Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.
- •63. Черговість задоволення вимог кредиторів при банкрутстві.
- •64. Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності.
- •65.Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
- •66.Функції та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •67.Поняття та класифікація господарських санкцій.
- •68.Підстави та порядок застосування господарсько-правових санкцій.
- •69.Оперативно-господарські санкції: види, порядок застосування.
- •70.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •71.Адміністративно-господарські санкції: види, підстави застосування.
- •72.Поняття економічної конкуренції та монополізму.
- •Правові засади діяльності Антимонопольного комітету України.
- •Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: поняття та прояви.
- •76.Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю: поняття, прояви.
- •77.Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання.
- •78.Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
- •79.Поняття та види порушень у сфері економічної конкуренції.
- •80.Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •81.Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •82.Виконання господарських зобов’язань. Поняття та критерії належного виконання господарських зобов’язань.
- •83.Забезпечення належного виконання господарських зобов’язань.
- •84.Припинення господарських зобов’язань.
- •Поняття та ознаки, функції господарського договору.
- •Класифікація господарських договорів.
- •Зміст господарського договору.
- •88. Форма господарського договору.
- •89. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •90. Правове регулювання оренди у сфері господарювання.
- •91. Правове регулювання лізингу у сфері господарювання.
- •92. Біржова торгівля: засади правового регулювання, види бірж, основи їх правового статусу.
- •93. Правове становище товарної біржі.
- •94. Правове становище фондової біржі.
- •95. Поняття та види професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.
- •96. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, суб’єкти.
- •97. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
- •98. Правове становище підприємства з іноземними інвестиціями.
- •99. Спеціальні (вільні) економічні зони.
69.Оперативно-господарські санкції: види, порядок застосування.
Оперативно-господарські санкції — заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Види оперативно-господарських санкцій:
1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управленою стороною, із звільненням її від відповідальності за це — у разі порушення зобов'язання другою стороною. Це може бути:
- відмова від оплати за зобов'язанням, що виконане неналежним чином або достроково виконане боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
2) відмова управленої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцентному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);
3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;
4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
70.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом. Учасник ГВ, який вчинив госп.правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників ГВ або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона ГЗ позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання. У разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків. У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання. Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу. У разі заподіяння збитків одночасно кількома учасниками господарських відносин кожний з них зобов'язаний відшкодувати збитки суб'єкту, якому завдано збитків, відповідно до вимог статті 196 цього Кодексу. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом. У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом НБУ на день висунення вимог.