79. Субєкти фінансового ринку

Суб'єктами фінансового ринку можуть бути: фізичні особи, не обмежені законом у правосуб'єктності та дієздатності, групи громадян (партнерів), трудові колективи, юридичні особи усіх форм власності, держава.

класифікація за формою:— домогосподарства (населення);— суб'єкти господарювання (інститути позафінансової сфери);— держава.

Частина доходу, що не використовується домогосподарством упродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і за наявності відповідного фінансового механізму може бути потужним джерелом економічного зростання країни.

Інститути поза-фінансової сфери (суб'єкти господарювання) — юридичні особи, резиденти певної держави, які займаються виробництвом товарів та наданням послуг.

Держава на фінансовому ринку є, в основному, позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому і внутрішньому ринках свої боргові зобов'язання; вона також виконує функцію регулювання фінансового ринку за допомогою законів та нормативних актів

З урахуванням принципових форм укладання угод на фінансовому ринку його професійних учасників поділяють на три групи:— продавці і покупці фінансових активів (послуг);— фінансові посередники;— інститути інфраструктури фінансового ринку.

На ринку позикових капіталів основними видами прямих учасників фінансових операцій є:— кредитори. — позичальники (держава , банківські установи, підприємства; населення).

На ринку цінних паперів основними прямими учасниками фінансових операцій є:— емітенти, — інвестори

На валютному ринку основними учасниками валютних операцій є:— продавці валюти — покупці валюти,.

Інфраструктура фінансового ринку — сукупність установ та організацій, які обслуговують учасників фінансового ринку з метою підвищення ефективності здійснюваних ними операцій і забезпечують процес безперервного функціонування фінансового ринку та вільний рух товарів і послуг на ньому.

До інститутів інфраструктури фінансового ринку належать такі структурні утворення: фондові та валютні біржі, банківські установи, брокерські компанії, інвестиційні дилери та андерайтери, системи міжбіржових та міжброкерських зв'язків, інвестиційні компанії та фонди, трастові компанії, фінансово-промислові групи або фінансові холдингові компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, національна депозитарна система, реєстратори цінних паперів, інформаційно-консультативні центри, розрахунково-клірингові установи та інші кредитно-фінансові й інвестиційні інститути.

80. Роль держави у регулюванні фінансового ринку

Державне регулювання фін ринку полягає у зд державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком та запобігання зловживань у цій сфері.

Органи регулювання фін ринку: державна комісія з регулювання ринків фін послуг, національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Держ комісія з регул ринків фін послуг зд держ регулюв і нагляд за діяльністю страхових компаній, брокерів, недержавних пенсійних фондів, довірчих товариств, кредитних бюро, лізингових та факторингових компаній, ломбардів.

Основні завдання держ комісії: проведення єдиної держ політики у сфері надання фін послуг; розроблення та реалізація стратегії розвитку ринку фін послуг; зд держ нагляду, регулювання фін послуг; захист прав споживачів на ринку фін послуг; сприяння інтеграції укр. ринку світовий ринок.

Завдання нац. Комісії з цінних паперів фондового ринку: проведення єдиної держ політики на фондовому ринку; сприяння адаптації укр. Ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; забезпеч держ контролю за дотриманням законодавства з питань функціон фін ринку; забезп конкуренції на фондовому ринку.