74. Суб’єкти страхування, їх обов’язки

Суб’єкти страхування – страховик, страхувальник і застрахований.

Страховик - юр особа – страхова компанія, яка діє на підставі відповідних ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування.

Страховиком визнаються фін установи які створ у формі акціонерних, повних, командитних товариств або з додатковою відповідальністю. Учасників страховика має бути не менше трьох осіб.

Страхувальниками визнаються юр особи та дієздатні громадяни які уклали зі страховиком договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства україни.

Застрахований – юр. чи фіз. особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім того може виділятися такий суб’єкт як отримувач страхового відшкодування, у випадку коли його не може отримати застрахований .

Умовами договору страхування можуть бути передбачені і інші обов’язки що не входять в ЗУ « про страхування в межах чинного законодавства.

75. Поняття страхового ринку

Сукупність страхових компаній і послуг що ними надаються формують страховий ринок. Обєктом страхового ринку є страхові продукти- специфічні страхові послуги що надаються на страховому ринку.

Орган у справах нагляду за страховою діяльністю- страховики і обєднання страховиків. Страховики: страхові компанії (держ і недерж), перестрахувальні компанії, товариства взаєного страхування. Обєднання страховиків: Ліга страхових організацій україни, страх бюро,; страхові пули; спілки, асоціації.

Посередники: прямі і непрямі. Прямі поділ - Страхові посередники. Страхові посередники: страхові агенти і страхові брокери. До непрямих відносять проф. оцінювачів ризиків та проф. оцінювачі збитків. проф. оцінювачів ризиків: андерайтери і сюрвеєри. ПРоф оцінювачі збитків: аджастери , диспашери і аварійні комісари.

Також на страховому ринку є страхувальники: юр особи і фіз. особи.

Товариства взаємного страхування – форма організації страхування на основі створ страхових фондів шляхом пайової участі членів товариства. Це забезпеч безприбуткову основу. Мета створення – страхування ризиків членів цього товариства.

На страховому ринку існують такі об’єднання страховиків.

Ліга страхових організацій України (захист інтересів їх членів на страховому ринку); Моторне страхове бюро України ( гарантування платоспроможності страховиків членів даного бюро); Авіаційне страхове бюро України ( координація діяльності страховиків у галузі авіаційних ризиків); Морське страхове бюро України (захист інтересів морського страхування); Асоціація «Українське медичне страхове бюро» (сприяння розвитку медичного страхування в Україні).

76. Державне регулювання у сфері страхування

Держава як учасник страхового ринку створює правові основи регламентування страхової діяльності, а в особі уповноваженого органу здійснює нагляд за дотриманням вимог чинного законодавства та ефективного розвитку страхових послуг з метою запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

Спеціальним уповноваженим державним органом виконавчої влади у сфері страхування є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, яка виконує такі функції.

• нормативно-правове регулювання у сфері страхування

• нагляд за учасниками страхового ринку:

  1. реєстрація

  2. ліцензування страхової діяльності

  3. контрольно-наглядова функція

• організаційне та методичне забезпечення страхової діяльності

Основними напрямами вдосконалення державної політики в галузі страхування є:

• подальший розвиток законодавчої і нормативної баз;

• залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування;

• створення оптимального співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням;

• формування комплексної системи висококваліфікованого кадрового забезпечення;

• створення конкурентного середовища між страховиками і страховими посередниками;

• підвищення рівня інформаційного забезпечення;

• посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків