30. Бюджетна політика і бюджетний механізм

Бюдж політика – складова економічної та фінансової політики держави

Основа – розроблення напрямів використання бюджету відповідно до засад соц.-екон розвитку сусп..

Бюджетна пол. – діяльність органів держ влади. Держ управління та місцевого самоврядування з визначення стратегічної мети, напрямів, завдань і пріоритетів розвитку бюдж відносин засобів бюдж тактики для їх досягнення, а також застосування цих засобів.

На практиці бюдж політика потребує законодавчого правового оформлення.

Осн мета бюдж політики – забезпеч належного життєвого рівня населення відповідно до соц. стандартів.

Розрізняють бюдж стратегію і бюдж тактику. Бюдж стратегія – тривалий курс бюдж політики. Розрахований на перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економіною стратегією.

Бюдж тактика – форма реалізації бюдж стратегії, комплекс адаптивних заходів впливу держ на стан функціонування конкретних бюдж взаємовідносин з метою надання їм параметрів. Визначених бюдж-ою стратегією.

БЮдж політика реалізується через бюдж механізм – сукупність встановлених державою форм і методів організації бюджетних взаємовідносин.

Бюджетний механізм скл-ся з:

1) забезпечуючи підсистеми ( розробка законодавчого інформативного забезпечення функціонування бюдж системи, бюджетне прогнозування, бюджетне програмування, бюджетне регулювання, бюджетне нормування)

2) оперативні підсистеми (оподаткування, неподатковий механізм мобілізації доходів, кошторисне фінансування, бюджетне інвестування, бюдж дотування, бюдж кредитування, бюдж резервування)

3) Ретроспективні підсистеми (бюдж звітність, бюдж контроль).

31. Правове регулювання бюджетних взаємовідносин. Бюджетний кодекс. Бюджетна класифікація

Бюджетній системі та процесам, що відбув у ній під час її функціонування, повинна відповідати за своєю організаційною побудовою  система фінансового контролю, метою якої є забезпечення дотримання  законності фінансової діяльності в усій бюджетній системі, у тому числі під час взаємодії її елементів. Міжбюджетні відносини – це значна та невід’ємна частина фінансової діяльності держави, в якій фінансовий контроль повинен охоплювати всі процеси, що відбуваються у таких відносинах. Отже організація та здійснення фінансового контролю в сфері міжбюджетних відносин повинна утворювати єдину та замкнуту систему міжбюджетного контролю, який є складовою частиною загального фінансового контролю. Основою функціонування такої системи має бути законодавча база, яка не тільки є правовою основою діяльності органів фінансового контролю, але і повинна регулювати правовими методами належне функціонування механізму міжбюджетних відносин.

Правове регулювання забезпечують такі нормативно-правові акти:

• Конституція України, - Бюдж кодекс Укр, - ЗУ « Про держ бюдж». – Бюджетна класифікація, - інші законодавчі і нормативні документи, що регулюють формування і використання бюдж коштів.

Бюджетним кодексом України систематизовано норми, на основі яких сьогодні здійснюються бюджетні відносини. Однак норм, що регулюють порядок здійснення фінансового контролю за міжбюджетними відносинами, Бюджетний кодекс України не містить.

Бюджетна класифікація – це документ, який класифікує доходи і видатки до бюдж за однорідними ознаками.

Бюджетна класифікація використовується на всіх стадіях бюджет­ного процесу, в ході складання, розгляду, затвердження бюджетів усіх рівнів та їх виконання. На основі бюджетної класифікації здій­снюється бюджетне планування та складання звітності про виконан­ня бюджету. Вона відіграє важливу організаційну та юридичну роль у здійсненні контролю за фінансовою діяльністю суб´єктів бюджетного процесу. Організаційна роль бюджетної класифікації полягає у на­ступному:

а) дає можливість порівнювати показники Державного бюджету та місцевих бюджетів;

б) створює умови для розгляду бюджетів усіх рівнів та їх еко­номічного аналізу;

в) полегшує здійснення контролю за виконанням бюджету, своєчасністю і повнотою надходження коштів та їх використанням за цільовим призначенням;

г) спрощує можливості синтетичного й аналітичного обліку до­ходів і видатків у бюджетних установах.