89. Податковий менеджмент

Менеджмент податків – це система принципів, методів, засобів і форм організації податкових платежів.

Функції менеджменту податків – це вияв сутності податкових платежів, специфічні способи вираження їх властивостей, реалізація суспільного призначення податків як економічної категорії.

Основними функціями менеджменту податків є податкове планування і прогнозування, податкове регулювання, податкове стимулювання і податковий контроль.

Податкове планування і прогнозування – це набір дій і рішень, що ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для забезпечення бюджетних завдань держави і податкових зобов’язань організації.

Податкове регулювання – це система економічних заходів оперативного втручання в хід виконання податкових зобов’язань.

Податкове стимулювання – це комплекс заходів і принципів, спрямованих на збільшення надходжень до бюджету і мінімізацію податкових зобов’язань.

Податковий контроль – це комплекс методів перевірки надходжень до бюджету та виконання податкових зобов’язань.

Основною функцією менеджера щодо управління податками – передбачати зміни податкової політики країни, законодавчої бази оподаткування і оцінювати їх з метою виявлення і використання легальних можливостей мінімізації податкових зобов’язань.

Податкова робота – це діяльність платників і податкової служби щодо внесення податків до бюджету і контролю за платежами.

Основними елементами податкової роботи є законодавча база, інструктивно-методичне забезпечення, облік платників і надходжень податків, порядок і форми розрахунків із бюджетом тощо.

Законодавча база – це сукупність юридичних норм, які встановлюють види податків, порядок їх стягнення.

Інструктивно-методичне забезпечення – це конкретизовані правила обчислення, нарахування і розрахунків податків.

Облік платників і надходжень податків – це комплекс заходів щодо визначення складу платників та їх економічних характеристик.

Порядок і форми розрахунків із бюджетом – це система методів і способів стягнення та перерахування податків.

Основними формами розрахунків їз бюджетом є розрахунки за фактичними даними і авансовими платежами з наступними перерозрахунками.

90. Міжнародні фінанси та міжнародні фінансові потоки

Міжнародні фінанси — це фінанси міжнародних наднаціональних фінансових організацій та інститутів у вигляді спільних або цільових фондів, метою створення яких є забезпечення цілісності та стабільності світового господарства.

Грошові потоки в міжнародних фінансах рухаються між окремими міжнародними організаціями та урядами і між окремими підприємствами та міжнародними інститутами — МВФ, МБРР та ін.

Рух міжнародних фінансових потоків відбувається за сферами міжнародних розрахунків — каналами міжнародних розрахунків, до яких належать:

• валютно-кредитне і розрахункове обслуговування торгівлі, включаючи торгівлю золотом;

• зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал підприємств;

• операції з цінними паперами на світовому фондовому ринку;

• валютні операції на світовому валютному ринку;

• перерозподіл частини національного доходу окремих країн у вигляді членських внесків у капітал міжнародних фінансових організацій;

• надання фінансової допомоги окремим країнам, що передбачено державним бюджетом країни-донора та ін.

Міжнародні фінансові потоки функціонують на світових ринках — територіальних утвореннях, де здійснюються міжнародні фінансові операції.

Існують такі види світових ринків: валютні, фінансові (грошові, фондові, кредитні), страхові, золота.

Інфраструктура міжнародних фінансів складається зі світових і регіональних фінансових організацій та інститутів.

До світових фінансових інститутів належать спеціалізовані міжнародні фінансові інститути ООН: МВФ, МБРР,СОТ і Банк міжнародних розрахунків — БМР.

Фінанси міжнародних організацій (ООН, МВФ, Ради Європи та ін.) утворюються за рахунок внесків окремих країн і використовуються згідно з бюджетом організації, що складається у формі балансу доходів і видатків.Фінанси міжнародних фінансових інститутів (банків) утворені державами шляхом передплати на їх акції.

До регіональних фінансових інститутів належать:

• Європейський банк реконструкції і розвитку

• фінансові організації ЄС — Європейський центральний банк (створений у 1998 р.), Європейський інвестиційний банк ( 1958 р.), Європейський фонд розвитку (1958 р.), Європейський фонд орієнтації й гарантування сільського господарства (1962р.), Європейський фонд регіонального розвитку (1975 р.) та ін.;