15. Конституція України як джерело фінансового права

У с-мі джерел фін права найвищу юр силу має Конституція України, що містить норми прямої дії. Роль К. визнач тим, що у ній містяться конституційно-правові норми, які є основоположними для усіх інших джерел фін права і які юр оформляють важливі фін інститути. В ній містяться принципи фін діял держави, загальногалузеві принципи фін права, а також ключові принципи бюджетного права, податкового права та ін..

Конституційні норми закріплюють правові основи фін діял держави та органів місц самовряд; визнач осн права та обов*язки держ органів; закріплюють принцип законності. Усі норми К. є основою інших норм, що склад с-му права. К. є базою поточного фін законодавства, яке розвиває конституційні приписи.

Конституційні норми як джерела фін права поділяють умовно на 2 групи: норми прямої дії та ін. конституційні норми.

К. регулює повноваження ВРУ у сфері фін діял; регул повноваження органів держ влади та місц само вряд у сфері фін діял; визнач фін основу місцевого самоврядування та участь держави у його фін підтримці. Інші норми закріплюють найважливіші права людини і громадянина, гарантії їх реалізації та певним чином впливають на регулювання фін відносин.

16. Фінансова політика, її зміст. Фінансова політика в Україні на різних етапах державотворення

Фінансова політика – сукуп фінансових (розподільчих та перерозподільчих) заходів, які зд держава через фінансову с-му. Залежно від рівня економ с-ми виділ: -фін політику держави; - фін політику суб*єктів господарювання; - фін політику між нар організацій та фін інституцій.

Фін політику можна розглядати як цілеспрямовану діял держави та ін. суб*єктів господарювання у сфері формування, розподілу і викор фін ресурсів для досягнення поставленої мети. Проведення фін політики держави забез КМУ.

Головна мета фін політики держави – підвищення рівня сусп. добробуту шляхом оптимального розподілу ВВП між галузями нац. економіки, соц. групами населення та окремими територіями. Завданнями є забезп реалізації тої чи іншої держ програми відповідними фін ресурсами.

Фін стратегія - осн напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Фін тактика спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни і полягає в зміні форм організації фін відносин.

Осн складовими фін політики є бюджетна, податкова, грош-кредитна, митна, боргова, інвестиційна політика, та політика у галузі страхування, соц. сфері, сфері фін ринку та ін..

В умовах переходу до соціальної ринкової економіки різко зростає значення фінансів і кредиту. Також виступила проблема структурної перебудови господарського комплексу, підвищенням ефективності його функціонування [14].

Ефективність соціально-економічних перетворень у перехідний період можна оцінювати за результатами виконання двох найважливіших планів - державного бюджету і кредитного плану Національного банку України, від стану їх виконання значно залежить успіх переходу до ринку і розвиток економіки.

У формуванні і становленні фінансової політики в Україні можна виділити три етапи [18].

Перший - 24 серпня 1991 р. - 16 листопада 1992 р., тобто від проголошення політичної незалежності і до здобуття незалежності української економіки від російського рубля. Як відомо, рубль продовжував обслуговувати наш безготівковий обіг, доки не було введено купоно-карбованець (до 16 листопада 1992 р.).

Другий період - з листопада 1992 р. по вересень 1992 р. Це період пошуків державою "власного обличчя" у фінансовій політиці.

Третій період триває з жовтня 1993 р. Це етап реальних кроків у фінансовій політиці, які характеризуються певними позитивними зрушеннями у фінансово-грошовій сфері, погашенням гіперінфляції. Його можна трактувати як переддень економічних реформ в Україні, беручи до уваги і грошову реформу 1996 р.